«Зараз дописую магістерську, сподіваюсь, що буду захищати». Історія військового з Буковини, який продовжує навчання

Військовий Дмитро Сорокан. Фото: Дмитро Сорокан

23-річний військовий з села Дібрівка Дмитро Сорокан на четвертий день повномасштабного вторгнення пішов зі своїм найкращим другом Дмитром Герасименком добровольцями. Внаслідок артобстрілу Герасименко загинув, а Сорокан – отримав контузію. До цього військові навчались у Чернівецькому університеті на факультеті математики та інформатики. Зараз Сорокан продовжує навчання та перебуває на службі у Харківській області.

Чому пішов добровольцем

Сорокан каже, що пішов добровольцем, бо для нього не було іншого варіанту – бачив на мапі, як просувається російська армія. Також чув заяви росіян, що ті візьмуть Київ за 3 дні.

"Ми спочатку пішли до чернівецької тероборони. Далі нас відправили у Новодністровськ, де базувався один з підрозділів. Ми 10 місяців проходили підготовку на полігоні, а 1 січня виїхали на Харківський напрямок. Через 5 місяців нас перекинули на Бахмут, а після ми повернулися у Харківську область".

Зараз Сорокан є діловодом автомобільної служби, зокрема займається документами з обліку автомобільної техніки.

Дмитро Сорокан із побратимом. Фото: Дмитро Сорокан

"Як тільки нас відправили до командира батальйону у Новодністровську, то він одразу спитав, чи ми студенти. Коли дізнався, де саме навчаємось, то каже: "Я знаю, куди вас приписати. Підете у логістику. Нам якраз такі треба"".

Про втрату найкращого друга

Дмитро Герасименко загинув у липні цього року. Сорокан і Герасимеко познайомились у 2016 році, коли вступили до педколеджу, де були одногрупниками.

Дмитро Сорокан із Дмитром Герасименком. Фото: Дмитро Сорокан

"Я після другого курсу коледжу вступив до університету на математичний факультет, а він ще 4 роки навчався, отримав диплом і також вступив на математичний факультет, але на 2 чи на 3 курс. Тобто ми не були однокурсниками" .

Герасименко також був діловодом, тому їх служби із Сороканом були поєднані.

"Я був поруч, коли Дмитро загинув. Тоді ми були у Костянтинівці. Це був звичайний день, тільки наприкінці був артобстріл. У мене контузія, а його зачепив уламок. У той момент ми вечеряли.У мене такого передчуття не було, але воно було у Герасименка. Він казав: "Я дуже хочу додому, я маю поїхати додому". І ось поїхав, але не так, як би йому хотілося. Ми після війни хотіли поїхати у Єгипет на відпочинок. Хоча, напевно, спочатку у Грецію. Він дуже хотів поїхати у Афіни. Я кажу: "Я дуже хочу поїхати в Єгипет. Давай спочатку поїдемо у Єгипет, а потім наступного року поїдемо у Грецію". Він каже: "Давай спочатку у Грецію, а потім вже у Єгипет"".

Про навчання в університеті

Зараз Дмитро продовжує навчання на 6 курсі, тому пише магістерську роботу.

"Зараз дописую магістерську, сподіваюсь, що буду захищати. Тема пов'язана з багатозначними функціями. У мене ще є 10 не використаних днів відпустки, сподіваюсь, мені дозволять їх використати саме на той період, коли буде захист магістерської".

Дмитро Сорокан із одногрупниками. Фото: Дмитро Сорокан

Дмитро каже, що його посада пов'язана із розрахунками, тому оскільки він здобуває фах математика, то йому і легше виконувати свої військові обов'язки.

"Є такі моменти, коли підрозділ, батальйон приїжджає і треба розрахувати, яку кількість пального треба використати. Також на кожну запчастину потрібно розраховувати ціну. Тобто така робота – бухгалтерська".

Після закінчення війни Дмитро хоче працювати за спеціальністю – вчителем математики, бо любить працювати із дітьми, або викладачем в університеті.