За інформацією: Суспільне Івано-Франківськ.
Фото: Facebook/Рогатинська МТГ
Поблизу міста Гуляйполе на Запоріжжі поліг військовослужбовець 75 батальйону 102 окремої бригади Сил територіальної оборони ЗСУ Івано-Франківщини Ігор Мартиняк.
Про загибель земляка повідомили на Facebook-сторінці Рогатинської міської ради.
Чоловік народився 4 травня 1983 року в селі Заланів Рогатинської громади. Ігор Мартиняк закінчив місцеву школу, згодом навчався на бухгалтера у професійному ліцеї у Перемишлянах на Львівщині.
"Наш земляк пройшов Революцію Гідності та у найскладніші дні повномасштабного вторгнення повернувся з Польщі в Україну, щоб добровільно вступити у тероборону. Запам’ятався побратимам його хист до столярства, адже тривалий час Ігор Мартиняк працював майстром з виготовлення меблів на одному із підприємств Львова. А це ремесло стало у пригоді й у зоні бойових дій", — йдеться у дописі.
Фото: Facebook/Рогатинська МТГ
Ігор Мартиняк мобілізувався до ЗСУ 11 березня 2022 року, хоча мав певні вади із зором, пишуть на сторінці громади. Після навчань 26 квітня він вирушив на Запорізький напрямок. Служив молодшим сержантом 1 стрілецької роти.
Побратими згадують "стіну духу", яку Ігор Мартиняк вирішив створити на фасаді помешкання, в якому разом жили.
Фото: Facebook/Рогатинська МТГ
"Волонтери часто привозили нам з допомогою дитячі листи й малюнки. Ми зберігали їх в коробці. Якось Ігор каже: "Чому вони у ящику стоять? Зробимо з них стіну, яка щодня буде підбадьорювати", — пригадує бойовий товариш. — Невдовзі ми привезли плити ДСП і стали до роботи. Весь фасад хати, в якій мешкали, обклеїли дитячими творіннями, а також прапорами. Ця стіна справді додавала нам сили перед бойовими завданнями".
Фото: Facebook/Рогатинська МТГ
Під час повномасштабного вторгнення у військовослужбовця народився син, якого назвали Тадейчиком.
"Важко було повертатися на фронт, коли тримаєш на руках немовлятко. На тебе дивляться ті маленькі, щирі оченята, але треба назад. Мусиш, бо хочеш захистити своїх рідних, синочків…", — говорив бойовим друзям Ігор Мартиняк.
Фото: Facebook/Рогатинська МТГ
6 листопада 2023 року, коли російські військові наблизилися впритул до українських позицій, боєць продовжував тримати оборону.
"Попри важкі травми й поранення Ігор продовжував оборону. А останніми його словами стали "Слава Україні!" — кажуть побратими.
У воїна залишилися мати, дружина, сини Максим та Тадей, сестри Любов і Наталія.
