За інформацією: Суспільне Чернівці.

Зовнішня стіна Хотинської фортеці, частина якої обвалилася, Чернівецька область, 20 квітня 2026 року. Суспільне Чернівці/Марія Антоняк
Причини обвалу частини стіни Хотинської фортеці на Буковині будуть з'ясовувати спеціалісти з Києва – проведення експертизи ініціювали у Міністерстві культури. Наразі є припущення, що на це могли вплинути, зокрема, російські обстріли, обміління Дністра чи морози.
Про це в ефірі Суспільне Студія розповів заступник начальника Чернівецької ОВА Роман Греба.
Хотинська фортеця є пам'яткою архітектури національного значення й перебуває на балансі Міністерства культури. Цього тижня спеціалісти мають приїхати до фортеці та провести експертизу – опісля будуть відомі остаточні причини обвалу. Зокрема, йдеться про працівників проєктного інституту в Києві.
Також комісію сформували на базі історико-архітектурного заповідника "Хотинська фортеця", каже Греба.
"З поганого — сама стіна не є суцільним муром, а всередині є пісок, щебінь та вапно. [Можливо – ред.] підтікання й спричинило такий обвал. Одна з причин, яку називають експерти, – нещодавній обстріл Хотина, коли відбувалися детонації. Можливо, це також стало одним із непрямих чинників, або й прямим", – каже Греба.

Зовнішня стіна Хотинської фортеці, частина якої обвалилася. Суспільне Чернівці/Марія Антоняк
Крім цього, ймовірною причиною обвалу називають обміління Дністра й рух підземних вод на землі, де розташована фортеця. За словами Греби, річка відступила від фортеці орієнтовно на 50 метрів. На думку директорки Державного історико-архітектурного заповідника "Хотинська фортеця" Єлизавети Буйновської, обвал міг статися через поєднання цих чинників.
"Дійсно, літаки літали, й відчувалася у фортеці вібрація. Не дуже добре впливає річка, бо ГЕС спускає й забирає воду – теж відбувається коливання. Самі розумієте, скільки має ваги така фортеця. Ну й опади: в мікротріщини потрапляє вода, також було 20 градусів морозу. Наше припущення – кладка розмерзлася, й стіна зруйнувалася", – каже Єлизавета.

Частково обвалена стіна Хотинської фортеці. Facebook/Андрій Дранчук
Хто буде фінансувати реставрацію
Обвал стався на стіні висотою 40 метрів, яка була оборонною. Ширина обвалу становить приблизно 20 метрів знизу й орієнтовно 10 метрів зверху, каже Буйновська.
Орієнтовна вартість ремонту може бути відома після експертизи. Водночас роботи будуть проводити за гроші з державного бюджету за програмою Міністерства культури щодо реставрації об'єктів культурної спадщини. За словами Греби, фінансувати роботи можуть й міжнародні партнери.
"Поки немає конкретних пропозицій, але відбувалися контакти з посольством Польщі в Україні: вони цікавляться причинами обвалу й можливими роботами щодо відновлення фортеці. Будемо залучати всі можливі гроші для відновлення, а проводити їх буде Мінкульт", – каже Греба.
Раніше реставрували іншу стіну
За словами Буйновської, впродовж 2019–2021 років протиаварійні роботи проводили на зовнішній стіні з боку Дністра та східній вежі. Робили це у межах "Великого будівництва". Тоді роботи вартували орієнтовно 12,5 мільйона гривень.
"Дуже великі тріщини були. Тоді застосовували одну з нових в Україні технологій – ін'єктування тріщин. У них закачували двополімерні смоли, а вони всередині розходилися камінням і скріплювали їх. Можливо на стіні з обвалом теж таке будемо робити. Це все будемо вивчати", – каже Буйновська.
Що відомо про обвал частини стіни Хотинської фортеці
17 квітня частково обвалилася велика стіна фортеці. Внаслідок цього ніхто не травмувався. Про це на Facebook-сторінці повідомив Хотинський міський голова Андрій Дранчук.
Туристам обмежили доступ до аварійного місця, а про обвал повідомили, зокрема, Міністерство культури.
Що відомо про Хотинську фортецю
Хотинська фортеця — середньовічна оборонна споруда у Хотині. Була одним із центрів князівської влади на рубежі 10-11 століть. Побудована на скелястому мисі заввишки 20 метрів, розташованому біля Дністра. Вона була резиденцією молдавських господарів впродовж 15-16 століть.
З 2010 року фортеця є державним заповідником, який охороняється як культурна спадщина.
