Фото: EPA/UPG Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг (ліворуч) і верховний представник Європейського Союзу із закордонних справ і політики безпеки Жозеп Боррель
На думку генерального секретаря НАТО Єнса Столтенберга, підбивати підсумки заколоту «вагнерівців» у Росії зарано, але для союзників головне продовжувати підтримувати Україну.
«Зокрема, ще невідомо, скільки «вагнерівців» опиняться в Білорусі чи деінде», – зауважив Столтенберг у коментарі ЗМІ перед зустріччю лідерів країн ЄС. Заколот Пригожина засвідчив, що «в російській системи є тріщини», наголосив генсек НАТО.
Про “тріщини” в російській системі після спроби заколоту Євгена Пригожина напередодні говорив і канцлер Німеччини Олаф Шольц.
Головний дипломат ЄС Жозеп Боррель вважає, що заколот так званої ПВК «Вагнер» послабив владу очільника Кремля і ЄС потрібно готуватися до нових ризиків, що постають у зв’язку з більшою нестабільністю Росії.
«Очевидно, що Путін виходить із цієї кризи слабшим. Але слабший Путін – це більша небезпека. Тож нам треба дуже добре розуміти наслідки… Путін втратив монополію на застосування сили, і, безперечно, нестабільна Росія є більшим ризиком», – цитує Борреля «Європейська правда».
«Єдина відповідь, яку ми можемо дати на будь-що, що відбувається в Росії – це продовжувати підтримувати Україну», – наголосив високий представник ЄС.
Фото: EPA/UPG
Президент Литви Гітанас Науседа попередив про ризики, які можуть виникнути у зв’язку з перебуванням «вагнерівців» у Білорусі для безпеки Литви.
«Бойові групи цих серійних убивць, як я їх називаю, можуть з’явитися в Білорусі у будь-який момент. Ніхто не знає, коли вони можуть повернутися проти нас. Тож стійкість НАТО, безпека НАТО і особливо безпека східного флангу НАТО є найважливішим елементом», – сказав литовський президент, висловивши сподівання, що саміт НАТО у Вільнюсі ухвалить рішення про зміцнення східного флангу Альянсу.
Фото: EPA/UPG Президент Литви Гітанас Науседа розмовляє зі ЗМІ перед засіданням Європейської ради, Брюссель, Бельгія, 29 червня 2023 р.
Голови парламентів Латвії, Естонії та Литви заявили, що необхідно особливо пильнувати після подій, пов’язаних із заколотом «групи Вагнера» в Росії.
У своїй спільній заяві спікери парламентів Латвії Едвардс Смілтенс, Естонії Лаурі Гуссар і Литви Вікторія Чміліте-Нільсен закликали, зокрема, посилити санкції проти Білорусі. Нещодавній «марш справедливості» на Москву найманців є внутрішньою справою Росії, однак, на думку авторів заяви, це ще одна ознака непередбачуваності РФ. При тому, що військова агресія Росії проти України залишається найбільшою загрозою європейській безпеці з часів Другої світової війни.
«Ми з нетерпінням чекаємо конкретних дій на майбутньому саміті НАТО у Вільнюсі», – йдеться також у заяві.
Фото: EPA/UPG
Гарантії щодо гарантій
Згідно з текстом ухваленої на саміті заяви, який затвердили всі держави-члени ЄС, Європейський Союз і держави-члени «готові разом з партнерами зробити внесок у майбутні безпекові зобов’язання перед Україною, які допоможуть Україні захистити себе в довгостроковій перспективі, стримувати акти агресії та протистояти спробам дестабілізації». «У зв’язку з цим вони швидко розглянуть модальності такого внеску. Ці зобов’язання будуть узяті за повної поваги до політики безпеки і оборони окремих держав-членів і з урахуванням інтересів безпеки і оборони всіх держав-членів. Європейська рада займатиметься цим питанням», – сказано в тексті рішення.
Окремо лідери ЄС підтвердили готовність Євросоюзу надавати стійку військову підтримку Україні стільки, скільки буде потрібно, зокрема через Місію військової допомоги ЄС та Європейський фонд миру.
За інформацією «Financial Times», гарантії безпеки будуть оформлені у вигляді двосторонніх угод з Францією, Німеччиною, Великобританією і США про довгострокове фінансування, військові постачання, підготовку солдатів і передачу розвідувальних даних.
Євросоюз також зобов’язався працювати з іншими країнами для забезпечення якомога ширшої міжнародної підтримки ключових принципів та цілей української формули миру, у тому числі через майбутній Глобальний саміт миру.
Будь-яка ініціатива, спрямована на досягнення всеосяжного, справедливого і тривалого миру в Україні, має ґрунтуватися на повній повазі до її незалежності, суверенітету і територіальної цілісності в межах її міжнародно визнаних кордонів, йдеться в тексті ухваленого рішення.
Ймовірно, сьогодні дискусія лідерів ЄС з цього приводу продовжиться і їхні наміри набудуть більш конкретних обрисів.
Фото: EPA/UPG
Про членство України в НАТО…
Як уже повідомляли, Україна сформулювала два конкретні очікування від прийдешнього саміту Північноатлантичного альянсу у Вільнюсі – стосовно членства й гарантій безпеки – й до останнього наполягатиме на їхньому затвердженні.
За словами президента Литви Гітанаса Науседи, питання членства України в НАТО під час дискусії лідерів ЄС у четвер порушували постійно. Литва сподівається, що члени Альянсу домовляться про чітку перспективу членства України в НАТО на Вільнюському саміті в липні, однак наразі країни розділилися щодо політичних зобов’язань перед Україною.
Прем’єр Латвії Криш’яніс Каріньш заявив, що Україна стане членом НАТО, тільки-но закінчиться російсько-українська війна.
За його словами, що хоч інші можливі гарантії безпеки є «цікавими», але що потрібно Україні та решті Європи, то це повноцінне членство України в Альянсі, яке є найкращими гарантіями безпеки для України. Латвійський прем’єр також зазначив, що Україна вже «де-факто член Альянсу» і після її інтеграції в НАТО буде найдосвідченішою і найпрофесійнішою з погляду військової сили, тому з часом вже вчитиме інші країни-члени кращої тактики.
Міністр оборони Британії Бен Воллес закликав розглянути прийняття України до НАТО без виконання Плану дій щодо членства, яке може тривати роки або навіть десятиліття. Водночас Воллес додав, що не може гарантувати угоди про вступ України без ПДЧ на саміті НАТО у Вільнюсі, який відбудеться 11–12 липня.
Фото: EPA/UPG Британський міністр оборони Бен Воллес (ліворуч) розмовляє з міністром оборони США Ллойдом Дж. Остіном III на засіданні Комісії Україна – НАТО Ради міністрів оборони НАТО в штаб-квартирі Альянсу в Брюсселі
А от генсек Альянсу Єнс Столтенберг анонсує погодження на саміті у Вільнюсі багаторічної (!) програми, щоб «допомагати Україні наближатися до стандартів НАТО і ставати повністю сумісною з НАТО»…
…і вступ до Євросоюзу
Чи не найбільшим оптимістом щодо вступу України в ЄС виявилася президентка Європейського парламенту Роберта Мецола, яка сподівається, що Європейський Союз розпочне серйозні переговори щодо заявки України на членство в ЄС у середині грудня 2023 року.
“Ми повинні виконати свої обіцянки щодо відкриття переговорів. Зусилля України щодо реформ були надзвичайними навіть і особливо під час війни. Якщо критерії реформи були достатньо виконані, ми маємо відреагувати”, – сказала Мецола.
На її думку, зустріч Європейської ради 14–15 грудня стане місцем або часом, коли можна буде зробити цей крок.
Фото: EPA/UPG
Натомість глава уряду Естонії Кая Каллас заявила, що Україна, як і Молдова, не отримає «жодних знижок» на шляху до ЄС і повинна виконати всі критерії для початку переговорів про вступ. «Вони не матимуть ніяких знижок, так само, як ми їх не мали. Звичайно, це складні реформи, але їх потрібно виконати», – додала Каллас.
Данія також вважає, що ЄС не повинен «знижувати планку» задля прискорення вступу України та інших країн-кандидатів.
До грудня ще є час, тоді як до саміту у Вільнюсі лишилося менше від двох тижнів. Як заявив заступник глави Офісу президента і дипломатичний радник президента України Ігор Жовква, Україна хоче отримати запрошення розпочати процес вступу до НАТО на саміті військового альянсу наступного місяця. Якщо лідери не виявлять відповідної “мужності”, Володимир Зеленський у Вільнюс не поїде…
LB.ua
