Замість руїн — аромат хліба: як Наталія Могильна з Новобасанської громади втілила мрію під час війни

За інформацією: Суспільне Чернігів.

Наталія Могильна зі спеченим хлібом. Суспільне Чернігів

Мріяли про власну пекарню, але втілити плани в життя завадила повномасштабна війна. Наталія та Андрій Могильні — з Нового Бикова Новобасанської громади на Чернігівщині. У лютому 2022 року до села зайшли війська РФ. Тоді, згадує жінка, почалося найтяжче випробування — 33 дні окупації. Про те, як родина пережила той місяць і як це вплинуло на мрію мати пекарню, Наталія розповіла кореспондентці Суспільного Ганні Качалі.

До початку повномасштабного російського вторгнення Наталія з чоловіком Андрієм мріяли про сімейну справу — власну пекарню. Працювали за кордоном, збирали гроші, планували закупити обладнання. Та замість відкриття бізнесу довелося ховатися від обстрілів у будинку без світла й газу. У лютому 2022 року їхнє рідне село Новий Биків окупували російські війська.

Жінка пригадує: в одному будинку тимчасово жили 15 людей, серед них — її вагітна донька та маленька дитина. Від голоду врятували запаси свекрухи й піч на дровах. У ті моменти, каже жінка, особливо відчувалася цінність хліба.

Випікання хліба в печі під час окупації. Особистий архів Наталії Могильної"Було дуже страшно. Ми жили без електрики, без газу, снаряди зруйнували всі комунікації. Виживали завдяки запасам, які зробила свекруха. А коли зовсім не стало хліба, пам'ятаю, сусіди зносили дріжджі та якесь борошно — у кого що було. У нас вдома піч була на дровах, ми там і пекли хлібець та ділилися з сусідами. Це, можна сказати, стало ще одним поштовхом для втілення мрії", — згадує Наталія.

Однак, і після деокупації села мрію довелося відкласти та займатися відновленням житла — будинок Могильних був пошкоджений: дах пробитий снарядом, усередині — руїни.

Будинок після руйнування та після ремонту. Особистий архів Наталії Могильної

З відновленням житла — матеріалами та роботою — допомогли громада, волонтери, благодійники та інші небайдужі люди. Після відбудови, розповідає жінка, згадали й про мрію мати власну пекарню.

Андрій знайшов інформацію про урядову програму "Власна справа". Попри складнощі — від нерозуміння, як писати бізнес-план, до переживань щодо конкуренції — родина наважилася подати заявку. Вони успішно пройшли співбесіду та отримали грант — 250 тисяч гривень.

Андрій та Наталія Могильні. Особистий архів Наталії Могильної"Це все чоловік. Якби не він, я б, може, дала задню. Він каже: «Коли вже почнеш реалізовувати мрію? Пекти смачно ти вмієш, а з іншим я допоможу, бо якщо нічого не робити, так воно нічого не буде». Чоловік у мене взагалі найкращий, його Бог послав мені. Чоловік казав: «Ніколи в житті не думав, що буду пекти хліб». Зараз він — військовослужбовець, боронить нашу країну. Але навіть на відстані він допомагає сімейній справі — веде бухгалтерію".

За грантові гроші родина придбала необхідне обладнання: піч, тістоміс, розстійну шафу, мийки, столи, стелажі, а також закупила сировину й сплатила оренду. У березні 2024 року давня мрія родини стала реальністю — пекарня запрацювала. Нині Наталія хоче розширити асортимент продукції, додати столики для гостей і зробити так, аби про пекарню дізналися й за межами громади.

Обладнання придбане за рахунок грантових коштів. Особистий архів Наталії Могильної"Усім, хто опинився у важкій, безвихідній ситуації: не здавайтеся, вставайте і дійте! Навіть найменший крок має значення. На шляху відновлення та розвитку зустрінуться багато людей, які підтримають та допоможуть. І все обов’язково вийде".

Але найбільше, каже жінка, вона мріє, щоб закінчилася війна і її чоловік повернувся додому.

Читати ще

Читати ще

«Думала, що ядерна атака»: чи можливо змінити новий сигнал сповіщення про початок повітряної тривоги у Чернігові

Новости Украины