За інформацією: Суспільне Чернівці.

Дороги у Глибоці. Суспільне ЧернівціЦе дороги обласного та державного значення, які проходять через громаду. І завжди доводиться співпрацювати з іншими установами, організаціями для того, щоб ці дороги були в належному стані. Інколи взимку, коли погіршуються погодні умови, доводиться самостійно чистити ці дороги, тому що ми розуміємо, що ті організації, поки вони доїдуть — кількість снігу буде досить великою.
— Інші голови громад розповідають, що вони не можуть капітально ремонтувати дороги місцевого значення під час повномасштабного вторгнення. Як вдалося відремонтувати дорогу Димка-Михайлівка?
— Там були залишки грошей ще до війни, і тендерні процедури вже провели. Ця дорога потрапила в ті дороги, які відремонтували в 2023 році для того, щоб покращити транспортне сполучення, оскільки тендер уже провели. Тобто нам, можна сказати, пощастило, що документи на цю дорогу вже були в обласній військовій адміністрації.
— Якщо беремо дороги місцевого значення — яка кількість з них гравійна, а яка асфальтована?
— Ми маємо 40 відсотків асфальтованих доріг, які проходять через нашу громаду та мають державне й обласне значення, і 60 відсотків — гравійних. Гравійних наразі, безумовно, більше.

Глибока. Суспільне Чернівці
— Скільки цьогоріч виділили на утримання доріг?
— Цього року у нас була нарада в обласній військовій адміністрації, де обговорювали та пропонували йти за принципом 50 на 50. Тобто громада закладає свої гроші на дороги обласного значення — 50 відсотків, а 50 відсотків направляють з державного або обласного бюджету. Цього року ми передбачили 1 мільйон для обласних доріг і 500 тисяч для місцевих.
Ми маємо цього року великий проєкт — у зв'язку з тим, що рік тому виграли проєкт по будівництву очисних споруд. Це 22 мільйони гривень, з них 5 мільйонів 200 тисяч — це наші гроші, співфінансування. І враховуючи всі ці моменти, ми не мали змоги більше виділити цього року саме на покриття і на поточні ремонти.
Цей об'єкт для нас надзвичайно важливий і надзвичайно болючий. 15 років тому наше комунальне підприємство оштрафували на понад 400 тисяч гривень за неналежне утримання очисних споруд, які морально і фізично вже вийшли з ладу.

Глибоцька громада. Суспільне Чернівці
Проблема є надзвичайно великою, бо якщо ми хочемо мати комфорт, рухатися далі й розвиватися як селище та громада, то маємо підходити до цього з увагою до екології та європейських стандартів.
— Ось цей один мільйон гривень, який виділили на співфінансування доріг обласного значення, ці дороги ремонтуватимуть поточно чи це буде тільки ямковий ремонт?
— Ці дороги наразі ремонтують лише поточно, бо, як нещодавно говорили на зустрічі з міністром, коштів на повний капітальний ремонт немає. Через війну всі гроші спрямовують на підтримку Збройних сил. Тому капітально ремонтуватимуть лише ділянки державного значення.
Водночас утримання гравійних доріг проводять щороку. Торік у нас діяла програма спільно з жителями: люди збирали гроші на гравіювання доріг, а ми забезпечували підвіз гравійно-піщаної суміші, переважно гравій. Завдяки співпраці з Іспаським кар’єром привозимо щебінь.
Так ремонтували провулок Першотравневий та вулицю Житомирську, де жителі самоорганізувалися, а також ще низку вулиць у населених пунктах громади.

Дороги до Глибоки. Суспільне Чернівці
— Але наскільки це нормально, що люди зі своєї кишені фактично оплачували частину робіт?
— Знаєте, на Буковині здавна працювали таким методом — коли разом намагаються утримувати дороги та інфраструктурні об’єкти. Колись у Глибоцькому районі збудували 45 шкіл лише за два роки. Я читав історичні матеріали про те, як це вдалося за часів Австро-Угорщини.
Справа в тому, що місцеві жителі гуртувалися на толокидавній український звичай колективної безоплатної праці для швидкого виконання великих робіт, що базується на взаємодопомозі (збирання врожаю, будівництво, благоустрій), й допомагали будівництву, щоб усе зробити швидше. Тому залучення людей до робіт на тому чи іншому об’єкті — це додатковий плюс. Бо тоді люди більше цінують зроблене й краще за ним доглядають.
— Але ваша громада спроможна. Вона на 12-му місці за фінансовими показниками з 52-х, за інформацією ОВА. Чому ваша громада не може самостійно покрити витрати, аби ці дороги привести до ладу?
— Спроможність вимірюється тим, наскільки громада може покрити ті видатки і ті об'єкти, які є на її території. Якщо дивитися, то наша громада — одна з тих, які не закрили позашкілля. Тобто в окремих громадах спортивні гуртки, спортивні школи, музичні, художні — їх вже немає. Ми залишили всю інфраструктуру та її покриваємо.
Одна з найбільших проблем у нас — лікарня, яка поділена на вісім частин, і сьогодні лише наша і ще одна громада утримують комунальні послуги, покривають цю лікарню. Ми розуміємо, що не можемо залишити лікарню без тепла, без світла. Тобто у нас поряд з іншими моментами є інші видатки, на які ми спрямовуємо фінансування.

Глибока. Суспільне Чернівці
— Скільки грошей тоді давали люди з одного будинку на ремонт доріг?
— Це були невеликі суми — від 500 до 1000 гривень. Все залежало від обсягу робіт і кількості щебеневої суміші, потрібної для ремонту конкретної вулиці.
— Якою була частка співфінансування людей і громади?
— Люди оплачували приблизно 20%, а громада — 80%. Бо, наприклад, щоб привезти один автомобіль щебеню з Іспаса до Глибоки, потрібно витратити близько 80 літрів пального, також амортизація техніки й зарплата працівників.
— Центральна площа Глибоки також у ямах. Чи не мали б її ремонтувати першочергово?
— Ми намагаємося підтримувати її поточними ремонтами. У 2023 році був намір зробити капітальний ремонт, але спрямували на підтримку армії, і ці плани довелося призупинити. Зараз ремонтуємо поточно, а в майбутньому плануємо капітальний ремонт.

Глибока. Суспільне Чернівці
— Яка цьому причина?
— Причина банальна — те саме фінансування. Хочу сказати, що тротуарну плитку ми виготовляємо самі: наше комунальне підприємство виробляє плитку. І сьогодні найбільша проблема — це трудові ресурси, людські руки, які щодня працюють над тим, щоб можна було облаштовувати ті чи інші ділянки.
Ми ще до повномасштабного вторгнення розпочали реконструкцію нашого парку. Дві третини парку завершили цього року. Уже почали роботи з облаштування дитячого майданчика й найближчим часом плануємо його відкрити.
— Але тротуар — це про безпеку пішоходів. Чи не варто було б надати цьому більший пріоритет?
— Я не можу сказати, що ми нічого не робимо. Торік ми поклали приблизно 3,5 тисячі квадратних метрів плитки, перед тим — близько двох тисяч. Але щоб охопити все, потрібні великі фінансові та людські ресурси.
— Ви сказали, що дві третини парку у Глибоці вже реконструювали. Розкажіть, які саме роботи провели?
— Насамперед видалили старі дерева, які вже були аварійними й фактично заважали. Ми висадили нові дерева, а також у межах проєкту програми “DOBRE”Програма DOBRE розпочала роботу у 2016 році і відтоді допомагає територіальним громадам (ТГ) скористатися можливостями та подолати виклики, пов'язані з децентралізацією. встановили скеледром, де діти з туристичного центру можуть займатися.
Також облаштували лавиці, нове освітлення, пішохідні доріжки та нові локації для занять спортом.

Парк у Глибоці. Суспільне Чернівці
— Коли розпочали цей ремонт і коли його можуть завершити?
— У 2021 році ми пройшли відбір у програмі "DOBRE" — були однією з десяти громад на Буковині, які брали участь у цьому проєкті. Саме тоді у нас зародилася ця ідея.
Також проводили масштабне опитування спільно з Київським центром соціології. Воно показало, що є запит від матерів і старшого покоління на тихе місце для відпочинку, де можна посидіти й провести час.
Ми розуміли, що цей проєкт дуже дороговартісний — на той момент його оцінювали у понад 10 мільйонів гривень. Тому у 2023 році почали крок за кроком поступово його реалізовувати.

Парк у Глибоці. Суспільне Чернівці
— Там усі роботи виконували за гроші місцевого бюджету?
— Так, усі роботи виконували за гроші місцевого бюджету. Більше того — до робіт залучали місцевих майстрів.
— Яка загальна сума проєкту?
— Лише розробка дизайну проєкту тоді коштувала близько 300 тисяч гривень. Ці витрати покривав фонд USAIDнезалежне агентство федерального уряду США, що надає економічну та гуманітарну допомогу, працюючи в Україні з 1992 року. Організація підтримує проєкти у сферах демократії, економічного розвитку, охорони здоров'я та енергетики. На сьогодні ми вже маємо всю документацію, а також візуалізацію того, який вигляд парк матиме після завершення реконструкції.
— А скільки грошей виділили саме не на проєкт і не на дослідження, а на роботи та матеріали?
— Попередньо за цей час у реконструкцію парку вклали від півтора до двох мільйонів гривень.

Парк у Глибоці. Суспільне Чернівці
— Скільки грошей ще може бути потрібно?
— Думаю, ще потрібно буде близько чотирьох тисяч квадратних метрів плитки. Також потрібно облаштувати системи освітлення. Плануємо реконструкцію центрального входу. Частину робіт хочемо зробити власними силами — без залучення дороговартісних фірм. Орієнтовно ще стільки ж, скільки вже витратили, може знадобитися для повного завершення реконструкції парку.
— А скільки часу ще потрібно на реконструкцію?
— Думаю, ще до трьох років.

Парк у Глибоці. Суспільне Чернівці
— До яких населених пунктів громади не курсує громадський транспорт?
— Хочу сказати, що з 2015 року в Червону Діброву не курсує громадський транспорт. Але, враховуючи, що людям потрібне сполучення з центром громади, ми ще з 2016 року запустили соціальний маршрут. Тобто там, куди не заїжджає приватний перевізник, ми намагаємося забезпечувати довіз самостійно.
— Тобто до Червоної Діброви курсує соціальний автобус?
— Так, курсує соціальний автобус. Також зараз курсує потяг, яким можна дістатися сюди й повернутися назад. Червона Діброва має сполучення і з Чернівцями потягом.
У нас така ж проблема була зі Стерче та Опришенами. Торік ми запустили транспортні маршрути й до цих населених пунктів, бо перевізник, який їздив із Горбівців до Глибоки, відмовився від маршруту через мобілізацію своїх працівників. Люди почали звертатися до нас із проханням організувати довіз.
У середу та п’ятницю в нас відбувається ринок, куди приїжджають підприємці з усієї області. Людям потрібно добиратися до Глибоки, щоб купити товари чи вирішити свої справи.

Глибока. Суспільне Чернівці
— Ми знаємо, що зараз не можна дістатися ще й до Нового Вовчинця. Відколи це і чому?
— Перевізник пояснює це різними причинами — станом дороги та іншими труднощами.
Хоча, наприклад, через Михайлівку теж довгий час не їздили маршрути. Зараз стан дороги там дозволяє проїзд, але транспорт усе одно не курсує. Причина — мала кількість пасажирів. Кожен перевізник економічно прораховує маршрут і дивиться, наскільки він вигідний.
Щодо Нового Вовчинця, то проблема триває буквально декілька місяців. Ми зверталися до обласної військової адміністрації. Маршрут офіційно є, є перевізник, який виграв конкурс і має всі документи, але він недобросовісно виконує свої обов’язки.
Ми зверталися до транспортної інспекції. Вона виносила перевізникам попередження та відповідні застереження. Після цього вони починали реагувати на ситуацію.
— Чи курсує наразі соціальний автобус до Нового Вовчинця?
— До Нового Вовчинця наразі соціальний автобус не курсує, тому що є приватний перевізник. Ми намагаємося переконати його, щоб він усе-таки працював на цьому маршруті.
— Тобто, наразі люди, якщо не мають власної машини або не можуть домовитися із сусідами, як їдуть?
— Вони добираються до Черепківців, а там пересідають і їдуть далі. Але останнім часом перевізник почав знову заїжджати у Новий Вовчинець. Їдучи через Багринівку, він почав заїжджати й туди. Нам також надійшла відповідь, що він зрозумів ситуацію і буде працювати. Якщо ситуація зміниться, ми одразу звертатимемося до транспортної інспекції й будемо реагувати.
— Тобто, це той самий перевізник повідомив, що повернеться?
— Для нього це тимчасова проблема. Вона виникла через мобілізацію працівників і поломку транспортного засобу. Він запевнив, що намагатиметься усунути всі ці нюанси.

Глибока. Суспільне Чернівці
— А чому на цей час, поки перевізник фактично не працює, не запустили до Нового Вовчинця соціальний автобус?
— Тому що нам не вистачає транспортних засобів, щоб забезпечити всі маршрути. Для цього потрібен час і придбання нового транспорту.
Частково ці проблеми намагатимемося вирішити вже цього року — плануємо закупити транспортний засіб для школи. Відповідно, цей транспорт зможе працювати і як соціальний маршрут.
— Чи не думали ви якось вплинути на цю ситуацію або вирішити її, щоб у Глибоці був громадський транспорт?
— Усе треба економічно прораховувати. Це перший момент, якщо говорити про запуск громадського транспорту у Глибоці.
З іншого боку, хочу сказати, що я живу на одному кінці Глибокої, а до школи ходив на інший кінець селища — щодня, і тоді навіть шкільного автобуса не було. Це не заважало людям більше рухатися, спілкуватися й працювати. Але над цим будемо думати, дивитися, яка є потреба, і, можливо, працюватимемо в цьому напрямку.

Глибока. Суспільне Чернівці
— Якщо все ж дивитися не в минуле, а в теперішнє — далеко вам до селищної ради від дому?
— Ні, приблизно 20 хвилин пішки.
— Ви ходите пішки на роботу?
— Так.
— Машини немає?
— По-різному. Якщо є термінові питання, то вже о восьмій ранку потрібно бути на роботі. А інколи йду пішки і на роботу, і з роботи. Люди зупиняються, підвозять, є можливість з кимось поспілкуватися.
— Власного авто у вас немає?
— Ні, власного авто немає.

Григорій Ванзуряк, голова Глибоцької громади. Суспільне Чернівці
— Також ми зустріли чоловіка, який живе у Димці. Він розповів, що з села не вивозять сміття, тому місцеві жителі самостійно змушені думати, куди його вивозити. Зокрема, він возить сміття у Глибоку. Чому така ситуація у Димці?
— Димківська сільська рада — одна з тих, які приєдналися до Глибоцької громади найпізніше. Це сталося у 2021 році. Там узагалі була відсутня система збору сміття, тому жителі користувалися сміттєзвалищем у Глибоці.
Ми почали запускати систему централізованого збору сміття. Спочатку це зробили у Глибоці, потім — в Опришенах і Слобідці. Зараз ця робота триває, і до кінця року систему планують запустити в усіх населених пунктах громади.
Ми провели конкурс на визначення підприємства, яке займатиметься централізованим збором сміття. Перемогла компанія "Максклін Сіті", яка працює у Чернівцях та інших громадах області. Запровадження цієї системи відбувається поетапно, тому людей потрібно підготувати: визначити місця для встановлення баків, пояснити вартість послуги, як часто вивозитимуть сміття і куди його можна буде викидати.

Глибока. Суспільне Чернівці
— У вашій громаді є дев’ять населених пунктів: Глибока, Димка, Михайлівка, Червона Діброва, Опришени, Слобідка, Черепківці, Новий Вовчинець і Стерче. Який із них ви вважаєте найменш розвиненим?
— Я, принаймні, не став би порівнювати населені пункти між собою. Кожен населений пункт у громаді має свою особливість і доповнює інші. Глибока не може розвиватися окремо від інших сіл, бо кожне з них робить свій внесок у розвиток громади, а ми, своєю чергою, — у розвиток кожного населеного пункту.
Зокрема, тут зосереджені адміністративні та інші послуги, десь є виробництво, аграрний напрямок, деревообробка чи транспортна логістика. Тобто, кожен населений пункт є унікальним і має щось таке, чого, можливо, немає навіть у Глибоці.
— А в яких населених пунктах проходять дороги обласного та державного значення?
— Дорога М-19міжнародна траса, яка проходить Чернівецьку область: з Тернопільської області та до кордону з Румунією (КПП «Порубне») проходить через Опришени, Стерче, у напрямку Глибокої та Сторожинця, а також веде до пункту пропуску.
Тобто ми маємо дві розвилки, які з’єднують громаду з пунктами пропуску на кордоні — це КПП "Порубне — Сірет" і КПП "Красноїльськ". Фактично, десь 50% населених пунктів громади розташовані вздовж доріг міжнародного значення.

КПП «Красноїльськ». Суспільне Чернівці
— Якою є ситуація у громаді з довезенням дітей до навчальних закладів?
— Ситуація стабільна: усіх дітей довозять. У нас була проблема взимку, коли часто були повітряні тривоги. За протоколом, якщо тривога триває понад певний час, навчання переривають, і після відбою дітей потрібно відвезти додому. Саме тоді виникали збої з довезенням, але це було лише один день.

Діти біля школи у Глибоці. Суспільне ЧернівціМи передали багато автобусів для потреб Збройних сил України, тому зараз поступово відновлюємо автопарк, щоб забезпечити підвезення дітей. Думаю, ще рік-два — і ми повернемося до того рівня, який був до початку повномасштабного вторгнення.
— Тобто зараз шкільні автобуси курсують до всіх населених пунктів, але з іншим інтервалом?
— Так. Наприклад, в одному ліцеї навчання починається о пів на дев’яту, а в Черепковецькому — о дев’ятій. Тому той самий автобус спочатку везе дітей до одного закладу, потім повертається і везе дітей до іншого.
Автобус прив’язаний не до школи, а до маршруту, яким діти добираються на навчання. Коли в одному закладі уроки закінчуються раніше, автобус відвозить дітей додому і вже потім їде за іншими. Проблема виникала саме під час тривог, коли ці маршрути порушувалися.

Черепковецький ліцей. facebook/Черепковецький ліцей
— Ми бачили інформацію, що під час ожеледиці взимку у Червоній Діброві не курсував шкільний автобус. Це правда?
— У Червоній Діброві складне сполучення через рельєф місцевості — автобусам там важко проїжджати. Якщо раз на рік виникають такі погодні умови, то ми переходимо на дистанційне навчання. А коли ситуація на дорогах покращується, відновлюємо підвезення.
Ця дорога також є дорогою обласного значення, тому нам не раз доводилося звертатися до відповідних служб із проханням розчистити її, щоб можна було відправити транспорт.
— Але чи не страждає через дистанційне навчання якість освіти? Особливо взимку, коли були вимкнення світла і міг виникати дисбаланс між вчителями та учнями.
— Це тривало лише один-два дні, не було системною проблемою. За цей час ми вирішили питання, і далі діти вже навчалися у звичному режимі.
— Також в соціальних мережах писали, що учні Черепковецької школи ходять додому пішки по 3–5 кілометрів узбіччям дороги, бо автобус їздить не за графіком або іноді взагалі відсутній. Як ви це поясните?
— Це сталося тоді, коли були часті повітряні тривоги. Зараз усе налагоджено й працює. Цього року ми подалися на отримання додаткового транспортного засобу. Думаю, вже восени ці питання можуть повністю зникнути.

Діти у Глибоці. Суспільне Чернівці
— З початком повномасштабного вторгнення побільшало повідомлень про незаконне переправлення чоловіків за кордон. У вашій громаді є кордон із Румунією, хоч і без КПП. Чи помічали ви, що випадків контрабанди стало менше, але водночас побільшало спроб незаконного переправлення чоловіків за кордон?
— Загалом, це функція не громади, а інших органів. Так, такі випадки є. Про них ми здебільшого дізнаємося з медіа. Водночас, як я вже казав, понад 700 жителів нашої громади мобілізовані й перебувають у лавах Збройних сил України. Але, як ми знаємо, поодинокі випадки трапляються всюди.
— Про очисні споруди у Глибоці. Розкажіть, чому для реалізації цього проєкту обрали саме вашу громаду?
— Мабуть, тому, що у нас уже були готові документи. Ми займаємося цим проєктом багато років.
Ще раніше подавалися на фінансування через ДФРРспеціальний фонд у складі державного бюджету України, створений для фінансування інвестиційних програм та проєктів регіонального розвитку. Це основний фінансовий інструмент, що допомагає громадам будувати школи, садочки, лікарні та розвивати інфраструктуру., коли цей фонд існував, а також на інші програми. Під час війни ми розуміємо, що власних грошей не вистачає, тому Європейський Союз виділяв гроші на водопостачання та водовідведення. Саме тоді ми й подалися на цей проєкт.
