За інформацією: Суспільне Чернівці.
Голова Берегометської громади Сергій Боднарюк. Суспільне Чернівці
— Розкажіть, як ви оцінюєте стан доріг у своїй громаді?
— Стан доріг, як і в кожній громаді України, — хотілося б кращого. Є такі дороги, які комунальні, — ми стараємося по селах проводити ремонти. Є такі, які не в нашому підпорядкуванні, — там ми можемо тільки надавати субвенцію. Якщо ви маєте на увазі дорогу на Велике? То вона в дуже жахливому стані.
Нам надали субвенцію в обласній державній адміністрації на виготовлення проєктно-кошторисної документації на Великівську дорогу. На два кілометри ми виділили 900 тисяч. Проєктно-кошторисна документація виготовлена на два кілометри за 600 тисяч гривень, 300 тисяч нам повернули назад у бюджет.
Стан дороги у Берегометі. Суспільне Чернівці
— Чи починали ремонт?
— Не починали, тільки надавалися підрядники, які робили ямковий ремонт. Тобто утримання доріг.
— Але чому не починається цей ремонт, чи уточнювали ви?
— Немає грошей.
— Тобто місцевий бюджет мав виділити гроші тільки на проєктно-кошторисну документацію, а ремонт повністю мав фінансувати державний бюджет?
— Так.
— Чи відомо вам, про яку суму йдеться?
— Там на два кілометри, мені здається, не один мільйон. Але щоб повністю зробити дорогу — я не можу вам сказати, яка сума буде.
Стан дороги у Берегометі. Суспільне Чернівці
— Якщо говорити загалом про дороги у громаді — де є дороги не місцевого, а державного значення?
— Державне значення — це центральна дорога Р-62автомобільний шлях, який проходить територією Івано-Франківської та Чернівецької областей через Криворівню — Вижницю — Сторожинець — Чернівці., яка з Вижниці на Чернівці, це державне значення. Є місцеві дороги, які обслуговуються обласною державною адміністрацією — у Лукавцях, у Берегометі, у Миговому, у Лопушній.
— Розкажіть, якою є частка асфальтованих доріг, а якою — ґрунтових?
— У нас по громаді ґрунтових більше. Були такі дороги, що не були асфальтовані — наприклад, вулиця Підкрайська в Берегометі ніколи не була асфальтована.
У 2020 році побігав я з кошторисами, гроші виділили — і зробили асфальт. Вийшло непогано. У нас є комунальне підприємство, яке працює на наших ґрунтових дорогах. Ті, що є асфальтовані, — витримали. До Долішнього Шепету — це вже Вижницький районний автодор, там теж у жахливому стані дорога, але я думаю, що ямковий ремонт зроблять.
Дороги у Берегометі. Суспільне Чернівці
— А тротуари — чи є плани їх добудувати?
— Розумію, хочеться, але так вийшло — не доробили до кінця. Плануємо далі доробити. У Берегометі є частина зроблених тротуарів, але велике будівництво призупинилося. У цей час ніхто не буде робити тротуари.
У Миговому робили, коли робили капітальний ремонт тієї дороги у 2022 чи 2023 році. Частину не доробили. Ми навіть зі свого бюджету виділяли субвенцію, півтора мільйона давали, щоб доробити дорогу, але грошей не вистачало. Тому і тротуари не доробили.
— Якщо ми говоримо про село Мигове, то чому наразі не можна виділити гроші на те, аби доробити тротуари по всьому селі і загалом по всій громаді?
— Можна, хіба що субвенцію надавати. Але ця дорога не наша, а комунальна.
— А чому тоді ви це не ініціюєте?
— Можемо ініціювати. Я не знаю, чи цей час ініціювати — може, потрібні гроші в інші напрямки.
Берегомет. Суспільне Чернівці
— А якщо ми беремо дорогу місцевого значення, то чи всюди там є тротуари?
— Ні, немає всюди тротуарів. На наших дорогах, які є комунальні, немає тротуарів.
— А чому, наприклад, не виділити гроші на облаштування тротуарів на дорогах комунального значення?
— Ну, в принципі, можна, якщо буде перевиконання бюджету. Зараз можемо пробувати виділяти.
— Але наразі не вистачає грошей у бюджеті?
— Та не вистачає. Зрозуміло, що є школи, є садочки.
Берегомет. Суспільне Чернівці
— Розкажіть про причини зменшення транспорту.
— Може, і зменшилося, тому що водіїв немає, не вистачає. Я думаю, така причина.
— А ви спілкувалися з перевізниками, які обслуговують ці маршрути, про причини?
— Ні, я не спілкувався, тому що ці перевізники мені особисто не підпорядковуються і в нас не беруть участь у погодженні маршрутів.
— Але враховуючи, що ці маршрути пролягають через вашу громаду, чи не мали б ви якось контролювати цей процес?
— Ми не маємо такого права контролювати цей процес. Вони мають свої відповідні маршрути.
— Чи мають усі населені пункти громади транспортне сполучення?
— Так, мають. На Шепіт трошки гірше — там був колись маршрут з Шепота у Вижницю, але чернівецькі автобуси їдуть.
— Розкажіть, чому підприємці практично не хочуть заходити в це село?
— Тому що, по-перше, дорога у жахливому стані, і немає, видно, такого прибутку, щоб могла людина працювати. Останній підприємець, який працював, сказав, що працює в збиток. Нам сказали, що хліб привозять, і в цих же людей можна придбати і воду. Але якихось більших покупок не можна зробити.
Берегомет. Суспільне Чернівці
— Де люди закуповуються?
— Люди закуповуються в Берегометі, закуповуються в Миговому.
— Яким є стан транспортного сполучення з села Велике, аби люди могли поїхати на закупи?
— Є автобус, який іде на Вижницю. Він іде зранку, о 8-й годині, мені так здається. Потім вертається вже після обіду.
— Тобто фактично, якщо людина виїжджає о 8-й ранку, то повернеться, якщо треба щось купити, тільки після обіду?
— Так, це є проблема.
— Чому не запустити соціальний автобус?
— У нас такого немає.
— Ви не думали таке запровадити? Таке, наприклад, є у Глибоцькій громаді.
— Соціальний автобус — я не знаю, чи він буде вигідний, якщо їхатиме кожен день. Чи будуть люди?
— А якщо підійти до цього, почати, наприклад, з аналізу ситуації — чи буде це вигідно?
— Я не думаю, що буде вигідно.
Берегомет. Суспільне Чернівці
— Але соціальний автобус мав би працювати на те, аби забезпечити потреби населення у транспорті, а не бути прибутковим.
— Шкільний автобус бере тільки дітей. Але немає соціального. У нас є автобуси в комунальному підприємстві. Можемо подумати над цим питанням.
— У вашій громаді є туристично привабливе село Мигове. Скажіть, за рахунок чого там розвивається туризм?
— За рахунок того, що там є дачні будинки, люди приїжджають, відпочивають. Там у 2000-х роках побудували туристичний об'єкт — підйомники. Після цього почалася вже розбудова підприємцями: котеджі, дачі, будинки, де приймають людей. Побудували ресторани, туристичні бази.
Підйомник у Миговому. Вижницький національний парк
— І який був внесок громади у те, що там розвивався туризм?
— Ремонтуємо, що можемо, дороги, центральна дорога ремонтується. І податки невеликі — ми так не тиснемо на підприємців, щоб не було їм важко працювати.
— А чи сплачують вони тоді всі податки?
— Всі не сплачують.
— А як ви тоді комунікуєте з податковою службою?
— Проводимо роз'яснювальну роботу, виїжджаємо, розмовляємо з підприємцями, щоб реєстрували найману робочу силу, щоб сплачували туристичний збір.
— Були якісь реальні випадки, коли ці розмови спрацювали?
— Були. Реєстрували і по двоє, і по троє найманих працівників — після цих профілактичних розмов, що треба сплачувати податки. Фактично скільки було об'їздів, рейдів — вони були результативними.
— Попри те, що у вас є Мигове з багатьма туристами і відповідно більше податків, ви на 13-му місці з 52-х в рейтингу ОВА за фінансовими показниками. Чи, на вашу думку, можна було б покращити своє розташування у цьому рейтингу?
— Можна було б. За рахунок сплати всіх податків — можна.
— Від кого це залежить?
— Залежить і від нас, і від податкової, і від самих підприємців.
— Але якщо так брати, то чи принесло це якісь конкретні результати до бюджету?
— Приносить. Ми постійно перевиконуємо наші планові показники.
Берегомет. Суспільне Чернівці
— Якщо брати у розрізі років, то чи є тенденція, що бюджет збільшується?
— Збільшується.
— Розкажіть, чи закладають у бюджеті громади гроші на розвиток?
— Закладаються. Якщо надходять гроші на бюджет розвитку, ми їх спрямовуємо на наші об'єкти — школи, садочки, комунальні дороги.
— Якими були ваші місця у цьому рейтингу до 2025 року?
— Ну, не перші і не останні. Фактично були на гіршому місці, тепер на кращому. Мені здається, були і на 19-му, і на 20-х місцях. За рахунок збільшення надходжень — також почала надходити плата за нерухомість, багато земельного податку, оренди землі, єдиного податку.
— Чи є на території села Мигове якесь туристично привабливе місце, від якого до бюджету також могли б надходити гроші?
— Це все приватний сектор. Комунальних об'єктів немає.
— Чи не було у вас ідеї облаштувати якесь таке місце, аби отримувати податки напряму?
— Ну, треба думати, де. Щоб таке місце обдумати — яким воно може бути. Щоб дійсно таке придумати, треба будувати якусь комунальну установу. Це не так легко в цей час.
Берегомет. Суспільне Чернівці
— Ви за час нашої розмови кілька разів сказали, що треба багато моментів обдумати — і щодо тротуарів, і щодо цього. Хто це має робити?
— Фактично виконком має подавати своє бачення, а сесія вже вирішує — виділити гроші чи ні.
— Чому, наприклад, цього не ініціюєте ви?
— Та ініціюємо, але грошей не вистачає. Тут дуже багато закладів. Подивіться, скільки тут закладів — тут не тільки одні тротуари.
— Чи є у вас ідея, як розвивати туризм у селі Мигове, або воно могло б конкурувати з Буковелем?
— Потрібно, щоб підприємці облаштовували. Там багато будівництва — щоб облаштовували, відповідно сплачували податки. А ми вже будемо виділяти гроші на ті дороги, що від нас залежить.
— Та дорога не від вас залежить.
— Ні, ну є ще й інші дороги туди — комунальні, ґрунтові.
— Але як ви можете ці дороги покращити, чи фактично наразі можете тільки їх утримувати?
— Буде більше грошей — будемо більше працювати.
Берегомет. Суспільне Чернівці
— Які у вас є ідеї розвитку туризму в селі Мигове, якщо раптом отримаєте більше грошей? Однією з проблем, зазначених у стратегії розвитку громади до 2027 року, є така: туристичні атракції громади не розвинуті, туристам, окрім гірськолижного курорту, нема чим зайняти більшість часу. Що зробили в громаді, аби це покращити?
— Ну, що нема туристам чим зайнятися? А що в Буковелі є таке? Там басейнів більше, є якісь гуцул-ленди. Тут є, що туристи можуть їхати і на квадроциклах, є кінна прогулянка, є ферма, де можна йти дивитися, є футбольний майданчик, є басейни, є сауни — що люди можуть туди йти. А що ще такого придумати?
— А чи можна було б більше?
— Та можна — підприємці нехай роблять, може бути більше.
— У селі Фальків немає мобільного зв'язку та інтернету — це пов'язано з гірським рельєфом, село відкинуте від інших населених пунктів, там недостатньо станцій мобільних операторів. Розкажіть, чи є вплив громади на те, аби покращити ситуацію зі зв'язком?
— Я вважаю, що немає. Там навіть електроенергії ніколи не було. Там включали дизельні станції ще з Радянського Союзу, які давали електроенергію.
— Наразі вони більше не дають електроенергії?
— Ні. Але там є декілька сімей, які встановлювали сонячні батареї — я бачив, коли минулого року був у Фалькові. Там відповідно і прикордонна застава.
