За інформацією: Суспільне Чернігів.
На колажі зображені: глядачі на трибунах, стадіон до II Світової війни, автомобільне родео у 1980-х роках, Тіна Кароль виконує гімн України перед матчем, футбольне поле та вирви від російських авіабомб. Копія з приватного зібрання голови Чернігівської обласної організації Українського товариства охорони пам’яток історії та культури Костянтина Ягодовського/Дмитро Дорошко/Челайн/Суспільне Чернігів
Колишній головний тренер донецького "Шахтаря" та київського "Динамо" Мірча Луческу у березні 2014 року відмовлявся випускати свою команду на поле стадіону у Чернігові через невідповідність висоти воріт. Тоді їх довелося переварювати в день матчу. А майже всі футбольні команди, які приїжджали грати до Чернігова, скаржилися на поганий газон. Та вже з 2016 року державне підприємство "Олімпійський навчально-спортивний центр «Чернігів»", який більш відомий чернігівцям як стадіон імені Гагаріна, мав одне з найкращих футбольних покриттів України.
"До 2022-го атмосфера на стадіоні була неймовірною. Її згадують у різних містах України. Та, певно, що довгий час її не буде", — згадує представник ФК "Десна" Дмитро Дорошко.
На цьому стадіоні грав футбольний клуб "Десна", який став символом Чернігова. Стадіон приймав як футбольних зірок, так і представників шоу-бізнесу. А гімн України лунав у виконанні Тіни Кароль та Павла Зіброва.
Емоції та вболівальницький азарт покинули стадіон імені Гагаріна разом з повномасштабним вторгненням РФ в Україну. Через два тижні після початку вторгнення, коли місто оточили росіяни, стадіон в ніч з 10 на 11 березня бомбардувала російська авіація. Тоді вони скинули декілька 500-кілограмових бомб. Одна з них тоді не розірвалася. Внаслідок цього загинули восьмеро бійців тероборони.
До третьої річниці бомбардування армією РФ стадіону імені Гагаріна Суспільне Чернігів розповідає історію цієї арени.
"На місці сучасного стадіону був міський сад"
Історія стадіону на тому місці, де чернігівці звикли його бачити, розпочалася у 1936 році.
Начальник відділу по фізичній культурі та спорту міського управління у справах сім’ї, молоді та спорту Олександр Стецько розповів, що для будівництва стадіону обрали територію міського саду. А до того, там наприкінці XVIII століття була дача Чернігівського архієпископа.
В 1930-х роках у Чернігові не було стадіону, але через те, що люди потребували занять спортом, його збудували. Стадіон тоді вміщував до 3 000 глядачів.
Стадіон у Чернігові до II Світової війни. Копія з приватного зібрання голови Чернігівської обласної організації Українського товариства охорони пам’яток історії та культури Костянтина Ягодовського
На стадіоні у Чернігові до II Світової війни. Копія з приватного зібрання голови Чернігівської обласної організації Українського товариства охорони пам’яток історії та культури Костянтина Ягодовського
Біля входу до стадіону. 1940-й рік. Копія з приватного зібрання голови Чернігівської обласної організації Українського товариства охорони пам’яток історії та культури Костянтина Ягодовського
У 1941 році, коли нацисти наступали на Київ через Чернігів, стадіон пошкодили внаслідок бомбардувань. Тоді місто опинилось в оточенні. Німці продовжували бомбардування і звужували кільце оточення.
Про Чернігів під час окупації німцями можна прочитати у цьому матеріалі:
Читати ще
Читати ще
Висота, яка завжди зустрічає ворога: бої у Новоселівці у 1941 та 2022
Прохід армії «Вермахту» біля стадіону у Чернігові. 1941 рік. Копія з приватного зібрання голови Чернігівської обласної організації Українського товариства охорони пам’яток історії та культури Костянтина Ягодовського
Після Другої світової війни, у 1950-х роках, стадіон почали будувати за новим проєктом. Він мав дві трибуни: на 7 000 місць — західна, і на 4 000 місць — східна. Зі слів Стецька, тоді там були дерев'яні лавки, аж до реконструкції на початку 2000-х років, коли на одній з трибун встановили пластикові сидіння.
Стадіон імені Юрія Гагаріна та приїзд космонавта у Чернігів
У 1961 році стадіон назвали на честь Юрія Гагаріна.Перша людина у світовій історії, що здійснила політ в космос. 25 травня 1964 року він приїздив до Чернігова, також побував і на стадіоні.
Ось що Гагарін сказав тоді під час свого виступу (перекладено на українську мову, — ред.):
"… За час перебування тут ми вже встигли подивитися ваше місто, зустрітися з жителями на вулицях. Тепер у нас проходить така гарна, дружня зустріч тут, на стадіоні. Гарне у вас місто. Хочу сердечно подякувати всім мешканцям міста і організаторам за теплий прийом. У нас, після космічного польоту, вже було багато зустрічей і всюди вони були гарними…"
Юрій Гагарін під час виступу на стадіоні у Чернігові. 25 травня 1964 рік. chvvaul.com
Під час виступу Гагаріна, писала газета "Чернігівські відомості", на стадіоні не було вільного місця ні на трибунах, ні на парканах. Також вони опублікували таку згадку про радянського льотчика:
"… Повернулися на обід з великим запізненням. Наша завідувачка їдальні зробила зауваження Гагаріну, на що Юрій Олексійович щиро перепрошував, хоча це сталося і не з його вини".
Зустріч Гагаріна з чернігівцями та гостями стадіону. 25 травня 1964 рік. chvvaul.com
Як згадував тодішній очільник ДАІ в Чернігівській області Семен Конюшковер,Спогадами з нами поділився краєзнавець Костянтин Ягодовський. для зустрічі Гагаріна забули підготувати кабріолет, щоб проїхати на ньому навколо стадіону.
"Потрібно було за 15 хвилин знайти машину. Зі шкури вилізти, але дістати авто. Конюшковер зі своїми підлеглими побачили біля стадіону ГАЗ-69. Він стояв один та був з брезентовим верхом. Міліціонери без ключа завели авто, зняли брезент з даху автівки і сам очільник ДАІ вивіз ГАЗик на стадіон. Тоді люди квітами завалювали лобове скло автівки, що ускладнювало рух водієві. Також він весь час думав про те, що викрав машину. Після зустрічі Гагаріна та НіколаєваАдріан Ніколаєв — третій радянський космонавт після Гагаріна та Тітова. міліціонери повернули машину назад. Власницею ГАЗика виявилась голова обласного радіокомітету. Вона також була на зустрічі з Гагаріним і не впізнала своє авто на стадіоні. Про історію зі своїм автомобілем вона дізналася через декілька років від Конюшковера".
Юрій Гагарін на ГАЗ-69 проїждає по стадіону названу в його честь. Копія з приватного зібрання голови Чернігівської обласної організації Українського товариства охорони пам’яток історії та культури Костянтина Ягодовського
Футбольне життя стадіону
Футбол у Чернігові почали розвивати за кілька років до створення "Десни" у 1958 році. Тоді в місті була спортивна школа, в якій була футбольна група. Тренером цієї групи був Олександр Норов.
"Ми однолітки «Десни». Прийшли у той же рік, коли й з'явився клуб. Тобто з «Десною» практично все життя. Коли «Десні» дали статус команди майстрів, то це, мабуть, після польоту Гагаріна в космос, була друга подія, по значущості для міста", — розповідав Суспільному раніше ветеран футболу Юрій Грузнов.
Юрій Грузнов. ФОТО: Суспільне Чернігів
Після завершення Другої світової війни майже всі підприємства Чернігова, в яких працювали 11 чоловіків, мали свою футбольну команду, але команди майстрів у місті довго не було.
"Коли «Десна» починала, вона починала як команда «Авангард». Чому? Тому що «Десна» організовувалась на виробничому об'єднанні «Хімволокно». А це було спортивне товариство «Авангард». Тому одразу написали «Авангард». Але рік минув, вирішили ж прив'язатись до Чернігова й перейменували на «Десну»", — розповідав спортивний журналіст Сергій Гайдук.
Сергій Гайдук. ФОТО: Суспільне Чернігів
17 квітня 1960 року "Авангард" зіграв свій перший офіційний матч в рамках Другої ліги чемпіонату СРСР класу "Б" у Кіровограді проти "Зірки", поступившись із рахунком 0:3.
Ця дата офіційно вважається днем народження ФК "Десна". 17 квітня 2025 року клубу виповниться 65 років.
Про історію ФК "Десна" дивіться у фільмі Суспільного:
Яким був стадіон
Олександр Стецько пригадує, який вигляд мав стадіон Гагаріна на початку 1970-х років:
"Він практично не змінювався. Єдине, що східна трибуна була менших розмірів. Але всі вболівальники її заповнювали ще тоді. Там ніколи не було вільних місць. Зліва, від входу на стадіон, за бібліотекою була хокейна коробка. Там тренувалися взимку хокеїсти, відбувався чемпіонат області з хокею. Команди були як чернігівські, так і приїжджали з області. Також Чернігів брав участь в чемпіонаті України з хокею".
Свято на стадіоні у Чернігові. 1977 рік. Копія з приватного зібрання голови Чернігівської обласної організації Українського товариства охорони пам’яток історії та культури Костянтина Ягодовського
У радянські часи, розповідає Стецько, до Чернігова регулярно приїжджало тренуватись київське "Динамо".
"У ЛобановськогоВалерій Лобановський — найтитулованіший футбольний тренер XX століття. Майстер спорту СРСР, заслужений тренер СРСР та України. була така можливість їздити тренуватися до нас. Відстань невелика від столиці. Вони часто грали товариські матчі у Чернігові. Це вже стало традицією такою. До нас приїздили і Олег Блохін, і Олексій Михайличенко, і Леонід Буряк. Такі відомі футболісти того часу".
Олександр пригадує, що в ті часи трибуни були повністю заповнені людьми, а люди після роботи масово йшли на матчі.
«Десна» приймала гостей на стадіоні. 1960-70 роки. Копія з приватного зібрання голови Чернігівської обласної організації Українського товариства охорони пам’яток історії та культури Костянтина Ягодовського
Київський балет на стадіоні у Чернігові. 1960-70 роки. Копія з приватного зібрання голови Чернігівської обласної організації Українського товариства охорони пам’яток історії та культури Костянтина Ягодовського
Глядачі на стадіоні Гагаріна у Чернігові. 1960-70 роки. Копія з приватного зібрання голови Чернігівської обласної організації Українського товариства охорони пам’яток історії та культури Костянтина Ягодовського
У 1984 році стадіон реконструювали. Східна трибуна вже мала сім тисяч місць. Її збільшили вдвічі, розповів представник ФК "Десна" Дмитро Дорошко.
"В той час активно почалась його реконструкція. Планувався надувний манеж, ковзанка зі штучним льодом. Були асфальтовані та легкоатлетичні доріжки. У центральній трибуні був зал боксу. Кожну суботу та неділю там проходили змагання і тренувалися боксери. Був зал з важкої атлетики, в наступному крилі був ігровий зал, був гімнастичний зал для занять зі спортивної гімнастики. Згодом була проведена реконструкція і в основному реконструювали зали для важкої атлетики. Тому що в той час чернівські важкі атлети вийшли на міжнародний рівень. Тоді проводилося багато змагань, створювались умови підготовки важких атлетів", — згадує Олександр Стецько.
Начальник відділу по фізичній культурі та спорту міського управління у справах сім’ї, молоді та спорту Олександр Стецько. Олександр Стецько
"Ще була реконструкція у 2004-2005 роках. Тоді на західній трибуні встановили пластикові сидіння. Потім наступна реконструкція, коли бігові доріжки проклали. Але основне — це 2016 рік, коли зробили нове покриття поля. Тодішній міський голова Владислав Атрошенко подарував нове табло для стадіону. Керівництво ФК «Десна» за власні гроші розпочало цю реконструкцію. До кінця 2016-го повністю замінили основне поле — з системою електропідігріву (який так і не вдалося підключити, — ред.), водополиву. Згідно з сучасними вимогами облаштували ігрове поле, яке може приймати матчі найвищого рівня. Наступним етапом було нове тренувальне поле. А вже у 2017-2018 роках футбольний клуб провів повну реконструкцію готелю — кімнати, сауна, басейн, медичний кабінет, їдальня, адміністративні кабінети. У планах футбольного клубу була повна реконструкція стадіону відповідно до вимог УЄФА", — доповнює Стецько.
Перше тестування нового табло на стадіоні Гагаріна у Чернігові. Денис Шапошніков
Була така історія на стадіоні, згадує Дмитро Дорошко, коли у березні 2014-го на стадіоні мав відбутися матч "Десни" з "Шахтарем". Тоді колишній головний тренер донецького "Шахтаря" та київського "Динамо" Мірча Луческу за декілька годин до матчу виходить на поле і каже: "У вас ворота низькі".
Колишній головний тренер донецького «Шахтаря» та київського «Динамо» Мірча Луческу на стадіоні Гагаріна. Дмитро Дорошко
"Поміряли. Дійсно низькі були, чи на два, чи на сім сантиметрів не відповідали. Точно не пам'ятаю. Довелося ворота переварювати в день матчу. А у нас ще були старі, такі сталеві ворота. Все встигли й матч провели", — розповів Дорошко.
Матч «Шахтар» — «Десна» у Чернігові, коли переварювали ворота. Дмитро Дорошко
Також він згадує, що до реконструкції 2016-го, всі футбольні команди, які приїжджали грати до Чернігова скаржилися на погану якість газону. Луческу тоді так прокоментував korrespondent.net якість чернігівського футбольного поля:
"Поле для такої команди повинно бути набагато кращим, ніж воно є зараз. Тому що на ньому важко грати та робити якесь видовище, а люди ж приходять для цього. Дуже важко розвивати атакуючі дії й складно просити більшого від футболістів «Десни», тому що поле не дозволяє грати в якісний футбол. Це була одна з найкращих аудиторій і один із найгірших газонів за весь час, який я живу в Україні".
"Після реконструкції, коли зробили основне поле і запасне для тренувань, воно вважалось найкращим в Україні. І вже тоді всі команди, які приїжджали, всі насправді хвалили наше поле. І казали, що такого поля ще немає ніде в Україні", — сказав Дорошко.
Концерти, автородео та зйомки кліпів
Та не футболом єдиним жив стадіон імені Гагаріна. Як в радянські часи, так і після здобуття Незалежності України, стадіон приймав артистів з концертами. Зокрема, 28 вересня 2016 року тут виступив гурт "Океан Ельзи" і зібрав повний стадіон.
Зі слів представника ФК "Десна" Дмитра Дорошка, ОЕ виступали на стадіоні декілька разів. Крім Вакарчука, пригадує він, повний стадіон у Чернігові ніхто не збирав.
З розважальних заходів на стадіоні проводили й автомобільне родео. Про це писало видання "Челайн".
Автомобільне родео на стадіоні Гагаріна у Чернігові. Орієнтовно — 1980-ті роки. Челайн
Також, пригадує Дорошко, на стадіоні знімали кліп для Ольги Горбачової та гурту "Арктика". Цих артистів підтримував тодішній президент ФК "Десна" Олексій Савченко.
"Він їх підтримував, спонсорував і привіз сюди в Чернігів. Глобальні плани в нього були, але не склалося. Постійно після кожного матча салюти запускалися. І на честь перемоги, а потім вже просто після кожного матча".
"Для футболу це був дуже яскравий час"
Про "Десну" та її домашній стадіон імені Гагаріна більшість українців дізналась, коли президентом клубу став саме Олексій Савченко. Це сталося 3 вересня 2007 року.
Спортивне видання "Трибуна" про Олексія Савченка писала як про "людину-скандал", де б він не був і щоб не робив.
"Його півторарічний період у «Десні» вийшов яскравим, хоча і неоднозначним. 31-річний співак і політик став власником клубу у 2007 році, коли мав амбіції поборотися за крісло мера Чернігова. Він безкоштовно роздавав квитки на матчі, сидів на трибунах разом з простими вболівальниками, влаштовував шоу на стадіоні. А ще він заявляв, що мріє про новий стадіон у Чернігові: «У мене мрія – побудувати в місті стадіон місткістю 50 тисяч місць. І я думаю, вона здійсниться»".
Олексій Савченко у центрі середнього ряду на одному із матчів на стадіоні Гагаріна. ua.tribuna.com
"Для футболу це був дуже яскравий час, коли прийшов такий інвестор з великими грошима. Він вкладав у футболістів. Він хотів результат тут і сьогодні. Тому для цього все й робилось. Хороші умови футболістам давали, щоб привозили найкращих футболістів до Чернігова. Стадіон кожен матч збирав по 10 тисяч глядачів. Це такий для футболу прорив був”, — розповів Дорошко.
Дмитро Дорошко. Facebook/Dmytro Doroshko
Пішов з клубу Савченко зі скандалом, коли у жовтні 2008 року заявив про те, що результат "Десні" забезпечував за допомогою підкупу.
"Грала не «Десна», а грали мої бабки та амбіції. Кожна гра коштувала мені від 5 до 15 тисяч доларів. Я можу по прізвищах назвати суддів, які брали гроші та людей, які їх їм давали. Коли я перестав їм платити, то спортивний результат став таким, який нині й заслуговують футболісти", – заявив тоді Савченко.
"Він пішов у листопаді 2008 року. Потім він через своїх людей трохи повернувся. А вже у 2009-му зник повністю", — каже Дмитро.
Вболівальники на стадіоні Гагаріна у Чернігові. 2007-2008 рік, тоді кожний матч збирав майже повний стадіон. Дмитро Дорошко
2007-2008 рік, тоді кожний матч збирав майже повний стадіон Гагаріна у Чернігові. Дмитро Дорошко
Дорошко також розповідає, що найбільш знаковим для "Десни" в часи незалежної України був матч за вихід у Прем'єр-лігу у 2017 році. Тоді чернігівські футболісти обіграли "Зірку" з Кропивницького з рахунком 4:0.
"А далі всі матчі були на рівні. Прем'єр-ліга — це щось нове для нас було, де ми не брали участі раніше".
2007-2008 рік, тоді кожний матч збирав майже повний стадіон Гагаріна у Чернігові. Дмитро Дорошко
Після того, як Савченко продав 50% клубу за 10 мільйонів гривень, що на той час було найдорожчим продажем серед клубів першої ліги, тодішній міський голова Соколов передав стадіон у державну власність. Це сталося у 2009-му.
У тому ж році стадіон імені Гагаріна перейменували у Державне підприємство "Олімпійський навчально-спортивний центр «Чернігів».
На стадіоні співали Іво Бобул та Тіна Кароль
Після періоду Олексія Савченка стадіон переживав не найкращі часи. Працівники клубу самі косили траву і доглядали поле. У 2012 році "Десна" була вже у другій лізі.
У 2014 році "Десна" в Кубку України приймала "Дніпро". Мирон МаркевичУкраїнський тренер. тоді після матчу казав, що з радянських часів на стадіоні нічого не змінилося.
Після реконструкції стадіону у 2016-2017 роках, на домашні матчі "Десна" почала запрошувати співаків українського шоу-бізнесу для виконання гімну України наживо. Робили це під час знакових для команди поєдинків.
Іво Бобул на стадіоні Гагаріна у Чернігові. 2016-й рік. Facebook/ФК «Десна»
Свого часу на стадіоні співали Іво Бобул, Павло Зібров, Тіна Кароль, Гарік Кричевський, Віктор Павлік. Ірина Білик виступала на корпоративі на честь виходу команди в прем’єр-лігу, а потім приїхала підтримати "Десну" у першій грі чемпіонату.
За словами нинішнього виконувача обов'язків директора стадіону Андрія Волкова, стадіон Гагаріна тривалий час був домашнім для жіночої збірної України з футболу.
На ньому наша команда вперше у своїй історії оформила вихід на чемпіонат Європи. Українки перемагали Данію та Словенію, грали внічию з Португалією. А на матчі збиралося від семи до десяти тисяч глядачів.
Закинули у смітник і побили директора стадіону
Один зі скандалів, які пов'язані зі стадіоном, стався у 2020 році. 24 листопада біля 10-ї ранку близько 30 людей прийшли до кабінету в.о. директора стадіону імені Гагаріна Олександра Овчаренка, вивели його на вулицю, закинули у сміттєвий бак та розбили йому голову.
Тоді він розповідав Суспільному, що чоловіки прийшли з символікою футбольного клубу "Десна" та вигукували нецензурні гасла на адресу Олександра Овчаренка. Їх організовано привезли та вивезли зі стадіону на автівках.
Олександр Овчаренко був директором стадіону імені Гагаріна з 2008 по 2013 роки. 18 листопада 2020 року він повернувся на цю посаду вже у статусі виконувача обов’язків. У день призначення Овчаренка представник вболівальників "Десни" Богдан Дементов розмістив у соцмережах повідомлення про те, що з приходом нового керівника, "Десні" можуть заборонити проводити на стадіоні домашні матчі. Олександр Овчаренко цю інформацію спростував.
За словами тодішнього віцепрезидента ФК "Десна" Ігоря Базалінського, в Міністерстві спорту їм натякнули на те, що клубу доведеться платити за оренду стадіону. Скільки саме – невідомо.
Між клубом та держпідприємством, в підпорядкуванні якого стадіон імені Гагаріна, була судова тяганина. У вересні 2020 року "Десна" відсудила майже 17 мільйонів гривень за проведені реставраційні роботи на стадіоні, за рішенням Господарського суду міста Києва.
Розвиток, російські бомбардування, жертви та невизначеність стадіону
Після Овчаренка виконувати обов'язки директора стадіону став Андрій Волков. Станом на 11 березня 2025 року, він керує ним і досі. Зі слів Волкова, його призначили в кінці 2020 року, як нейтральну фігуру між стадіоном та футбольним клубом після скандалу з Овчаренком.
"Моя задача була врегулювати скандал та налагодити життєдіяльність державного підприємства. За місяць, півтора я всі питання владнав і «Десна» продовжувала грати на рідному стадіоні. Бо клуб інвестував свої гроші у реконструкцію і вони мають право грати на рідному стадіоні".
Андрій Волков. 2023 рік. ФОТО: Суспільне Чернігів
Волков розповідає, перше, що він зробив на посаді — це проаналізував фінансову складову підприємства та провів інвентаризацію обладнання.
"Тоді на олімпійському рівні наш центр підтримував важку та легку атлетику, бокс, футбол та дві школи паралімпійців. Станом на 24 лютого 2022 року, у нас було близько 1200 спортсменів разом з футбольним клубом. Спортивні школи, які займалися з цими спортсменами виступали орендарями у нашому держпідприємстві, що й давало нам прибуток. У другому кварталі 2021 року стадіон вже вийшов у прибуток. Всі гроші, які ми заробляли, ми вкладали у розвиток олімпійського центру. Будували готель, замінили весь тренажерний зал".
Зі слів директора стадіону, 22 лютого 2022 року на стадіоні повинен був проходити чемпіонат України з важкої атлетики. Ці змагання скасували.
Під час російської блокади Чернігова стадіон зазнав обстрілів і авіабомбардувань. Через це на стадіоні та в Літньому театрі загинули восьмеро бійців тероборони. Найбільші руйнування сталися під час російського авіабомбардування 11 березня 2022 року. Тоді російські пілоти скинули декілька авіабомб. Одну згодом знайшли не розірваною.
"Після того, як зруйнували стадіон, частина тренажерів залишилась неушкодженими. Ми її передали для тренувань важкоатлетам. На жаль, більшу частину втратили. Також, 13 лютого 2022 року, до нас на стадіон заїхала Національна збірна України з важкої атлетики. Перший раз за 12 років вони приїхали до нас на олімпійські збори. Але з початком російського вторгнення ми почали думати, як їх вивезти? Ніхто не хотів вивозити 25 важкоатлетів з міста через їх комплектацію. Всі просто боялися. Нам вдалося їх вивезти за п'ять днів до бомбардування стадіону. Боюсь уявити, як би вони залишились, бо бомба влучила як раз у той готель, де вони зупинилися".
Вирви на території стадіону імені Гагаріна після російського авіабомбардування. Суспільне Чернігів/архів
Такий вигляд має західна трибуна на стадіоні після російського авіабомбардування. Суспільне Чернігів/архів
Вже 13 квітня, за два тижні після деблокади Чернігова близько сотні містян прийшли розбирати завали розбомбленого стадіону.
Колишній міністр молоді та спорту України Вадим Гутцайт в інтерв'ю Ютуб-проєкту "ПРОФУТБОЛ Digital" озвучував 17 мільйонів доларів збитків внаслідок бомбардувань.
Тоді він казав, що після перемоги потрібно зробити нову спортивну інфраструктуру і відновити стадіон з нуля. Для побудови нового потрібно 10 мільйонів доларів.
Водночас Юрій Волков каже, що поки остаточної суми назвати не може через те, що наразі триває експертна оцінка центру.
"Для того, щоб визначати якусь суму для відновлення, нам треба довести, що нас розбомбили. В найближчі місяці ми очікуємо на висновок експертизи. Вона залежить від ринкової вартості центру, від прибутку, який би міг отримати комплекс, якби не зазнав бомбардувань. Але, для того, щоб побудувати сучасний олімпійський центр у Чернігові з населенням у 300 000 людей і підтримувати всі ці види спорту, треба не менше 700 мільйонів гривень".
Такий вигляд мають бігові доріжки на стадіоні після російського авіабомбардування. Суспільне Чернігів/архів
Після деокупації Чернігівщини (3 квітня 2022 року, — ред.) колишній міністр культури та інформаційної політики Олександр Ткаченко повідомляв, що Німеччина та дортмундська "Борусія" допоможуть відновити стадіон імені Гагаріна у Чернігові.
Натомість Андрій Волков каже, що міжнародних делегацій у 2022/23 роках на стадіоні було багато, проте конкретної допомоги вони не отримали.
"Я хотів, щоб закупили синтетичне поле для тренування дітей. У мене вони й зараз тренуються — це чоловік 10-15 зі школи легкої атлетики. Без води, туалету, душу. В холодній роздягальні, на розбомбленому полі, яке горбате. Навіть на це гроші поки не виділили".
Діти займаються на зруйнованому стадіоні у Чернігові. 8 березня 2025 рік. Суспільне Чернігів/Максим Кішка
Діти займаються на зруйнованому стадіоні Гагаріна у Чернігові. 8 березня 2025 рік. Суспільне Чернігів/Максим Кішка
"Зараз наше держпідприємство працює, його не закрили, для нас це важливо. Я хочу подякувати Андрію Ярмоленку. Він своїм коштом погасив залишок боргу за електроенергію. Цим самим розблокував нам рахунки".
Та стадіон не стоїть пусткою. Туди все ж приходять тренуватися спортсмени. Так, 25 червня 2022 року організували перше тренування для дітей з бобслею та скелетону. Тоді зібралися близько 20 дітей з батьками.
Проте, як чернігівські вихованці футбольної школи "Десна" продовжують готуватися до виступів у змаганнях на стадіоні імені Гагаріна ми розповідали у репортажі:
Наразі, за словами директора стадіону, у нього вже є проєкт на демонтаж західної трибуни. Вона в аварійному стані й відновленню не підлягає.
"У цьому, 2025 році, ми плануємо розібрати всі найбільші завали й дуже хочемо в кінці року перейти до проєктування нового олімпійського центру. Взагалі у планах, щоб у Чернігові був центр олімпійського рівня. Щодо ФК «Десна», то я сподіваюсь, що команда відновиться. Бо, наразі, команда існує тільки юридично".
Західна трибуна на стадіоні у Чернігові. 8 березня 2025 рік. Суспільне Чернігів/Максим Кішка
Східна трибуна на стадіоні у Чернігові. 8 березня 2025 рік. Суспільне Чернігів/Максим Кішка
Заняття дітей на зруйнованому стадіоні у Чернігові. 8 березня 2025 рік. Суспільне Чернігів/Максим Кішка
"У жодному місті не можна було знайти таку атмосферу"
Останній офіційний домашній матч на стадіоні імені Гагаріна "Десна" провела 5 грудня 2021 року проти "Маріуполя" у 17-му турі УПЛ. Тоді поєдинок закінчився із рахунком 3:3.
Дорошко розповів, що наразі клубу "Десна" фактично не існує.
"Як юридична особа команди є, але на цьому все. Сумно. Якби не війна, то я впевнений, що команда досі б існувала і грала. Зараз єдине, що з "Десною" пов'язане — це дитячо-юнацька школа олімпійського резерву «Десна». Можливо, після нашої перемоги знайдеться новий інвестор і відновиться команда. Команда була, є, і буде символом Чернігова".
Зі спогадів Дмитра, атмосферу під час матчів на стадіоні робили як звичайні вболівальники, так і "ультрас", яких було зазвичай від 100 та до 5 000 людей.
"Неймовірна атмосфера була. Я був у кожному місті, де змагання УПЛ проводилися. Кращої атмосфери, ніж в Чернігові, не було ніде. Скрізь люди ходять, але так, як у нас переживали за футбол, як підтримували команду, в жодному місті не було. І всі завжди згадують саме атмосферу на стадіоні. І, певно, що довгий час її ще не буде".
Читати ще
Читати ще
Загиблі Герої Чернігівщини: Павло Єременко
Читати ще
«Цілує повітря, уявляючи тата»: у оборонця Чернігівщини Павла Железняка залишилася 6-річна донька
Читати ще
Що чоловік пішов обороняти Чернігів дізналися, коли він спустився в укриття зі зброєю: загибель Андрія Губського
