За інформацією: Суспільне Чернівці.
Голова Топорівської громад, Юрій Пасічник. Суспільне Чернівці
Мотивували тим, що, мовляв, у вас там вийшло, то давайте спробуємо й тут. Мені дійсно було цікаво, тому що реформа децентралізації йшла паралельно з медичною реформою.
— Ви стали головою громади, але не залишили медичну практику. Як поєднуєте?
— Закон про місцеве самоврядування дозволяє займатися лікарською і науковою діяльністю, але лише у позаробочий час. Тому фактично щодня, з пів на шосту до пів на дев’яту ранку, я веду прийом як сімейний лікар. У суботу також працюю, щоправда, трохи менше. На обслуговуванні маю майже півтори тисячі пацієнтів.
Звичайно, іноді важко, але шкода втрачати медицину, адже я присвятив їй багато років. Та й сподіваюся, що моя посада голови — це все ж тимчасово.
Топорівці. Суспільне Чернівці
— Під час об’єднання великою проблемою було те, що до громадиТопорівська громада складаається з чотирьох сіл: Бочківці, Грозинці, Колінківці і Топорівці увійшли село тодішнього Новоселицького району і три села тодішнього Хотинського району. Як вдалося подолати цю проблему? Адже тоді Колінківці претендували на статус центру громади.
— Так, були певні непорозуміння між депутатами, ситуація на сесіях іноді загострювалася. Але, в принципі, не загострюючи конфлікт, вдалося їх здружити, дати зрозуміти, що ми — одна громада, що нам далі жити й працювати разом.
Топорівці. Суспільне Чернівці
— Тепер, на вашу думку, ці проблеми ви вже вирішили?
— Так. Звичайно, можливо, ще щось є. Але люди досить помірковані. І з депутатським корпусом нам пощастило: усі досвідчені, знають свою справу й зараз стараються працювати на благо громади, а не заради особистих амбіцій.
— У відсотковому співвідношенні скільки жителів Топорівки і скільки — інших сіл?
— Виходить, приблизно 30% — Колінківці, трохи більше 30% — Топорівка, і по 15% — Грозинці та Бочківці.
— Чи не дорікають вам жителі Топорівців, що, як уродженець Бочківців, більше уваги приділяєте рідному селу?
— Я стараюся цього не робити. Не можу одноосібно щось вирішувати — усе вирішує сесія, а це колегіальний орган. Ми стараємося нікого не обділити. Є порозуміння.
— Однією з найбільших проблем, яка об’єднує всі села вашої громади, є дороги. Бачили, що їх ремонтують. Як вдалося домогтися цього ремонту? Який стан інших сільських доріг?
— Дорога, яку ви бачили, загального користування державного значення, мала ремонтуватися ще за проєктом. Просто гроші виділили пізніше, тож і черга до неї дійшла згодом, адже дороги були в дуже поганому стані.
Щодо доріг загального користування місцевого значення, то в нас є кілька напрямків: Чорнівка — Топорівці, Грозинці — Ржавинці, Грозинці — Колінківці — Рокитне. Ми виділили співфінансування — 50%, це приблизно мільйон гривень, і ці дороги також ремонтуватимуть.
Дорога у Топорівцях. Суспільне Чернівці
Дороги комунального значення ремонтуємо власними силами. Цього року виділили 600 тисяч гривень на гравійне підсипання доріг. Це була ініціатива депутатів — вони визначали, які саме дороги потребують ремонту.
Ми закупили грейдер, адже комунальне підприємство фактично створювали з нуля. Жоден населений пункт не залишив нам у спадок техніки. Зараз маємо лише одну одиницю техніки, на жаль, але роботи ведуться.
Дорога у Топорівцях. Суспільне Чернівці
На мою думку, хотілося б, щоб стан доріг був кращим. Але на цьому етапі проблема для сільської місцевості не вирішена. Дороги з гравійним покриттям давно себе вичерпали.
Як би ти їх не ремонтував, після сильного дощу й через особливості нашого рельєфу весь гравій і щебінь зносить в один бік. Крім того, часто немає належного водовідведення, яке потрібно було робити ще під час будівництва цих доріг.
І, звичайно, скільки б не ремонтував, люди все одно не будуть повністю задоволені. Вирівняли дорогу — з’являється пил, гравій розноситься. Намагаємося своїми силами підсипати дороги гравієм, але, звісно, потрібна повноцінна заміна на тверде асфальтне покриття. На жаль, це величезні гроші, особливо під час війни.
Ремонт доріг у Топорівцях. Суспільне Чернівці
— Невдовзі у Топорівцях храмове свято. Чи встигнете завершити облаштування доріжки біля церкви до цієї дати?
— Не встигнемо. Я й не обіцяв, бо зараз немає грошей. Ми співфінансуємо кілька інвестиційних проєктів. Зараз добудовуємо сховище у школі села Топорівці, і там співфінансування велике. Загальна вартість проєкту — 40 мільйонів гривень, з них наші — це чотири мільйони 400 тисяч гривень. Але доріжку ми зробимо. Ми вже зробили її до церкви з цього боку, майже через пів села, а тут ще доробимо.
Стан доріг у Топорівцях. Суспільне Чернівці
— Якщо вже згадали про сховища. Свого часу гроші виділили, але ви не встигли їх вчасно використати на заплановані потреби. Чому так сталося?
— По-перше, сума була досить велика. Довго вибирали підрядника. Гроші виділили у травні, роботи розпочали в липні. Освоїти 35 мільйонів гривень за кілька місяців — нереально. До того ж були певні обставини, які заважали: погодні умови. Постійно йшли дощі, місце, де реконструювали сховище, підтоплювало, тому працювати було дуже важко.
— Цього року вже встигнете?
— Так. Основні роботи вже виконані, залишилося небагато. Думаю, за нашими прогнозами та прогнозами підрядника, до середини вересня об’єкт здамо.
— Ще одна проблема, яка об’єднує всі села громади, — сміття та стихійні сміттєзвалища. Яка зараз ситуація? Чи вивозять централізовано сміття?
— Ми запровадили централізоване вивезення сміття. Зараз сміття вивозить компанія, яка виграла конкурс. Вона укладає договори з власниками приватних будинків і вивозить.
На жаль, охоплення такими договорами ще досить низьке — десь 35–40%. Коли ми це запроваджували і люди закупили сміттєві баки, я думав, що проблема стихійних сміттєзвалищ зникне, адже на всіх зустрічах громадян постійно говорили лише про сміття.
Стихійне сміттєзвалище у Топорівцях. Суспільне Чернівці
Але є людський фактор: не всі хочуть долучатися, хоча плата становить 60 гривень на місяць. Якби абонентів було більше, то й вартість послуги могла б знизитися.
Для комунальних закладів — шкіл, амбулаторій та адміністративних будівель — ми також укладаємо договори. Там встановлені контейнери. На кладовищах також організували централізоване вивезення сміття.
Офіційно в нас є одне сміттєзвалище — у селі Топорівці. Раніше земельна ділянка під ним не була оформлена. Зараз документи впорядкували. За оцінкою екологічної служби, полігон перебуває у досить непоганому стані. Раз на рік ми пересипаємо сміття землею. Те сміття, яке люди викидають у канави, також прибираємо.
Загалом стихійних сміттєзвалищ стало значно менше. Ми ліквідували кілька великих сміттєзвалищ на території громади, усе впорядкували, а частину земель передали в користування, щоб туди більше не звозили сміття.
Стихійне сміттєзвалище у Топорівцях. Суспільне Чернівці
— Ще одна тема, яка стосується всіх сіл громади, — садівництво. Раніше люди часто нарікали на підприємців через обприскування садів. Яка зараз ситуація?
— Якось воно само собою врегулювалося. На початку, коли садівництво тільки розвивалося, люди висаджували сади на присадибних ділянках і землях особистого селянського господарства, обробляли по кілька дерев. Згодом зрозуміли, що в таких невеликих масштабах це недоцільно і, по суті, шкодить самим собі.
Зараз більшість садів у межах населених пунктів фактично занедбані: хтось їх знищував, хтось просто перестав доглядати. На полях сади залишилися, їх і далі обприскують. Певні нарікання є, але це специфіка нашого регіону.
Сад у Топорівцях. Суспільне Чернівці
Загалом зараз ця проблема вже не така актуальна. Бувають поодинокі випадки, що десь обприскують поблизу житлової забудови чи на сусідніх полях. Ми реагуємо та штрафуємо. Також штрафуємо за спалювання листя й гілля, щоб люди розуміли, що цього робити не можна.
Більшість використовує дозволені, малотоксичні препарати. Раніше застосовували сильнодіючі засоби, такі як БІ-58 та інші. Тепер цього практично немає.
Сад у Топорівцях. Суспільне Чернівці
— У Колінківцях існувала проблема з водопостачанням і водовідведенням у комунальних закладах — дитячому садку та школі. Вона вже вирішена чи ще триває?
— Вирішується, звичайно. Ми ввели в експлуатацію новий дитячий садок у центрі Колінківців ще у 2023 році. Там встановлена система «Біотал». У школі також є каналізація. Минулого року були проблеми з водопостачанням у двох школах, але ми зробили колодязі: один — у школі в Грозинцях, ще один — біля дитячого садка в Колінківцях. Зараз цієї проблеми немає, від початку року вона не виникала.
— У Бочківцях була проблема зі зсувними ділянками. Яка там ситуація зараз?
— Зсув зупинився. Людям, чиї будинки опинилися в зоні зсуву, компенсували збитки, вони придбали нове житло. Сам зсув припинився, тому що повністю демонтували завод, де виробляли цеглу. Саме від місця забору ґрунту до заводу й виникала проблема. Зараз територія заросла деревами й чагарниками, вони стримують ґрунт. На сьогодні жодної загрози там немає.
— На початку існування громади за рівнем фінансової спроможності вона була серед останніх у рейтингу. Зараз — уже ближче до середини. За рахунок чого вдалося покращити ситуацію?
— Насамперед за рахунок адміністрування земельного податку. Земельний відділ провів інвентаризацію всіх земельних ділянок, уклали договори, люди почали сплачувати податки, зокрема, мінімальне податкове зобов’язання. Також упорядкували роботу із суб’єктами господарювання: там, де люди мають понад два гектари землі, вони реєструються як суб’єкти господарювання і сплачують податки.
Фактично, якщо на початку 2021 року ми мали приблизно 16 мільйонів гривень власних доходів, то цього року плануємо вже 40 мільйонів. Майже у три рази більше. Це результат саме адміністрування податків. Роботи ще багато, ми постійно співпрацюємо з податковою. Стараємося й надалі збільшувати надходження.
Топорівці. Суспільне Чернівці
— На чому сьогодні тримається бюджет громади?
— Думаю, як і в більшості громад, приблизно на 60% — це ПДФОподаток на доходи фізичних осіб, обов’язковий платіж із заробітної плати, прибутку ФОП та інших доходів громадян в Україні. Основна ставка становить 18%, а додатково з більшості доходів також сплачується військовий збі. Сюди ж входить і МПЗмінімальне податкове зобов’язання) — це мінімальна сума податків, яку власники або користувачі сільськогосподарських угідь (пасовищ, садів) повинні сплатити державі.. Ще 25% надходить від бізнесу — це приблизно 10 мільйонів гривень. Орієнтовно 10%, або приблизно чотири мільйони гривень, — земельний податок. Решта — це інші надходження.
— Якою буде доля навчальних закладів цього року? Чи плануються зміни, перепрофілювання? Де буде опорний заклад?
— Опорний заклад у нас уже створений у Колінківцях, а філія працює в Бочківцях. Два заклади — у Топорівцях і Грозинцях — будуть переформатовані.
Зараз держава дала можливість дітям, які вже вступили до 10-го класу, завершити навчання. Якщо їх зарахували до 10-го класу, то вони спокійно довчаться й до 11-го.
Колінковецький ліцей. Суспільне Чернівці
Звичайно, спочатку були певні непорозуміння, люди були незадоволені. Але спеціалісти нашого гуманітарного відділу проводили роз’яснювальну роботу, індивідуальні бесіди з батьками на зборах. Зараз такого напруження вже немає.
Крім того, ми маємо два шкільні автобуси, але ми подали заявку на співфінансування ще одного автобуса. Громада не дуже протяжна — приблизно 12–14 кілометрів, і всі школи розташовані вздовж центральної дороги.
Топорівська школа. facebook/Топорівська школа
— Де жителі громади отримують спеціалізовану медичну допомогу?
— Первинну медичну допомогу надають амбулаторії. Ми поки що залишили ту модель, яка була раніше. Повноваження делеговані центру первинної медичної допомоги «Промінь здоров’я» у Новоселиці та Центру первинної медичної допомоги Хотина. У нас працюють амбулаторії в Топорівцях, Колінківцях і Грозинцях.
Свій центр ми не створювали, тому що маємо лише три амбулаторії. Розрахували, що створювати окремий — недоцільно. Такий формат нас влаштовує, співпраця з керівниками центрів хороша.
Ми виконуємо всі свої зобов’язання перед первинною ланкою: співфінансуємо енергоносії, забезпечуємо фінансування безкоштовних ліків, виділяємо гроші на витратні матеріали — памперси та інше. Вони, своєю чергою, виконують свої зобов’язання перед населенням.
Щодо вторинної медичної допомоги, то зараз жорсткої прив’язки до конкретного закладу вже немає. Частина жителів звертається до Хотина, частина — до Новоселиці, а також до обласних медичних закладів.
— Як у громаді організована робота екстрених служб: швидкої медичної допомоги та пожежної служби?
— У нас є підрозділ Центру екстреної медичної допомоги в селі Колінківці. Співпраця дуже хороша. Вони мають новий автомобіль. Ми надаємо їм приміщення в амбулаторії в оренду відповідно до постанови Кабінету Міністрів — за одну гривню. Завдяки цьому вони забезпечують обслуговування нашої громади.
Крім того, пункт екстреної медичної допомоги є і в сусідніх Рідківцях, тому вони також виїжджають на виклики.
Щодо пожежної безпеки, то в громаді працюють місцеві пожежні команди — у Топорівцях і Колінківцях. Як гуманітарну допомогу ми отримали два невеликі пожежні автомобілі для роботи в межах населених пунктів. Також маємо три великі пожежні машини.
— Чи є на території громади релоковані підприємства?
— На жаль, релокованих підприємств у нас немає. Було багато пропозицій, але ми не маємо відповідних площ. Є колишній м’ясоконсервний завод, де теоретично можна було б розмістити підприємство, але він майже повністю зруйнований. Тим, кому ми пропонували цю територію, вона не підійшла, адже розташована далеко від залізничного вузла і приблизно за п’ять кілометрів від асфальтованої дороги.
Топорівці. Суспільне Чернівці
— Водночас у вас є міжнародний інвестиційний проєкт.
— Так, торік ми підписали міжнародний меморандум. Це поки що єдиний проєкт, який у нас реалізовується. У нас є міста-побратими в Румунії, але цей напрямок ми ще не встигли активно розвинути.
Маємо тристоронній меморандум із німецькою компанією. Минулого року вони уклали договір оренди й уже виконали частину робіт. Перший етап проєкту планують завершити до 2027 року. Цього року пробурили дві свердловини, майже повністю оформили дозвільну документацію, підготували підключення до газової та електричної мереж.
На території громади, на площі 4,5 гектара, вони планують запустити виробництво екологічного водню як пального.
Якщо цей пілотний проєкт буде успішним, ми зможемо надати їм в оренду ще приблизно 90 гектарів. Це означатиме додаткові інвестиції, нові робочі місця й надходження до бюджету. На цьому етапі вони задоволені співпрацею, ми також, адже вже отримуємо орендну плату за земельну ділянку.
— На території громади розташовані місця тимчасового проживання для внутрішньо переміщених осіб. Чи вистачає місць? Чи плануєте їх розширювати?
— У нас є місце тимчасового проживання в дуже хорошому стані. Це колишній дитячий садок у селі Колінківці. Коли почалося повномасштабне вторгнення, ми звернулися до обласної адміністрації по фінансування, щоб завершити будівництво нового садочка. Гроші виділили, ми також співфінансували проєкт — майже 3,5 мільйона гривень. У приміщенні зробили капітальний ремонт, повністю перекрили дах. Там можемо розмістити до 50 людей. Зараз місць уже немає — усе заповнено.
Є ще одне місце тимчасового проживання у Топорівцях — у колишньому корпусі дільничної лікарні. Там багато зробили власними силами. Частину робіт профінансували з бюджету громади, частину — за рахунок грошей, які після початку війни дозволили переорієнтувати на облаштування місць для ВПО. Перекрили дах, але умови там поки що потребують покращення.
Зараз цим об’єктом зацікавилися міжнародні партнери. Нам повідомили, що з вересня планують розпочати реконструкцію. Щоправда, на час робіт людей доведеться тимчасово переселити. Після реконструкції там можна буде розмістити до 70 осіб. Зараз проживають приблизно 25.
Топорівці. Суспільне Чернівці
— З якими проблемами найчастіше звертаються внутрішньо переміщені люди?
— На початку найбільше зверталися щодо оформлення документів. Зараз таких звернень майже немає. Переважають звичайні побутові питання: десь немає світла, десь виникли проблеми з каналізацією. Такі питання ми вирішуємо. Загалом якихось серйозних проблем чи нарікань зараз немає.
— А як допомагаєте їм із працевлаштуванням? Чи є така можливість?
— На жаль, офіційних робочих місць у громаді небагато. Проте частина внутрішньо переміщених людей, які залишилися жити в нас, уже працевлаштовані. Вони працюють у сільській раді, у школах.
Хто хоче працювати, може знайти сезонну роботу в садівничих господарствах. Працівників туди організовано підвозять. Дехто працює офіційно, дехто, на жаль, — ні. Крім того, до Чернівців лише приблизно десять кілометрів, багато людей працюють там, зокрема, на ринку. Тому можливість працевлаштуватися є.
— Ще одна важлива категорія — ветерани. Як громада працює з ними та їхніми родинами?
— У нас є спеціаліст, який займається адаптацією ветеранів до мирного життя. Звичайно, багато проблем виникає у сімей загиблих і зниклих безвісти військових. Ми надаємо їм консультативну та юридичну допомогу, супроводжуємо в оформленні документів.
Також у громаді діє програма «Турбота». Вона охоплює не лише військових чи внутрішньо переміщених осіб, а всіх жителів громади. Люди подають заяви й можуть отримати матеріальну допомогу на лікування. Військовим ми надавали одноразову допомогу до 30 тисяч гривень. Для цивільних рішення ухвалюємо індивідуально, враховуючи медичні документи та соціально-побутові обставини.
Окремо діє програма підтримки сімей загиблих військових. Ми супроводжуємо організацію поховання, закуповуємо труну, одяг, забезпечуємо перевезення — для цього укладені відповідні договори. Якщо людина їде лікуватися за кордон, також допомагаємо хоча б частково компенсувати витрати на дорогу.
Топорівці. Суспільне Чернівці
— А як громада допомагає сім’ям зниклих безвісти військових?
— Станом на липень у нас приблизно 22–23 людини вважаються зниклими безвісти. Ми допомагаємо їхнім родинам оформлювати всі необхідні документи. Співпрацюємо з територіальним центром комплектування, там працює хороший спеціаліст, який взаємодіє з нашим юристом. Навіть людям, які самостійно не можуть оформити документи, допомагаємо.
Алея Слави у Топорівцях. facebook/Топорівська територіальна громада
— Зараз, під час воєнного стану, земельні ділянки ветеранам не виділяють. Але рано чи пізно це питання постане. Чи має громада для цього вільні землі?
— На жаль, великих вільних земельних масивів немає. Є пасовища. Думаю, що через рішення сесії частину з них можна буде перепрофілювати. Масового резерву зараз немає, але для окремих людей будемо шукати індивідуальні рішення.
— Чи є зараз у громаді проєкти, які перебувають у стадії реалізації?
— Так. Насамперед потрібно завершити будівництво сховища, про яке я вже говорив. Також подали проєкт із встановлення сонячних панелей на умовах співфінансування. Його вартість — близько чотирьох мільйонів гривень. Панелі планують встановити в Колінківській школі.
Є ще проєкт зі створення STEM-лабораторії, вартістю приблизно восьми мільйонів гривень, також зі співфінансуванням. Сподіваємося, що він буде реалізований цього року.
Окремий пріоритет для нашої громади — наблизити послуги ДРАЦСу до жителів. На базі ЦНАПу вже виділили приміщення, зараз завершуємо косметичний ремонт. Цього року плануємо відкрити відповідне відділення. Там можна буде зареєструвати народження, смерть, шлюб, розірвання шлюбу, отримати необхідні довідки.
ЦНАП ми створили власними силами. Так само власними силами облаштували паспортний сервіс. Крім того, у громаді вже працює сервісний центр, де можна отримати водійське посвідчення та номерні знаки.
