Біль втрат. Чому річниці мають стати днем памʼяті

Дніпро

Фото: Зоряна Стельмах Краснопільське кладовище у Дніпрі

Краснопільське кладовище — саме тут з 2014 року ховали більшість військових, чиї імена були невідомі. Тимчасово.

На цьому ж кладовищі поруч із могилами цивільних — Алея Героїв, військових, які боронили Україну. Біля трьох могил вже стоять люди. Поруч ще пʼять рядів порожніх свіжовикопаних ям.

До одної свіжої могили підходить літня жінка в пальті й чорній хустці. Це Наталя, бабуся 22-річного Костянтина Кухаря. Він загинув 1 лютого на околицях Марʼїнки.

Фото: Зоряна Стельмах Краснопільське кладовище у Дніпрі

«Усі мають памʼятати, — каже Наталя і дістає з торби цукерки. — Он дивися, скільки, і всі молоді, їм би дітей народжувати». 

В онука Наталі залишилися донька і дружина. Жінка поправляє квіти й бубонить слова з пісні: «Вічна памʼять тим, хто загинув молодим».

Фото: Зоряна Стельмах Краснопільське кладовище у Дніпрі

Фото: Зоряна Стельмах Краснопільське кладовище у Дніпрі

Львів

Личаківський військовий цвинтар у Львові (або Марсове поле) людний, як центр міста. Відвідувачі вітаються одне з одним.

Фото: Зоряна Стельмах День пам’яті на Личаківському військовому цвинтарі у Львові.

На могилі Тараса Чайки (він загинув три місяці тому) за квітами зовсім не видно насипу з піску. Його мати Алла поправляє свіжі троянди — червоні, білі, рожеві, тюльпани — фіолетові, рожеві та білі і хризантеми, які вона й родичі принесли напередодні. Тарасові мав би виповнитися 31 рік.

Фото: Зоряна Стельмах Алла на могилі сина в День пам’яті на Личаківському військовому цвинтарі у Львові.

«Тут дуже затишно, на інших кладовищах не так, тут завжди люди і свічки горять. Ми одне одного знаємо, так простіше, бо в усіх таке ж горе і розуміють одне одного».

До Алли підходить інша жінка, протягує свічку. Алла допомагає встановити підсвічник на могилі. Інший перехожий чоловік запитує мати загиблого, де вона друкувала фото сина. Якісне вийшло. 

«У нас мають бути такі кладовища, де всі рідні загиблих героїв могли б збиратися, не розкидані по різних цвинтарях», — каже Алла. 

Фото: Зоряна Стельмах Личаківський військовий цвинтар

Фото: Зоряна Стельмах День пам’яті на Личаківському військовому цвинтарі у Львові.

Фото: Зоряна Стельмах День пам’яті на Личаківському військовому цвинтарі у Львові.

Фото: Зоряна Стельмах День пам’яті на Личаківському військовому цвинтарі у Львові.

Фото: Зоряна Стельмах День пам’яті на Личаківському військовому цвинтарі у Львові.

Фото: Зоряна Стельмах День пам’яті на Личаківському військовому цвинтарі у Львові.

Фото: Зоряна Стельмах День пам’яті на Личаківському військовому цвинтарі у Львові.

Харків

Кладовище в Харкові розташоване на околиці міста. Там завжди сильний вітер, від якого над могилами тріпотять сотні українських прапорів. 

Коло могили 22-річного хлопця стоять жінка і чоловік. Мати загиблого та її брат. Їм пощастило з погодою — коли в Харкові дощ, пройти по землі тут важко.

Фото: Зоряна Стельмах Родина на могилі захисника, Харківське кладовище.

Фото: Зоряна Стельмах Прапори на могилах загиблих захисників, Харків

«Кладовище в глині, ніхто не хоче займатися, от всі лежать і все, мертві», — зітхає жінка.

1220 тіл у мішках: хто відповідатиме за незаконні поховання в Харкові?

Фото: Зоряна Стельмах Харківське кладовище

Фото: Зоряна Стельмах Харків

Фото: Зоряна Стельмах Прапори на могилах загиблих захисників, Харків

Ізюм

В Ізюмі під час повномасштабного вторгнення людей ховали на кладовищі серед сосен. Усього 449 могил. Цивільних і військових. Тих, хто загинув під час російських авіаударів, кого катували і розстріляли. Тих, хто не пережив великої війни.

Фото: Зоряна Стельмах

Національне військове кладовище буде за Києвом. Як болісну для країни тему за рік перетворили на скандал

Фото: Зоряна Стельмах

Фото: Зоряна Стельмах

Фото: Зоряна Стельмах

Фото: Зоряна Стельмах

Фото: Зоряна Стельмах

Зоряна Стельмах

Інна Варениця 

Джерело

Новости Украины