Гуманітарна допомога – важлива складова соціально-психологічної підтримки людей, які постраждали в наслідок агресії російської федерації проти України. Втрата житла, роботи, бізнесу, майна, засобів для існування, звичного кола спілкування – важкий емоційний тягар для переселенців.
В нових громадах більшість з них відчувають вразливість, невпевненість у майбутньому, залежність від обставин, власну непотрібність і незахищеність. Взаємодія з місцевими мешканцями не завжди носить продуктивний характер, а інколи формує та фундаменталізує стереотипне мислення. Пригнічений емоційний стан не сприяє адаптації в громаді, блокує ініціативність, поглиблює існуючі комплекси. Додатковим вантажем є необґрунтоване очікування швидкої інтеграції переселенців в громади, нерозуміння глибини і наслідків отриманої психологічної травми та сприйняття переселенців виключно як об’єктів надання соціальної допомоги.
Безумовно, комплексна психологічна допомога – основа емоційної стабілізації людей, які постраждали в наслідок військової агресії проти нашої країни. В той же час, за об’єктивних обставин, різноманітна гуманітарна допомога сприймається переселенцями як прояв турботи про них громади та держави в цілому. Створює передумови для усвідомлення власної спроможності, підвищення самооцінки.
Сьогодні актуальним стає застосування таких комбінацій гуманітарної допомоги, які задовольняли не тільки первинні потреби переселенців, а й сприяли їхній самоорганізації, підвищенню громадської активності та створенню позитивного іміджу в приймаючій громаді.
Для команди проєкту «Психосоціальна підтримка внутрішньо переміщених осіб з регіонів України, що постраждали в результаті російсько-української війни», що реалізують громадські організації «Міст 3.10» з Луганщини та «Дій-Я-Ти» зі Львівщини у партнерстві з Червоноградською міською радою та за фінансової підтримки Федерального Уряду Німеччини, важливим завданням є надання такої допомоги, яка б свідчила не тільки про турботу щодо комфортного проживання переселенців, повагу до їхніх потреб, а й надавала відчуття причетності до процесів, що відбуваються в громаді.
У Червоноградській ТГ в місті Соснівка створено шелтер для тимчасового проживання внутрішньо переміщених осіб. Гарний ремонт помешкань, вуличний тренажерний майданчик, сучасне побутове обладнання, зручні ліжка, матраци, постіль,– все це забезпечено за рахунок бюджету Червоноградської громади та благодійної допомоги українських та європейських організацій. В рамках реалізації проєкту «Психосоціальна підтримка внутрішньо переміщених осіб з регіонів України, що постраждали в результаті російсько-української війни» всі помешкання шелтера, де проживають переселенці, обладнані зручними шафами та стелажами. На вікна кімнат встановлені жалюзі. Помешкання родин ВПО, які знайшли тимчасовий притулок у дитячому садочку 12 міста Червоноград також обладнали жалюзями. Виробники – місцеві підприємства, що є важливим показником взаємодії в громаді.
Також в шелтері обладнана кімната для тимчасового перебування дітей віком від 2 до 7 років – татамі, сухий басейн, батут, зручні меблі. Кімната призначена для користування родинами переселенців та місцевих мешканців, що сприятиме їхньому спілкуванню і встановленню дружніх стосунків. Важлива складова – залучення самих переселенців до організації роботи дитячої кімнати. Самостійне прийняття рішень щодо графіку чергувань та відвідань, проведення заходів для дітей тощо – необхідні кроки для формування первинної самоорганізації серед мешканців шелтеру та підвищення їхньої громадської активності.
Одним із важливих сегментів надання гуманітарної допомоги переселенцям в рамках проєкту стало створення в гімназій №3 першого у Червонограді великого витвору мистецтва – Муралу «Я і Ти». Мета його створення – привернення уваги до проблем подолання насильства в сім’ях, жорстокого поводження з дітьми, протидії торгівлі людьми та захисту прав жінок. Ініціатива створення муралу виходила від членів команди проєкту – переселенців з активною громадською позицією. Подію активно висвітлювали місцеві засоби масової інформації з акцентом на переселенців, як джерело ініціативи. Зворотній зв’язок продемонстрував, що громада не тільки позитивно сприйняла факт створення муралу, а й оцінила внесок переселенців в культурному кластері міста. Після відкриття муралу до команди звернулися керівники ще двох навчальних закладів міста з пропозицією співпраці щодо створення муралу у наступному етапі проєкту.
Кожна людина в Україні, яка постраждала в результаті війни, безумовно заслуговує турботи, поваги, уваги до її потреб. В кожного свій індивідуальний шлях для повернення психологічної стабільності, успішної соціалізації, відкриття внутрішньої ресурсності. Саме тому комплексна гуманітарна допомога має відповідати широкому спектру потреб переселенців і базуватися на прагненні запропонувати різноманітні засоби та інструменти психологічного відновлення і розвитку.
Допомога буде дієвої тільки якщо вона ґрунтується на щирій турботі, підвищує статусність особи та сприяє зростанню поваги з боку суспільства.
Елеонора Синєгубова
