Фото: EPA/UPG
Артем каже, що в його школі укриття знаходиться на парковці, метрів за 30 від будівлі школи. Під час повітряних тривог перебувати поряд з автомобілями йому подобається. Чи буде відвідувати школу офлайн впродовж всього свого другого класу, не знає.
«В нашій школі ще не завершений ремонт власного укриття, — зізнається Оксана. – Клас не сформований повністю. Впродовж перших тижнів вересня адміністрація обіцяє остаточно визначитись з форматом навчання. Ми також подивимось на ситуацію, можливо, врешті оберемо домашній варіант».
У 2023-2024 році рекомендована МОН форма навчання – очна. Але тільки там, де створені умови для убезпеченого перетікання навчального процесу. Тобто в закладах, які мають облаштовані укриття, на що держава виділила 1,5 млрд гривень, і в регіонах, де дозволяють умови воєнного стану. Очна форма навчання не є обов’язком навчальних закладів. Остаточні рішення щодо формату навчання впродовж всього року приймають засновники закладів освіти, обласні адміністрації і батьки учнів та студентів.
Фото: Катерина Амеліна, LB.ua
Наразі остаточно відомо, що в Україні з вересня по червень не буде єдиної форми навчання. Буде три: змішана, дистанційна і очна.
Надолужити втрачене
Ситуація, в багатьох деталях знайома з минулого, 2022-2023 навчального року, який також відбувався в умовах воєнного стану. В нинішньому році збільшилась кількість закладів освіти з наявністю укриттів: 68 % проти минулорічних 30%. Також, за попередніми даними, змінилась цифра дітей, що будуть відвідувати заняття офлайн. В минулому році ця цифра складала 847 тисяч. В поточному, згідно з заявою міністра освіти Оксена Лісового,– 500 тисяч.
Нагадаємо, що за даними дитячого фонду ООН ЮНІСЕФ з початку повномасштабного вторгнення на підконтрольній Україні території зруйновано і пошкоджено понад 1 300 шкіл, «через постійні ворожі обстріли тільки третина дітей навчається очно, рівень знань погіршився».
Схоже, Артему так само, як всім школярам та студентам, що мають бажання або необхідність навчатися в Україні, доведеться засвоїти іще двійко навчальних мантр чинних освітніх сезонів: «ментальне здоров’я» і «надолужити втрачені знання». А також сконцентруватись на головному приводі для радощів: якщо в українського школяра є школа як фізичний об’єкт, це вже велика удача. Решта залежить від гнучкості місцевих адміністрацій, здатних «на ходу» підлаштовуватись під обставини, що часто змінюються, від витримки вчителів та батьків і від ситуації на фронті.
Фото: EPA/UPG
«Ти як? Повертаємось до школи!»
Втім 1 вересня 2023 для всіх учасників освітнього процесу починається з єдиного уроку на теми, рекомендовані МОН. Патріотичного, присвяченого Дню пам’яті захисників України, які загинули в боротьбі за незалежність, суверенітет і територіальну цілісність нашої держави. Або уроку про важливість ментального здоров’я «Ти як? Повертаємось до школи!». На сайті МОН можна переглянути трансляцію всеукраїнського відкритого уроку, які провели для школярів провідні психологи країни.
Фото: EPA/UPG
Нагадаємо, що навчальний рік у Києві і більшості областей України триватиме до 31 травня. Компенсаторні заняття та атестації – до 28 червня 2024 року. 31 травня в країні запланований останній навчальний дзвоник для всіх школярів. Також вже відомий річний розклад семестрів та канікул.
Київ – один з трьох освітніх рекордсменів щодо здійснення гасла «Повертаємось до школи!». Згідно заяві КМДА 240 тисяч учнів повернуться в офлайн, що в 2,5 рази більше, ніж минулого року. Початкова школа буде навчатися виключно офлайн, для старших учнів передбачені змішані формати навчання в дві або три зміни.
Фото: EPA/UPG
Про стовідсоткову готовність шкіл міста до повернення в аудиторії учнів та студентів заявив мер Івано-Франківська Руслан Марцінків. За наданою ним інформацією, тільки 8 шкіл будуть навчатись в дві зміни з причини недостатності кількості класів, а не укриттів. В школах усунена навіть змішана форма «тиждень через тиждень», за якою діти вчились минулого року. Мова йде загалом про дитячі садочки, позашкільні і вищі навчальні заклади.
Також готовність навчатись в довоєнному режимі задекларував Львів. Місто, де немає великого відтоку учнів закордон, цього року приймає тих, хто повернувся, і звітує про повернення учбового режиму в одну зміну. Очільник управління освіти Львівської міськради Андрій Закалюк наголошує, що очна форма навчання панувала в місті і минулого року, незважаючи на всі реалії війни.
Цього року у місті Лева додасться заборона використання мобільних телефонів під час навчання для школярів, «стоячі» парти, уроки-пари, а також обов’язкові прогулянки для учнів початкової школи і проведення традиційних спортивних ліг для старших класів. У школах Львова навчатиметься офлайн близько 90 тисяч учнів.
Київ, Івано-Франківськ і Львів заявляють і про готовність зустріти осінньо-зимовий сезон з закупленими генераторами для локальних теплостанцій і всім необхідним для дистанційного навчання в разі виникнення його потреби. На територіях міст і сіл, що не є обласними центрами, ситуація з навчальним роком наразі більш складна і менш однорідна.
Фото: Макс Требухов
Прифронтові освітні «коктейлі»
125 навчальних закладів обрали аудиторний режим в Миколаївській області. Під час брифінгу в Українському медіа центрі очільник Миколаївської обласної військової адміністрації Віталій Кім зауважив, що з 1 042 закладів середньої та дошкільної освіти Миколаївщини — тридцять три зруйновано. Понад 60% закладів не мають укриттів. Незважаючи на це, в області не припинять роботу виші, «175 об’єктів будуть працювати за змішаним типом, всі інші працюватимуть дистанційно».
Для харків’ян, вже звиклих до дистанційного навчання, 2023-2024 навчальний рік також привнесе змішаного формату у школах та вишах і навіть трохи офлайну. Очільник ОВА Олег Синєгубов зазначає: «Офлайн будуть проводити ті заняття, які не можна провести онлайн. Наприклад, для студентів-медиків або першокласників, бо вони досить важко сприймають освіту в онлайн-форматі. Заняття будуть проводитись в укриттях».
Фото: Харківська ОВА
За даними місцевої влади, для харків’ян-первачків готують приміщення метро для занять впродовж всього року.
Оригінально і оптимістично підійшов до вирішення освітньої ситуації Херсон. Школи і садочки готують до навчання за зрозумілої всім умови: очних навчань в області не буде.
«Про всяк випадок, — пояснює Роман Мрочко, очільник Херсонської міської адміністрації. — Близьке розташування російських військ і щоденні обстріли, вірогідно, наводять херсончан на цікаву думку: якщо все це почалося, то обов’язково закінчиться. Щоб дітки змогли вчитися безпосередньо у школах, необхідно, щоб наші ЗСУ відбили ворога на більше кілометрів, ніж є на сьогодні. Адже ворог перебуває одразу за Дніпром. А це близько двох кілометрів. І будь-який мінометний, артилерійський снаряд може попасти у ту ж саму школу – наші діти можуть постраждати. Ми все одно проводимо ряд ремонтних робіт, обладнуємо сховища та бомбосховища. У разі, якщо це буде можливо, ми, звичайно, готуємося для того, щоб запустити ці школи і навчати наших діток».
Освітню ситуацію в Херсоні та інших українських територіях близько лінії фронту вирішить ЗСУ. А поки що – навчання онлайн. Для нього в школи на лінії вогню вже передано гаджети в збільшеній, ніж в попередньому році кількості, і розроблені нові цифрові навчальні і освітні продукти.
«На жаль, не всюди, де діти й колективи педагогічні хочуть вивести дітей в офлайн, така можливість є, тому що питання не лише у сховищах. Насправді не всюди, де є укриття, можна вивести дітей на очне навчання. Є такі регіони як Харків, Запоріжжя, де підліт ракет набагато коротший, ніж той час, який потрібен для того, щоб спуститися до укриття. Тому ОВА сьогодні ухвалюють рішення, виходячи з кожної локальної ситуації», — пояснив міністр освіти Оксен Лісовий.
Фото: Макс Требухов
Ми плануємо вийти з єдиної тарифної сітки у зарплатах освітян, – Лісовий презентував візію реформи системи освіти
Кількість учнів, які вийдуть за парти цього року, яку заявив пан Оксен в липні на освітньому медіафорумі, значно відрізняється від тієї, яка на даний момент складається з заяв очільників обласних військових адміністрацій. Імовірно, впродовж вересня дані будуть значно коливатись: ще завершується обладнання сховищ, не всі, хто планував, повернулись з-закордону, у Волинський області будівлі шкіл поставлені на простій і освітній процес почнеться пізніше, учні і батьки визначаються з рішеннями огляду на щоденні дії ЗСУ.
Дії ЗСУ також щоденно впливають на кількість навчальних закладів, що працюють. Ці дані постійно уточнюються.
Лариса Даниленко, Журналистка
