У річницю деокупації Чернігівщини вирушаємо в дорогу. На шляху зустрічаємо кілька блокпостів з перевіркою не тільки документів, а й вмісту багажника та салону автомобіля. Такий вигляд має дорога до зруйнованого мосту на під’їзді до міста.
Автомобільний міст через річку Десна, який сполучав Чернігів зі столицею, був зруйнований російською авіабомбою в березні минулого року. Його досі відновлюють. І як видно на фото, залишилося ще не так багато.
Саме через цю переправу цивільні мешканці тікали з міста в західному напрямку, якомога далі від окупантів. Тепер же, щоб перетнути річку, послуговуються тимчасовою понтонною переправою.
Уже на самому в’їзді в місто здалеку видніється борд із закликом вступати до лав захисників країни, а на сусідній стороні – нагадування про 400 років Магдебурзькому праву і те, що місто має право на самоврядування. Це пов’язано з конфліктом між центральною та місцевою владою, який перейшов у судову площину, а за результатами голову громади Владислава Атрошенка усунули від виконання повноважень.
Понад місяць росіяни щодня бомбардували Чернігів. На початку березня 2022-го вони літали над містом дуже низько і скидали півтонні фугасні бомби – одного дня аж шість таких на густонаселений житловий масив.
Це будинок № 15-А по вулиці Чорновола. Два його під’їзди відремонтувати неможливо, їх готуються зносити.
Біля одного з парадних входів обгоріла автівка. На деревах де-не-де висить одяг, його залишки, те, що викинуло ударною хвилею з розбитих вікон.
Зважуємося заглянути всередину. Чи мали шанси вижити люди, які на момент вибуху перебували у квартирах? Видовище не з приємних. Розумієш, що все, що вціліло, власники намагалися врятувати, але були й мародери. Кожна річ ніби кричить про те, що тут були мирні мешканці.
Тоді, 3 березня 2022 року, з-під завалів дістали 14 загиблих чернігівців.
У квартирах вибиті вікна, двері винесло ударною хвилею. Не вціліла жодна дверна коробка.
Примітно, що цей будинок на Чорновола, 15-А побудовано у формі букви “Z”. Спочатку він був прямий, на кілька під’їздів. За кілька років з однієї та іншої сторін до нього добудували ще дві частини перпендикулярно до основної.
Від потужних вибухів постраждали і домівки поряд.
Там і досі склять вікна і доводять до ладу балкони. Звідусіль чуємо звук роботи електроінструментів, які мешканці використовують для ремонтних робіт. Усе гуде і дзижчить.
Біля аптеки на перехресті Чорновола люди стояли в черзі за ліками, коли їх наздогнала руйнівна сила авіабомб.
На задньому дворі аптеки вщент згоріли припарковані авто. Їх і досі не прибрали, і вони щомиті нагадують про те, що вижити чи померти – це справа простого випадку. Не обов’язково бути поблизу військових або стратегічних об’єктів. Може так статися, що божевільний сусід ще більше збожеволіє і почне “денацифікацію” і “демілітаризацію” у спальних районах.
Дорослі звертаються до Бога, діти пишуть вірші. Як шукають розраду рідні та друзі сім’ї, що загинула в один день під Черніговом
Ось ще один будинок на Чорновола, який вже майже відновили за рахунок бюджетних коштів.
Одразу після удару він виглядав отак. Важко було уявити, що на місці цієї вигорілої діри вже скоро будуть виблискувати новенькі вікна.
Фото: Фото із соцмереж
За час активних бойових дій і бомбардувань у Чернігові загинули 314 лише мирних мешканців, з них 16 дітей.
А ось Кардіологічний центр.
Виглядає дуже моторошно і сумно. А серце щемить ще більше від того, що невідомо, коли це доволі велике приміщення медзакладу зможуть відновити і повноцінно запустити в роботу.
Безпосередні прильоти були по 147 багатоповерхівках, і є будинки в дуже складному стані. Ще 650 будинків постраждали внаслідок прильотів поряд. Приблизно 10 тисяч квартир потребували заміни вікон.
Район Бобровиця, де приватні домогосподарства, систематично зазнавав масованих артилерійських обстрілів.
Є вулиці, де всі будинки значно пошкоджені або ж знищені.
Історичний центр Чернігова подають до списку Світової спадщини ЮНЕСКО
По приватному сектору Чернігова росіяни вели обстріл із систем залпового вогню “Град”.
Майже пів тисячі будинків знищено повністю.
570 будинків пошкоджено суттєво, але їх можна відновити, ще близько півтори тисячі домогосподарств з незначними ушкодженнями.
Дехто отримав невелику допомогу від посольств різних країн або благодійних фондів. Отакі підсобні приміщення встановлено у дворах, де більше немає домівок.
За інформацією в.о. міського голови Олександра Ломака, іноземні інвестори або донорські організації чи фонди не дуже охоче відгукуються на роботи з відновлення житла, яке зазнало значних руйнувань. Вони працюють точково – відновлення вікон, ремонт покрівлі.
А що робити тим, у кого більше немає даху над головою? Рада виділила 2 га землі для будівництва модульного містечка. Роботи проводять коштом Національного комітету Товариства Червоного Хреста і міськради.
Червоний Хрест узяв на себе основні витрати. За попередніми підрахункам, це орієнтовно 3,5 млн доларів. Підведення комунікацій – водопостачання і водовідведення, прокладання світла, а також благоустрій території – з бюджету міста.
Це сім дерев’яних двоповерхових будинків – світлих і просторих, з електричними панелями обігріву. Наразі робітники виконують внутрішні роботи, прокладають комунікації.
Окрім житла мирних містян, у Чернігові ворог знищив архів Служби безпеки України. Два снаряди влучили в будівлю обласного управління.
Окупанти обстрілювали навчальні заклади, мотивуючи це тим, що там нібито переховуються наші військові. Близько 80% шкіл міста пошкоджено, але 1 вересня відчинили двері 25 з 34.
Наразі відновлювальні роботи тривають.
Владислав Атрошенко: «Уряд вже виділив Чернігівській області 250 млн на відновлення. Краще, ніж нічого. Але потрібні мільярди»
Російська авіація була нещадною. Дві школи, розташовані в одному районі, повністю зруйновані і ремонту не підлягають. Їх повністю демонтують, натомість побудують одну. Але це ще попереду. На фото школа № 18 міста Чернігова.
Лише одинока учнівська парта на подвір’ї нагадує, що зовсім недавно тут навчалися діти і лунав шкільний дзвінок.
У коридорах більше не галасують першачки. А в деяких класах залишилися купи одягу, бо від 24 лютого тут розмістився волонтерський центр, який збирав гуманітарну допомогу.
Німе фортепіано більше не дасть мажорних нот, утім як і мінорних. Панує холодна тиша. Тільки чутно, як тече дощова вода зі стелі.
Дуже символічно в одній з класних кімнат і досі на дошці тримається пам’ятка про Державний Герб України. Державні символи сильної демократичної країни важко знищити, навіть за великого бажання.
А на підлозі серед скла вцілів янгол, зроблений кимось із школярів.
Серед уламків меблів, розбитого скла, пошматованого одягу та шкільного приладдя знаходимо стару аудіокасету з підписом “Гімн”.
На виході помічаємо ось такий плакат. Можливо, це і є мить правосуддя?
Від обстрілів окупантів постраждав і бізнес. Згоріла невелика приватна броварня із затишним рестораном.
Декоративну бочку, яка раніше заманювала любителів свіжозвареного пива, посікло уламками.
Підписуйтесь на наш Google News
Проблема також полягає в тому, що наразі не існує механізмів допомоги або відшкодування для постраждалого від війни бізнесу. Існують мікрогранти на створення нового, але пропоновані суми не порівнювані навіть з тією шкодою, яку можна побачити на фото.
Мережа магазинів “Епіцентр” також зазнала нищівних руйнувань у Чернігові, Бучі, Херсоні та Маріуполі.
6 березня 2022 року президент Володимир Зеленський надав Чернігову звання міста-героя України.
Ірина Латиш, Громадський рух «Чесно»
