Вихід на найбільший у світі американський ринок — мірило успіху ледь не для кожного бізнесу у світі, український — не виняток
Вихід на ринок США – чи не найзаповітніша мрія кожного підприємця у світі, адже це шанс заробити, масштабуватися та залучити інвестиції. Тож, попри складність логістики й значну конкуренцію, усе більше українських компаній прагнуть постачати товари та послуги за океан. Дехто відкриває у США представництва, реєструє дочірні структури, створює спільні підприємства, будує виробничі потужності. Усе це сприяє розвитку економік обох країн. Щоправда, не такою мірою, як би хотілося. Адже двосторонній товарообіг не перевищує $3–4 млрд на рік (з перевагою імпорту зі США над українським експортом). Однак стрімкий розвиток вітчизняних стартапів та ймовірне відновлення експорту озброєнь та оборонних технологій дають шанс на хорошу перспективу.
ЗВИВИСТІ ДОРОГИ БІЗНЕС-ВІДНОСИН МІЖ УКРАЇНОЮ ТА США
Наша країна здійснює прямий незалежний експорт до США з 1992 року, після набрання чинності базової Угоди про торговельні відносини між Україною і Сполученими Штатами Америки. До світової кризи 2008–2009-го обсяги постачань товарів та послуг щороку зростали, досягнувши показника $2,5 млрд. Потім був провал, а із середини 2010-х – чергове зростання, до $1,6 млрд у 2021 році. У 2022-му, зрозуміло, – різке падіння, і далі – поступове відновлення.
Оскільки Україна в далекі 1990-ті приєдналася до Генералізованої системи преференцій США (програми безмитного ввезення товарів із країн, що розвиваються, для підтримки їхніх економік), наші експортери постачали на американський ринок тисячі видів продукції без додаткових податків та мит. Але тепер програма на паузі, її має перезатвердити американський Конгрес. Така невизначеність – один із чинників, які продовжують стримувати наш експорт на найбільший у світі споживчий ринок.
Однак потенціал українсько-американської бізнес-співпраці досить вагомий. «Він сьогодні значно більший, ніж ті цифри, які ми маємо тепер. З 2025 року українсько-американська торгівля сягнула приблизно 3,8 млрд доларів. Водночас американський експорт в Україну становить приблизно 2,4 млрд, український експорт до США – майже 1,4 млрд. Динаміка є позитивною: зростання понад 40% і понад 20% відповідно. Але будьмо чесними – для партнерства такого рівня це поки що відносно невелика база.
Геннадій Чижиков
І це означає одне: потенціал зростання дуже великий», – зазначив у коментарі Укрінформу президент Торгово-промислової палати України Геннадій Чижиков. За його словами, Україна може запропонувати металургійну продукцію, аграрну сировину і, що дуже важливо, продукти переробки, а також ІТ та інженерні послуги. З американського боку – це технології, обладнання, енергетичні рішення, медицина, транспорт, телеком і безпека.
У структурі постачань за океан поки що переважають сировина та товари з мінімальним ступенем переробки. Це передовсім метали та мінерали (чавун, труби, залізна руда), а також агротовари (найчастіше – мед, соки та соняшникова олія).
Найбільший постачальник українського чавуну і сталевої продукції на американський ринок – група «Метінвест». Чимало товарів для потреб американського нафтогазового сектору та інфраструктури продає промислова компанія «Інтерпайп». Об’єднана гірничо-хімічна компанія (ОГХК) експортує титановмісну сировину, яку використовують в американській аерокосмічній галузі та промисловості. Агропродукцію активно постачають до США компанії «Укролія», «Кернел» та МХП.
Водночас останніми роками набагато швидше, аніж товарна торгівля, розвивається експорт послуг, зокрема IT (аутсорсинг у програмуванні, продаж власних програмних продуктів, відеоігор тощо). Окремий напрям – оборонні технології, дрони й товари подвійного призначення. За останнім, кажуть, – майбутнє. У травні CBS New повідомили, що уряди України і США узгодили умови потенційної нової оборонної угоди між країнами. Очікується, що документ стане першим кроком для масштабування експорту українських військових технологій до США, а також для започаткування спільного з американськими компаніями виробництва БпЛА.
Окрім того, Пентагон запросив українські компанії долучитися до програми Drone Dominance – ініціативи з вибору дронів для контрактів американської армії із фінансуванням $1,1 млрд.
Загалом продукцію та послуги у США експортують сотні українських високотехнологічних компаній, поміж яких EPAM Ukraine, SoftServe, GlobalLogic Ukraine.
За прогнозами аналітиків, надалі частка технологій та послуг у структурі українського експорту до США невпинно зростатиме. Адже, на відміну від товарного експорту, перепон для цього набагато менше.
УКРАЇНСЬКІ БРЕНДИ У США
«Свіжий» і один з найяскравіших прикладів – дебют українського стартапу Swarmer на біржі Nasdaq (найбільшій у США електронній системі торгівлі цінними паперами). У стартовий день торгів, у березні 2026 року, акції компанії злетіли на понад 700%. Swarmer розробляє програмне забезпечення, за допомогою якого один оператор може керувати одночасно сотнями дронів. Технологія випробувана в реальних умовах сучасної війни – українські військові послуговуються нею з 2024 року.
На думку експертів, вже незабаром можна очікувати на «масове пришестя» українських мілтек-технологій на американський ринок – передовсім для пошуку фінансування. Адже, за даними вітчизняного Міноборони, торік потенційні виробничі можливості нашого ОПК сягнули $35 млрд, але фактичне зовнішнє фінансування ледь-ледь перевищило $6 млрд.
І попри обмеження, які все ще діють в сфері експорту українських озброєнь та оборонних технологій, наші виробники поступово інтегруються в американський оборонний сектор. Приміром, у березні компанія General Cherry уклала угоду зі Wilcox Industries про спільне виробництво у США безпілотників.
Валерій Яковенко
А ось цивільні українські дрони уже давно зайняли на американському ринку свою нішу. Співвласник компанії DroneUA Валерій Яковенко після 2022 року масштабував діяльність свого дітища на США та відкрив підрозділ Futurology з офісом у Пенсильванії. Компанія надає фермерам послуги агроскаутингу та повітряного підживлення посівів з використанням агродронів.
«Вихід на ринок США для нас – це не експансія у класичному розумінні, а логічний етап розвитку. Ми інвестуємо в локальну присутність і працюємо як частина американської економіки. Наш досвід – не лише про технології, а й про системні партнерства, які дають можливість українським компаніям адаптувати свої рішення до вимог американського ринку», – пояснює Яковенко.
Серед стартапів з українським корінням, які успішно працюють у США, зокрема Grammarly – стартап-єдиноріг, який став світовим стандартом перевірки тексту (співвласники Максим Литвин, Олексій Шевченко та Дмитро Лідер), MacPaw – розробник програмного забезпечення (продукти – CleanMyMac X, Setapp, Gemini 2, The Unarchiver та інші, засновник – випускник КПІ Олександр Косован), Preply – маркетплейс для пошуку репетиторів (засновники Сергій Лук'янов, Дмитро Волошин та Кирило Бігай), People.ai – платформа автоматизації продажів для корпорацій (засновник Олег Рогінський), Esper Bionics – розробник біонічних протезів (засновники – Дмитро Газда, Анна Белеванцева та Ігор Ільченко). А також Petcube – компанія, яка виробляє гаджети для власників домашніх тварин, найкращий стартап Європи 2014 року за версією The Europas. Засновниками були молоді київські інженери, випускники КПІ Ярослав Ажнюк, Олександр Нескін та Андрій Кльон.
Ще про деякі успішні кейси інформує Асоціація ритейлерів України.
Приміром, мережа кафе-магазинів «Молоко від фермера» працює у США вже два роки. Стартували з Маямі (штат Флорида), де відкрили два заклади Farmer’s Milk із сирниками, запіканками та фірмовими тортами в меню. Нині компанія розширює присутність на американському ринку, продаючи франшизу.
Фото: atlantacoffeeshops.com
А відома мережа Lviv Croissants («Львівські круасани») 2024 року відкрила партнерський заклад у штаті Джорджія. Глобальна мета власників – розвиток повноцінної франчайзингової мережі у США.
Впізнаваною за океаном поступово стає й українська «Галя балувана» – мережа продуктових напівфабрикатів. Причому за її моделлю на американському ринку розвиваються одразу кілька мереж магазинів напівфабрикатів та закладів із продажу фастфуду – Multi Cook, Wesoła Pani та Multi Bar.
Онлайн-продажі у США започаткував також український бренд базового одягу Solmar. В асортименті – великий вибір футболок, майок, шортів, светрів і лонгслівів у різних відтінках та інші базові речі, розповіли в Асоціації ритейлерів.
«Окремо хочу виділити ще один важливий тренд – це регіоналізація співпраці з американською стороною. Ми свідомо рухаємося не тільки через столиці чи великі корпорації, а через прямі контакти бізнес-спільнот та торгово-промислових палат», – каже Чижиков. Він навів як приклад співробітництво ТПП України з такими регіонами, як Техас (Х’юстон), Юта, Флорида (Тампа-Бей), Аризона (Фінікс), Каліфорнія (Лос-Анджелес, Сан-Франциско), а також з Американською торгово-промисловою палатою (U.S. Chamber of Commerce). «І це вже дає результат, бо саме на цьому рівні легше переходити від декларацій до конкретних контрактів, торговельних місій та спільних проєктів. Наприклад, Техас – це енергетика та інфраструктура, Каліфорнія – ІТ та інновації, Флорида – логістика та аграрні ланцюги, Аризона – промисловість і технології. Тобто ми фактично "підбираємо партнера під сектор", а не працюємо наосліп», – зазначив президент ТПП України.
ПРО ВАГОМИЙ ВНЕСОК УКРАЇНСЬКОЇ ДІАСПОРИ В АМЕРИКАНСЬКУ ЕКОНОМІКУ
Не варто скидати з рахівниці також тисячі компаній, які створили різні покоління мігрантів з України в США.
Цьогоріч у лютому у США оприлюднили результати дослідження впливу американського бізнесу, що заснували етнічні українці, на найбільшу економіку світу. За даними аналізу, здійсненого ISE Group у співпраці з Українсько-американською торгово-промисловою палатою (UACCI), бізнеси, які заснували українці чи вихідці з України, генерують від $55 до $58 млрд виручки на рік. Вони підтримують майже 300 тисяч робочих місць, щороку виплачуючи приблизно $24 млрд заробітних плат і забезпечуючи $8–9 млрд податкових надходжень.
«У межах дослідження підтверджено, що понад 45 тисяч підприємств української діаспори щороку генерують майже $60 млрд доходу (показник, співмірний із ВВП штату Північна Дакота) та забезпечують роботою приблизно 300 тисяч людей у США», – коментують дослідники.
Найбільше підприємств, які створили українці, у штатах Іллінойс, Каліфорнія, Нью-Йорк, Флорида, Техас і Нью-Джерсі.
І тут аналітики також кажуть про перманентне зростання частки високотехнологічних підприємств, які створили українці, – зокрема комп’ютерних систем і технологій та професійних сервісів. Скажімо, у галузі ІТ та кібербезпеки у США працює майже 1000 «українських» компаній, які забезпечують орієнтовно 130 тисяч робочих місць. Понад 250 підприємств, які заснували українці, спеціалізуються на консалтингу, менеджменті та HR, більш як 180 – на наданні медичних послуг.
Водночас четверо українців увійшли до переліку найбагатших у США іммігрантів за версією Forbes.
Уродженець Києва Ян Кум – співзасновник месенджера WhatsApp, який у 2014 році продали Facebook за $19 млрд. Статки самого Кума тепер оцінюють у понад $17 млрд (9-те місце в загальному «іммігрантському» рейтингу мільярдерів).
Макс Левчин, який також народився у Києві, – співзасновник платіжної системи PayPal та засновник сервісу безвідсоткового розстрочення Affirm, має понад $2 млрд.
Леонід Радвінський – одесит, який у 2018 році придбав мажоритарний пакет акцій платформи OnlyFans. Його статки сягають $4 млрд.
Михайло Польський – уродженець Полтавщини, засновник і генеральний директор Invenergy, однієї з найбільших у США приватних компаній у галузі відновлюваної енергетики. На цей час в його «гаманці» понад $2,5 млрд.
Загалом у списку 125 людей, вихідців із 41 країни, що стали мільярдерами, емігрувавши до США. За кількістю представників Україна у цьому переліку на 9-му місці.
Це принаймні опосередковано свідчить про неабиякий підприємницький хист наших співвітчизників. За підрахунками аналітиків, найближчими роками діаспоряни останньої хвилі – ті, хто виїхав з України до США під час війни, – можуть заснувати ще принаймні кілька тисяч нових компаній. Українським айтівцям, мілтеківцям, розробникам стартапів у різних галузях є що запропонувати американцям та американській економіці в обмін на їхні інвестиції.
«Є тут ще один важливий момент. Україна сьогодні вже не лише ринок, це партнер. Партнер у виробництві, технологіях, безпеці, продовольстві та відбудові», – наголошує Чижиков.
І для розвитку цього бізнесового потенціалу між нашими країнами потрібно вирішити, на його думку, кілька питань.
На дипломатичному рівні – Україні й США потрібен більш структурований та постійний економічний діалог, з фокусом не лише на політиці, а на системних бізнес‑проєктах.
На регуляторному рівні – це питання правил гри. Сертифікація, митні процедури, доступ до ринку США, особливо для продукції з доданою вартістю, а також зрозумілі правила для технологічної і dual‑use (подвійного призначення) продукції.
На фіскальному й фінансовому рівні ключове – це передбачуваність, захист інвестицій, страхування воєнних ризиків та доступ до фінансування. Без цього великі проєкти масштабувати складно, а для малого бізнесу – то й взагалі критично.
«І, можливо, найважливіше: бізнес сьогодні дивиться передусім на швидкість реалізації рішень. Хочу зазначити – прогрес уже є. Є інтерес американських компаній, інвестиції, проєкти й плани. Наше завдання тепер у тому, щоб перевести цю позитивну динаміку у зростання торгівлі. Ми вже маємо всі передумови, щоб перейти від моделі "підтримки України" до моделі партнерства», – резюмував Геннадій Чижиков.
Владислав Обух, Київ
Фото: Укрінформ, @alaporte, gemini, atlantacoffeeshops.com, Swarmer, Анастасія Ромашко
