Фото: EPA/UPG
Слабкі місця
Головна проблема — відсутність обґрунтованого підходу до побудови укриттів у місті, вважає Ксенія Семенова, депутатка Київради, співзасновниця благодійного фонду «Солом’янські котики».
«У нас немає нормальних розрахунків і розуміння того, скільки укриттів не вистачає. Буває, що на мікрорайончик із 5-6 багатоповерхівок укриття є в одній і вміщає максимум 30 людей, а в мікрорайончику живе 200 людей. У нас навіть немає розуміння, скільки в той чи інший час було жителів у місті. Тому наразі незрозуміла і потреба, і де саме ці укриття будувати», — пояснює депутатка.
Це зумовлює іншу проблему — не рухаються далі пропозицій інноваційні проєкти побудови укриттів. Наприклад, у вересні 2022 року в КМДА розробили концепцію побудови укриттів при будинках, де немає безпечних підвалів.
«Пропозиції передбачають організацію паркінгів з можливістю облаштування укриттів під шкільними стадіонами в умовах наявної забудови, що цілком логічно й обґрунтовано, обумовлено нормативною розрахунковою доступністю зазначених об’єктів і технологічною можливістю реалізації проєктних рішень», — пояснили LB.ua в КМДА.
Але це поки що на рівні ідеї, бо ці пропозиції не закладені в бюджеті міста на 2023 рік, зазначає Ксенія Семенова.
Депутатка Київради Ксенія Семенова
Як в Україні витрачають гроші на укриття
Поповнити фонд укриттів можна було б і вже наявними в Києві бомбосховищами, вважає депутатка.
«На Солом’янці є декілька об’єктів просто у дворах будинків. Це справжні бомбосховища, збудовані за всіма правилами, але вони затоплені і давно виведені з експлуатації. Важливо добитися проведення аудиту цих бомбосховищ — можливо, дешевше буде відкачати звідти воду й укріпити, ніж будувати щось нове», — розповідає Семенова.
“Не може бути відповіді «Воно непридатне». Має бути відповідь «Воно зараз непридатне, але може бути придатним і це буде коштувати, умовно, 5 млн гривень. А далі депутати Київради вирішуватимуть, закладати гроші на ремонт цього укриття чи ні», — вважає депутатка.
Фото: kyivcity.gov.ua Мер Києва Віталій Кличко під час перевірки бомбосховища в будинку в Печерському районі міста.
Ще одна проблема — на мапі укриттів можуть не тільки з’являтися нові точки, а й зникати старі: з переліку видаляють укриття подвійного призначення, якщо власник приміщення просто не хоче пускати людей, каже Ксенія Семенова.
«У нас на бульварі Гавела було укриття в ресторані. У перші пів року вторгнення відображалось у списку, а потім його звідти прибрали. Знаю, що по інших районах подібна історія», — розповідає депутатка.
Мова про магазин або кав’ярню, яка розташована в підвалі. Вони, згідно з договором оренди чи купівлі, зобов’язані в разі надзвичайної ситуації пускати людей.
«Але коли вони купували це приміщення чи брали в оренду, у нас не було повномасштабного вторгнення і їм було байдуже. А тепер вони зрозуміли, що їм доведеться мати додаткові витрати, і такі приватні власники чи орендарі домовляються з районами, щоб їх просто прибирали з переліку укриттів. На таких можна направляти скарги в районні адміністрації», – пояснює Ксенія Семенова.
Крім того, в КМДА ще в жовтні попереджали, що рятувальники зрізатимуть замки з укриттів, якщо балансоутримувачі не відмикатимуть їх під час повітряної тривоги.
Фото: Макс Требухов
Укриття під стадіонами
Як пояснюють у столичній адміністрації, будувати укриття подвійного призначення під шкільними майданчиками заважає чинне законодавство у сфері містобудівної діяльності. Тому, кажуть, Департамент містобудування та архітектури звернувся до Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури, щоб поправити ці моменти.
Але як пояснила LB.ua заступниця міністра Наталія Козловська, нинішні норми не на заваді будівництву таких укриттів, якщо, наприклад, у якомусь районі надумають реалізувати цей проєкт. І додає, що звернень від КМДА міністерство не отримувало.
«Уся нормативна база, яка існувала до цього часу, має всі необхідні вимоги до того, якими повинні бути ці укриття. Тобто все, що стосується технічного облаштування таких споруд, унормовано і не потребує інших підходів», – каже Козловська.
Єдине хіба – за словами чиновниці, міністерство працює над упорядкуванням системи на рівні містобудівної документації, щоб сформувати структуру об’єктів цивільного призначення, і в цьому документі буде зазначено, де розташовані укриття. Але це не заважає місцевій владі будувати їх уже.
Фото: Макс Требухов
Щодо підземного паркінгу під стадіонами — це історія теж не складна, каже Козловська.
«Єдине — я не розумію, як це можна зробити на території шкіл. Але якщо ми говоримо про паркінг біля житлового будинку — це дійсно можна зробити. Просто під час будівництва мають бути враховані технічні умови з огляду на те, що цей об’єкт може використовуватись як укриття. І паркінг — це дійсно досить непогана ідея», — додає чиновниця.
Укриття на зупинках транспорту
Так само не забюджетовано на 2023 рік і встановлення конструкцій цивільного захисту на зупинках громадського транспорту, як це, наприклад, зробили в Харкові, Херсоні та Миколаєві. Рішення про ці укриття Київрада ухвалила ще в листопаді. Враховуючи, що під час повітряної тривоги громадський транспорт у Києві зупиняється, здається, що така ідея була б доречною.
У Херсоні встановлюють мобільні бетонні укриття, — міськрада
Фото: EPA/UPG Зупинка-укриття в Харковi.
Але в КМДА поки що ніяких конкретних кроків у цей бік вирішили не робити — на початку січня перший заступник міського голови Микола Поворозник повідомив, що Київ не має відповідних державних стандартів на такі укриття, тож і встановлювати їх наразі не буде.
«Поставити бетонні блоки і назвати «укриттям» – це не вихід. Я такого не робив би. Не дай бог, щось прилетить у таке укриття і там загинуть люди, одразу будуть питання: хто і на яких підставах їх встановлював у місті», – пояснював Поворозник в інтерв’ю ТСН.
Водночас порадив користуватися уже наявними укриттями — підземними станціями метро та переходами. Але що робити із зупинками, де немає поряд ні того, ні того — поки що невідомо.
Усе ж у Департаменті транспортної інфраструктури КМДА кажуть, що вже визначили орієнтовний перелік зупинок, де можливе встановлення захисних споруд, повідомили LB.ua в адміністрації.
«Перелік сформовано з урахуванням найбільших пересадочних вузлів та найбільших пасажироутворюючих зупинок (із урахуванням наявності укриттів на станціях метрополітену, в підземних пішохідних переходах), також було попередньо оцінено наявність технічної можливості встановлення захисних конструкцій», – йдеться в повідомленні КМДА.
Фото: EPA/UPG
Та додали, що наразі працюють тільки над розміщенням штрих-кодів біля зупинок, щоб пасажири могли дізнатися, де найближчі укриття.
Семенова зазначає, що і підземні переходи потрібно додатково облаштовувати.
«Це може бути трохи дешевше, ніж просто бетонну конструкцію ставити, але, знову ж таки, проєктно-кошторисну документацію детально ще ніхто не розробляв і це на рівні ідеї в Київраді», – пояснює вона.
У Міністерстві розвитку громад, територій та інфраструктури пояснюють, що стандарти укриттів на зупинках не стосуються норм містобудування в цілому. Усе залежить від рішення місцевого самоврядування щодо форми цих укриттів: робити їх наземними чи підземними.
Козловська погоджується, що ідея з укриттями наземного типу не дуже вдала.
«Можливо, більш доцільно будувати їх також під проїжджою частиною, як підземні переходи, враховуючи, що подекуди пішохідна зона і так обмежена. Єдине, на чому ми наполягаємо, щоб такі об’єкти були доступні і маломобільним групам населення», – пояснює чиновниця.
Фото: Макс Требухов
Позитивні моменти
Улітку райони взялися за підготовку і ремонт укриттів у школах і дитсадках, щоб запустити навчальний процес очно (як і по всій території України, де робити це було відносно безпечно).
Так, у Києві станом на 25 липня були готові укриття у 332 школах (78,12%) і 320 садках (59,15%), повідомили LB.ua в Міносвіти. По Україні загалом ця цифра була 4 629 (35,19%) у школах і 2 477 (22,83%) у дитсадках.
Станом на 5 січня ситуація така:
- Київ – 489 (94,04%) у школах і 570 (90,62%) в садках. Тобто +407 укриттів;
- по Україні загалом – 9 620 (71,26%) і 5 916 (52,75 %) відповідно.
Це, звісно, позитивний момент, вважає Ксенія Семенова.
«Після скандалу з відрами в укриттях замість туалетів райони почали робити стаціонарні нормальні туалети. І на 2023 рік по районах також чималі суми закладено на ремонти в шкільних укриттях», – розповідає LB.ua депутатка.
Мінус у тому, що після відновлення навчання доступ до цих укриттів мають тільки школярі і працівники шкіл, зазначає Семенова.
Фото: EPA/UPG
«Деякі школи лояльно ставляться і пускають в укриття під час повітряної тривоги й інших людей, а деякі — ні, аргументуючи це тим, що не можна. Хоча в розпорядженні міського голови вказано, що це лише під час навчального процесу, тобто коли діти на уроках. А деякі школи вирішили, що мова про період від канікул до канікул. І цей момент потрібно поправити цього року», – пояснює вона.
Крім бюджету на ремонти укриттів у школах, значна сума закладена і на резервний фонд – близько 1 мільярда гривень по районах залежно від кількості населення, каже Семенова.
«Резервний фонд — це частина бюджету, яка специфічно управляється, там не треба окремо затверджувати Київрадою бюджет, куди саме будуть іти ці гроші. Відповідно, ним можна швидше управляти. І цей фонд, залежно від безпекової ситуації, може піти або на відновлення пошкоджених унаслідок ракетних ударів об’єктів, або на облаштування укриттів чи компенсацію ремонту енергомереж», – пояснює депутатка.
Крім того, коштами з резервного фонду можуть покривати і ремонт укриттів у багатоквартирних будинках.
«Але там потреба значно більша, ніж виділено фінансів. І яким чином визначати, в кого ремонтувати, а в кого ні? Зараз фактично кожен підвал у житловому фонді потребує капремонту, гідроізоляції і т.д. І якщо в школах реально за рік відремонтувати підвали, то в будинках, де укриватися безпечно — це задача вже зі сфери фантастики», – вважає Семенова.
Пріоритетність розподілу коштів визначають райдержадміністрації, але це все суб’єктивно, зазначає депутатка.
Фото: kyivcity.gov.ua Мер Києва Віталій Кличко під час перевірки бомбосховища в будинку в Печерському районі міста.
«Якщо це великий будинок і укриття вміщує багато людей, пріоритет вищий. Або якщо аварійна ситуація, наприклад, прориває каналізацію в підвал — це буде першочергово. Але це дуже суб’єктивно. У нас немає наскрізної програми, щоб ми розуміли пріоритети ремонту підвалів на 5 років уперед. Та я вважаю, що чиюсь приватну власність ремонтувати не можна з бюджету, тому тут або програми співфінансування, або якісне управління з боку жителів будинку», – зауважує вона.
Але такі, як правило, і справляються самі. Ось, наприклад, цокольний поверх будинку на Позняках. Укриття проходить під усім будинком, має декілька виходів. Усередині все облаштовували самі мешканці: принесли необхідний мінімум меблів, ковдри та місця для сидіння і лежання. Дехто залишає речі, резервуючи за собою місце.
Ще декілька років тому тут зробили туалет, адже біля спуску до підвалу обладнали офіс голови ОСББ. «Це наша фішка», – жартують мешканці будинку. Завдяки їй укриття стало популярним, ховатися сюди приходять і сусіди.
Фото: Макс Требухов
«Єдине – це все ж укриття подвійного призначення. Тут проходять усі комунікації будинку. Пару місяців тому, наприклад, прорвало ось тут трубу, з неї йшла гаряча пара. Добре, що в цей момент тут не було людей», – розповідає Юлія Григорова, голова ОСББ.
Фото: Макс Требухов
Фото: Макс Требухов
Фото: Макс Требухов
Фото: Макс Требухов
Фото: Макс Требухов
***
Розвинену систему громадських укриттів мають багато країн, серед яких не лише Ізраїль, а й Швейцарія, Швеція, Фінляндія. Це сотні кілометрів підземних тунелів, десятки — підземних паркінгів, де за необхідності може розміститися до 20 000 осіб, спортивна інфраструктура, як от хокейні зали, басейни та стадіони.
Які б сценарії розпаду Росії не розглядали в Україні, наявність такого сусіда — привід будувати систему укриттів на роки. Нехай навіть багато українців легковажать повітряними тривогами і не спускаються до сховищ — за наявності доступного і нормального укриття ця ситуація може змінитися.
Фото: Holger.Ellgaard/Wikipedia Бункер цивільної оборони Катарінабергет в Стокгольмі — найбільше укриття в Європі для цивільного населення. Воно було збудованим у 1952-1957 роках і в мирний час використовувється як гараж для автомобілів. Об’єкт може вміщувати 20 000 людей або слугувати
Фото: historia.nu
По суті, чинні норми ніяк не перешкоджають містам будувати і облаштовувати укриття, зазначає Наталія Козловська.
«Але потрібно змінити підходи органів місцевого самоврядування до формування таких об’єктів. Ми наразі тільки розширює коло видів цих укриттів, працюємо над тим, щоб унормувати можливості різного характеру, а органам місцевого самоврядування вже вирішувати, в якій формі і в який спосіб вони бачать їхню реалізацію», – пояснює чиновниця.
Та почати все ж треба з аналітики, вважає депутатка Київради Ксенія Семенова.
«Зонувати райони. Якщо будинки розташовані в пішій доступності від метро, то, напевно, вкладати бюджет міста в ремонти укриттів у цих будинках не зовсім доцільно, а якщо це мікрорайон віддалений від метро і там немає підземних паркінгів, то це має бути перший пріоритет, щоб збудувати там укриття навіть під футбольних полем», – додає Семенова.
Генератор є, але не працює. Чим зустрічали киян пункти незламності під час першого блекауту
Катерина Амеліна, кореспондентка LB.ua
