За інформацією: Суспільне Тернопіль.
Дарця Веретюк. Суспільне Тернопіль
"Ідею, що це мають бути масивні козацькі хрести, я запозичила, досліджуючи історію наших козацьких поховань, починаючи з 16-го століття на території всієї України. А ця форма — вона є головним референсом Приклад, зразокіз меморіалу військового Українських січових стрільців на горі Маківка. Це дуже важливий меморіал, знаковий, тому що це перший військовий цвинтар тієї доби національно-визвольних змагань".
Проєкт Пантеону Героїв на Микулинецькому кладовищі в Тернополі надано Дарцею Веретюк
Проєкт Пантеону Героїв на Микулинецькому кладовищі в Тернополі надано Дарцею Веретюк
Проєкт Пантеону Героїв на Микулинецькому кладовищі в Тернополі надано Дарцею Веретюк
Проєкт Пантеону Героїв на Микулинецькому кладовищі в Тернополі надано Дарцею Веретюк
За словами Дарці Веретюк, дизайн надмогильних скульптур погоджували із родинами загиблих військовослужбовців під час зустрічі.
"Проводилося голосування сімей шляхом підняття рук і фіксування їх кількості лічильною комісією під протокол. За попередній варіанти — із граніту — голосівне було, а за цей варіант було одноголосно. В залі було близько 150 сімей. Десь четверо чи п'ятеро з них тоді руки не підняли, але коли було голосування, хто проти чи утримався, вони також не піднімали руки. Відповідно, одноголосно сім'ями полеглих був обраний саме цей світлий варіант із козацькими хрестами", — розповіла співавторка концепції меморіалу.
На Пантеоні Героїв на могилах полеглих стоять козацькі хрести зі світлого пісковика. Суспільне Тернопіль
На Пантеоні Героїв усі хрести уніфіковані, однак є три могили, де їх не встановили через відмову рідних. Батьки загиблих військовослужбовці хочуть встановити тут індивідуальні пам’ятники. Мати одного із них — Віталія Стадника — Марія Стадник у серпні 2023 року розповіла Суспільному, чому відмовляються від пам’ятника, передбаченого проєктом.
"Ми пам'ятник замовили, він в нас вже готовий. Ми хочемо, щоб це була пам’ять на всі покоління та в першу чергу для нашої родини, оскільки в нас залишилося троє онуків. Я думаю, що наш пам’ятник впишеться у ту композицію, яку вони тут планують", — казала тоді мати полеглого військового.
В жовтні 2023 року сім’я Стадників почала заливати основу під скульптуру та встановила гранітні плити. Через кілька днів працівники комунального підприємства "Ритуальна служба" демонтувала їх, а Збаразький районний суд наклав арешт на могилу, де похований Віталій Стадник. Там заборонили проводити будь-які ремонтні робити на час проведення експертизи. У грудні 2023 року батько бійця Олег Стадник подав позов до суду із проханням не перешкоджати у встановленні індивідуального пам’ятника. Під час судових засідань чоловік пояснював це так:
"Перед похованням міська ритуальна служба не повідомила нам про те, що тут буде створюватись якийсь меморіальний комплекс, чи будуть інші заборони про те, що не можна будувати пам’ятник чи намогильну споруду", — говорив Олег Стадник.
Під час судових процесів до родини Стадників долучилися батьки ще двох військовослужбовців, похованих на Пантеоні Героїв, — Валерія Гинди та Віталія Коваля. Судовий процес тривав до квітня цього року. Тоді Верховний Суд ухвалив рішення, в якому зобов’язав КП "Ритуальна служба" не перешкоджати родині Стадників встановлювати індивідуальний пам’ятник. Таке ж рішення є і щодо могили Віталя Коваля. Кореспонденти Суспільного зверталися до Марії Стадник, однак у коментарі вона відмовила. Ми намагались поспілкуватись також із іншими родинами, які хочуть встановити індивідуальні пам’ятники. Мама полеглого Віталія Коваля Надія Башнянин на телефонні дзвінки не відповідала, а Тетяна Гинда, мама Валерія Гинди, наразі відмовилась давати коментарі.
Третьою стороною у справі були сім’ї, які погодились на уніфіковані пам’ятники. Мати загиблого на російсько-українській війні Тараса Щирби Надія Щирба розповіла, що відвідувала більшість судових засідань у справі:
Надія Щирба. Суспільне Тернопіль
"Ми, дванадцять представників родин, ввійшли як треті особи. Ми маємо право висловлювати своє бачення, тільки не маємо права впливати на суд, тому що ми лише треті особи. Ми пройшли 17 судових справ. Ми відбули більше 80 судових засідань, які відвідували не тільки нас дванадцятеро. Нас приходило 20–25 родин. Приходили просто підтримувати оцю справу, щоб справедливо було вирішено. Ми виграли усі засідання першої інстанції.
Ми пантеон робимо не для слави кожного окремого воїна. Ми робимо пантеон для того, щоб це лишилося на багато поколінь. Для пам'яті того, що в нас була така жорстока боротьба і наші хлопці вистояли в оцій жорстокій боротьбі. Я і кожна мама, ми розуміємо, що їх треба увіковічити, щоби на їхньому прикладі росли молоді покоління", — каже Надія Щирба.
Чи є рішення Верховного Суду остаточним
Що означає рішення Верховного Суду та чи вплине воно на концепцію Пантеону Героїв, для Суспільного пояснив адвокат Михайло Самуляк:
Михайло Самуляк. Суспільне Тернопіль
"Верховний Суд, розглядаючи дану цивільну справу, зробив такий доволі логічний висновок, що станом на дату поховання військовослужбовця діяв Закон України про поховання та похоронну справу. І згідно статті 25 вказаного закону, не було ніяких обмежень щодо встановлення індивідуальних надгробних пам'ятників. І суд пояснив, що на момент здійснення поховання не було ще Пантеону Героїв, не було ще відповідного рішення міської ради про створення даного пантеону. Відтак особи мали правомірні очікування на встановлення індивідуального надгробного пам'ятника і на момент поховання жодних обмежень не існувало".
Як розповів адвокат, арешт, який наклали на могилу Віталія Стадника у листопаді 2023 року, діє досі.
"Є окрема процедура, встановлена цивільно-процесуальним законодавством. Після того, як рішення суду набирає законної сили, особа звертається до суду, який накладав арешт, і він буде далі знімати даний арешт і скасувати заходи забезпечення", — зазначив Михайло Самуляк.
Пантеон Героїв на Микулинецькому кладовищі в Тернополі, травень 2026 року. Суспільне Тернопіль
За його словами, відповідно до загального правила рішення Верховного Суду є остаточними і оскарженню не підлягають:
"Однак існують певні екстраординарні процедури перегляду. Це, зокрема, нововиявлені обставини і виключні обставини. Виключні обставини — це рішення міжнародної судової інстанції Європейського суду з прав людини, однак міська рада не має права звертатися до Європейського суду з прав людини. А нововиявлені обставини — це інший інститут цивільного процесу, який говорить про те, що, якщо якісь обставини були на момент ухвалення судового рішення, але вони не були відомі з тих чи інших причин, то можна переглядати за нововиявленими обставинами.
Однак Верховний Суд у дуже рідкісних випадках користується цим інструментом і треба звернути ще увагу на те, що дану справу слухала колегія суддів Верховного Суду у складі п'яти суддів. Це свідчить про те, що Верховний Суд доволі обґрунтовано підходив до визначення всіх правовідносин в даній справі і встановлення всіх обставин. І відповідно, це свідчить про певну складність даної справи".
Керівниця пресслужби Тернопільської міської ради Мар’яна Зварич повідомила, що документи на перегляд справи у Верховний Суд вже подали у зв’язку з нововиявленими обставинами.
Мар’яна Зварич. Суспільне Тернопіль
"Майже всі родини підтримують ідею Пантеону Героїв, що усі пам’ятники є стандартизовані, що вони є визначені концепцією, затверджені самими родинами героїв, І ми також будемо підтримувати цю позицію і відстоювати спільно з батьками, з дружинами, з дітьми захисників ідею облаштування в такому форматі, як воно зараз визначене.
Тернопільська міська рада подала заяву на перегляд судової справи, тобто рішення про встановлення індивідуальних пам’ятників не є остаточним. Зараз йдеться про те, щоб зберегти концепцію поховань як Пантеону Героїв, щоб кожен захисник, незалежно від його статусу, був гідно вшанований, та концепція пантеону була збережена", — прокоментувала речниця міськради Тернополя.
За словами Мар’яни Зварич, Верховний Суд прийняв документи та переглядатиме ці справи.
"Підкреслюється їхня належність до одного війська"
Історик, офіцер Хорунжої служби 2-го корпусу Національної гвардії "Хартія" Вахтанг Кіпіані понад 15 років досліджує військові поховання в Україні та за кордоном:
Вахтанг Кіпіані. Суспільне Тернопіль
"Якщо це військове кладовище у Північній Америці, тобто Канада-США, або ж Німеччина, або Франція, то, як правило, форма хрестів або плит — вона є уніфікована. Звичайно, є старі кладовища, де можуть бути учасники різних воєн, то там, якщо це не поле почесних поховань, де є сотні або тисячі могил, то якраз там і можуть бути різні.
Якщо будується військовий цвинтар чи ділянка на цивільному цвинтарі як поле почесних поховань або поле уніфікованих намогильних споруд, то воно таким і має лишатись. Тому що якраз ідея закладена в такий меморіальний простір. Вона не тільки [про те], що тут поховані наші герої, але і водночас підкреслюється їхня належність до одного війська. У нас у війську є один однострій, одна форма, на рукавному шевроні — один прапор, під яким ми беремо участь у війні, і так далі. Тому, якщо так домовлено, а в місті Тернополі саме так було домовлено на початку створення саме цього Пантеону Героїв, то таким він і має бути".
Вахтанг Кіпіані каже, родини мають право хотіти інший тип надмогильної споруди. Але тоді реалізовувати це треба не в межах пантеону, а на іншому полі чи ділянці.
"Навіть в п'яти чи десяти метрах від Пантеону Героїв є дільниці чи ділянки, на яких можна це зробити, або на іншому цвинтарі, або в іншому місті. Тобто ідея Пантеону Героїв — це ідея об'єднання нашого небесного воїнства, людей, які воювали за Україну, за свій дім, за нас всіх, що вони всі мають однакові надгробки, які показують їхню подальшу, тобто навіть посмертну належність до одного війська.
Якраз тернопільський приклад [це] показує, оскільки він вже добре не тільки на проєкті виглядає, на нього можна подивитися. Він, мені здається, один з найкращих, якщо не найкращий приклад в Україні. Те, як треба будувати військові меморіальні кладовище. І тому спроби поламати цей концепт через егоїзм, через смаки, через можливості, які собі люди приписують, мені здається, що це неповага до тих, хто вже там похований", — поділився своєї думкою історик.
Керівниця пресслужби Тернопільської міської ради Мар’яна Зварич зазначила, що тепер всі питання узгоджують із родинами полеглих бійців перед їх похованням на Пантеоні Героїв. Якщо рідні хочуть встановити індивідуальний пам’ятник, то їм пропонують хоронити бійця на міському кладовищі, що на вулиці Петра Батьківського, що в районі Довжанки.
