Захисник Ірпеня Денис Дудник створив хаб для лікування психотравм у військових та цивільних. Про це пише «Главком».
Військовий здобув перемогу на конкурсі проєктів #Варто 2.0 від Українського ветеранського фонду. Це допомогло йому створити хаб психологічної допомоги «Танто», який надаватиме психологічні послуги, необхідні військовим та цивільним під час війни.
Програми хабу включають: відновлення ресурсного стану чоловіків, підтримку ресурсного стану для жінок, підтримку при втраті тощо.
Займатимуться цим досвідчені психологи. Головна мета – підтримка психіки та набуття нових ментальних навичок мешканців громад Бучанського району та Ірпеня у воєнний та постовоєнний періоди, у груповому та індивідуальному форматах. У планах також – запуск онлайн-програм підтримки для тих, хто не може приїхати в Ірпінь.
Денис Дудник – фаховий військовий. Коли почалася АТО, пішов добровольцем у батальйон «Київ-2», воював під Дебальцевим і Волновахою. Після 2015 року мав проблеми зі здоров’ям: довго лікувався від депресивних станів та панічних атак. Відновивши здоров’я, Денис працював у поліції Києва. А з початком повномасштабного вторгнення він повернувся до війська та обороняв Ірпінь. Там він отримав поранення, а також до нього повернулися панічні атаки, втім цього разу чоловік самостійно впорався з цим станом.
«Зброю ми отримали у військкоматі в Бучі, вже коли за кілька кварталів від нього точилися бої. Цілий місяць ми тримали оборону Ірпеня. Були і бойові виходи у Бучу, але сили там були нерівні. Загалом важко доводилося, у мене ще й був ковід з пневмонією, але у лікарню я не лягав. У мене на окупованій території залишились домашні тварини. Ворог захопив частину Ірпеня, де стояв мій будинок, а у ньому були три кицьки. І я пообіцяв собі, що поки не врятую моїх кішок, нікуди звідси не піду. Зрештою виявилося, що будинок мій розбитий вщент, він тепер вже тільки під знос, але мої кішечки вижили», – розповідає військовий.
Після того, як українські захисники звільнили Київщину, Денис повернувся до мирного життя і став розмірковувати, чим займатися далі. Він розповідає:
«Після того, як я зміг самого себе «вивезти» зі складного стану після Ірпеня, я зрозумів, що хочу допомагати іншим», – додає Денис Дудник.
