Фото: Sean Gallup/Getty Images
Українське зерно, яке ще минулого року, здавалося б, чекав весь світ, сьогодні становить пряму загрозу європейським виробникам. Днями стало відомо, що Польща тимчасово призупинить закупівлю українського зерна, оскільки через його імпорт почалися проблеми з цінами на внутрішньому ринку.
Нагадаємо, що в січні Польща, Чехія, Болгарія, Румунія та Угорщина звернулися до Єврокомісії із проханням захистити їхні ринки від української продукції. Справа в тому, що частина експортного зерна осідає на ринках транзитних країн і чинить тиск на внутрішній ринок. Більше того: міжнародні трейдери нерідко заміняють українським зерном закупівлю у місцевих фермерів.
Чому Європа «боїться» українського зерна і як вийшло, що в період війни, коли посівні площі в Україні скоротилися, наш експорт виріс настільки, що європейські фермери збунтувалися? Відповіді на ці запитання KP.UA шукала разом із експертами.
Обвалили ціни
Зерно з України імпортується до Європи у рамках ініціативи «коридори солідарності». Воно транспортується від польсько-українського кордону до портів Балтійського моря, а щоб транзит був безперешкодним, мито на українську агропродукцію обнулили.
Проте «коридори», які мали стати інструментом, що допомагає боротьбі з голодом у світі, стали каналом для безпрецедентного безмитного імпорту до країн ЄС. Наприкінці минулого року Європа констатувала, що «коридори» на межі своєї пропускної спроможності. А в середині січня 2023-го у низці польських міст місцеві фермери вийшли на протести.
Аналітик компанії «Центр біржових технологій» Максим Орищак. Фото: facebook.com/maksymoryshchak
Зрозуміти протестувальників можна: спочатку передбачалося, що зерно через Польщу повезуть транзитом, але з’ясувалося, що його значна частина не просто осідає, а ще й переробляється на польському ринку. Це спричинило обвал цін на польське зерно.
Аналітик компанії «Центр біржових технологій» Максим Орищак наводить цифри: якщо 2021 року частка Заходу в зерновому експорті України становила 34%, то 2022-го вже 57% припало на країни Заходу та НАТО. За аналогічний період різко скоротився експорт зерна до Китаю (з 30% до 8%), а от голодуючі країни Україні так і не вдалося врятувати через політичні чинники.
«Скуповують зерно за безцінь і продають у Польщі»
За словами Орищака, багаті країни, розуміючи своєчасність гасел про боротьбу зі світовим голодом, закуповували про запас фуражні культури – насамперед кукурудзу. На цьому тлі минулого року почалися конфлікти: польські аграрії звинувачували нас у демпінгу.
– Цього року ситуація залишилася напруженою ще й через те, що до країн Африки активно постачала продукцію Росія, – пояснює Орищак. — У них вартість зернових з початку поточного року падала швидшими темпами, ніж в Україні та світі. Це стало стимулом зростання попиту на неї.
Під час війни через обмеження транспортних потоків, якими можна було працювати раніше, Україна відправляла товари туди, куди було можна, продовжує експерт. Колапс стався через те, що бізнес-складова стала для України пріоритетною, і замість відкритих шляхів до голодуючих країн ми спочатку відправляли товари до Європи, де ціна була більш вигідною. Цим і незадоволені європейські аграрії – адже насправді ми забираємо їхній ринок.
