Відповідним проектом постанови передбачається рекомендувати відмовитися від цього шрифту, зокрема президенту та уряду.
Раді пропонують припинити використання російських шрифтів у роботі фото УНІАН, Денис Прядко
У Верховній Раді України зареєстровано проект Постанови про припинення використання шрифтів російського походження в роботі парламенту, зокрема шрифту «Іжиця».
Як зазначається в оприлюдненому на сайті ВР тексті відповідного проекту постанови (№9606), ним пропонується припинити використання шрифтів російського походження, зокрема давньослов’янського шрифту «Іжиця» та похідних від нього при оформленні документів та у всіх інших випадках в роботі ВР.
Апарату Верховної Ради доручається вжити заходів щодо припинення використання цих шрифтів в роботі парламенту. Також передбачається рекомендувати президенту, Кабінету міністрів України та іншим державним органам, а також підприємствам, установам та організаціям припинити використання шрифтів російського походження.
Відео дня
Крім того, депутати пропонують впровадити використання у відзнаках парламенту шрифту «Volja», створеного на основі робіт українського графіка Ніла Хасевича.
Як зазначається в пояснювальній записці до проекту постанови, в оформленні, зокрема Грамоти та Почесної грамоти Верховної Ради України, а також ряду інших відзнак парламенту використовується, як зазначено в описах відповідних документів, «давньослов’янський шрифт «Іжиця».
«Шрифт «Іжиця» у 1988 році на основі складального прямого півуставу Російської Академії наук кінця 19 століття розробила російська письменниця Світлана Єрмолаєва. Шрифт призначався для відтворення старослов’янських текстів в енциклопедіях та наукових статтях, але оцифрований у 1992 Параграфом з надзвичайною швидкістю поширився по всіх країнах, що користуються кирилицею», – йдеться в пояснювальній записці.
Зауважується, що «Іжицю» можна побачити на вуличних вивісках, в меню ресторанів, в оформленні православних сайтів і книг та «навіть на прапорах спонсованих Росією терористів».
«Крім цього, шрифт «Іжиця» є пропрієтарним (не є вільно поширюваним) та його використання потребує придбання ліцензії вартістю 25 доларів США», – додаються автори проекту постанови.
Так, наголошують вони, з огляду на повномасштабне вторгнення Росії на територію України, подальше використання шрифтів, які мають російське походження, у відзнаках ВР є «неприйнятним».
«Водночас українські шрифтові дизайнери розробили сотні, якщо не тисячі шрифтів, гідних того, щоб їх використовували при оформленні відзнак національного парламенту», – зауважують депутати.
Наприклад, додають вони, таким шрифтом може бути «Volja» авторства Марчели Можиної, створений у 2022 році на основі літерації українського графіка Ніла Хасевича (1905-1952 рр.), який оформлював плакати, журнали, газети для українського визвольного руху середини ХХ століття.
«Він є безоплатним та вільно поширюваним. Цей шрифт вже використовується, зокрема, у відзнаках Головнокомандувача Збройних сил України», – йдеться у пояснювальній записці.
Читайте також:
Депутати підготували законопроект про декриміналізацію порнографії: що зміниться
В Україні заборонили продаж цигарок та алкоголю у дюті-фрі: що відомо
Рада хоче штрафувати гонщиків у містах від 17 тисяч гривень: Арахамія розкрив деталі
Як Україна позбувається російської символіки та назв
В Україні з 2015 року триває процес декомунізації. Під забороною – вся радянська символіка, а населені пункти, вулиці, названі на честь комуністичних діячів, мають бути перейменовані.
Водночас після повномасштабного вторгнення Росії в Україні розпочався процес дерусифікації. Зокрема, відбувся демонтаж пам’ятника російській імператриці Катерині II в Одесі, а у Києві перейменували станції метро «Дружби народів» та «Площу Льва Толстого».
Крім того, наприкінці липня Верховна Рада схвалила нові правила утворення, ліквідації, встановлення і зміни меж адміністративно-територіальних одиниць, їх найменування та перейменування. Це спрямовано на «дерадянізацію» адмінустрою, адже деякі процедури розв’язання питань адміністративно-територіального устрою України досі були урегульовані указом від 1981 року.
