Гетьман Іван Мазепа. Суспільне Культура/Вікторія Желєзна
Президент Володимир Зеленський підписав указ про встановлення пам’ятника гетьману Івану Мазепі в Києві. Кабміну доручено організувати проведення відкритого конкурсу на найкращий ескізний проєкт монумента. Потім уряд має забезпечити його проєктування і виготовлення.
Про це 22 серпня повідомили на сайті Офісу президента.
«Уряд разом із Київською міською державною адміністрацією мають розв’язати питання щодо облаштування простору, місця, де буде встановлено пам’ятник, його органічного поєднання з міською архітектурою», — йдеться у повідоменні.
28 червня у День Конституції президент Володимир Зеленський заявив, що у Києві мають встановити пам’ятник Івану Мазепі — на розі бульвару Тараса Шевченка та вулиці Хрещатик, де колись стояв пам’ятник Леніну, який у 2013 році демонтували учасники Революції Гідності.
Як раніше повідомляло Суспільне, погруддя українському гетьману Івану Мазепі встановили на території Києво-Печерської лаври. Відкриття відбулося під час урочистостей до 30 Конституції України. Іван Мазепа був одним із найвизначніших меценатів в історії лаври. Коштом гетьмана відбудували та оздобили головні храми, включно з позолотою бань Успенського собору, а також звели Церкву Всіх Святих.
Що відомо про Івана Мазепу та чому на нього наклали анафему
Іван Мазепа — український військовий, політичний і державний діяч. Гетьман Війська Запорозького, голова козацької держави на Лівобережній (1687–1704) і всій Наддніпрянській Україні (1704–1709). Князь Священної Римської імперії (1707—1709).
Іван Мазпа був гетьманом української автономії під владою Російської імперії у часи правління російського ще царя Петра I.
Під час Північної війни Московського царства зі Шведською імперією довгий час підтримував росіян. Проте 1708 року став на бік шведів. Після поразки останніх під Полтавою був вимушений переселитися до Молдовського князівства.
Тоді наказом Петра I було знищено його столицю Батурин, а самого Мазепу відлучили від церкви. Понад два століття в усіх церквах Російської імперії щорічно в першу неділю великого посту проголошували анафему.
Досі Російська православна церква та Українська православна церква Московського патріархату анафему не зняли, навіть попри прохання керівництва України.
У вересні 2018 року Вселенський патріархат після надання автокефалії Українській православній церкві повідомив, що ніколи не визнавав неканонічної анафеми, яка була накладена на Мазепу.
Константинопольська православна церква наполягає на тому, що гетьман помер як вірянин Вселенського патріархату: «В еміграції в м. Бендери Іван Мазепа вільно сповідався у православних священників Вселенського патріархату. Саме вони напутствували його на смертному одрі й відпустили від гріхів, а потім і відспівували».
Крім того, ще у 1918 році у Софійському соборі єпископ Назарій з дозволу митрополита Київського і Галицького Антонія відслужив панахиду за гетьманом Іваном Мазепою.
У 2023 році вперше в історії Києво-Печерської Лаври провели панахиду за її меценатом — гетьманом Іваном Мазепою.
Читати ще
Читати ще
Памʼятники в Києві розконсервовують: чому з них прибирають захисні конструкції
