Суспільне Черкаси
На початку повномасштабного вторгнення, вагони потягів, які відправлялися зі станцій на Черкащині, були вщент заповнені пасажирами. Люди губили речі, валізи, і навіть залишали своїх тварин.
Про роботу залізниці на початку повномасштабного вторгнення, напередодні Дня залізничника, який щороку відзначають 4 листопада, розповіли працівниці однієї із залізничних станцій Черкащини Галина Андріяш та Інна Кириченко.
Робочий день чергової по парку залізничної станції Галини Андріяш починається із заповнення паперів. Розповіла: часу на відпочинок немає, бо на колії уже чекає потяг.
"У мене електропоїзд стоїть, по 61 колії, йому треба видати попередження. до Миронівки. З якою швидкістю потрібно їхати, з особливою пильністю і так далі".
Суспільне Черкаси
Суспільне Черкаси
У жовтні 2023 року на пероні вокзалу порожньо. Але на початку повномасштабного вторгнення тут ніде було просунутися, згадала чергова по парку залізничної станції Галина Андріяш. У березні 2022 зі станції запускали евакуаційні потяги.
Спогадами про початок війни поділилася чергова вокзалу Інна Кириченко. Розповіла, взяти гору над емоціями було складно:
"Не вистачало місця, їхали і в тамбурах, і як приходилося, і в проходах. Був страх, відчай, нерозуміння – що далі. Забиті поїзда, ні графіка не було, нічого. Як люди прощаються, гублять на пероні сумки, тварин залишали. На це все дуже болісно було дивитися".
Суспільне Черкаси
Тоді робота допомагала відволіктися від страшних новин, розповіла пані Інна:
"Попри тривоги, ми стояли та виконували свою роботу".
Суспільне Черкаси
Додали: думок полишити роботу ніколи не мали.
"Ми тут, як же без нас? Ми ж повинні забезпечувати приймання, відправлення поїздів, їх прослідковування, посадку і висадку. Скрізь добре, а вдома найкраще".
Суспільне Черкаси
Суспільне Черкаси
