АЗС, яка була пошкоджена через атаку РФ, 25 квітня 2026 року. Суспільне Дніпро
На тлі системних російських ударів по автозаправних станціях у прифронтових регіонах експерти й представники паливного бізнесу обговорюють можливі варіанти захисту та альтернативні формати роботи АЗС. Серед ідей — мобільні автозаправні станції, посилення протидії дронам, засоби радіоелектронної боротьби та залучення приватних компаній до протиповітряної оборони.
Тож які є варіанти "плану Б" для захисту заправок? Суспільне зібрало думки експертів паливного ринку, представників бізнесу та оборонної сфери.
Мобільні АЗС: за та проти
Директор групи компаній PRIME Дмитро Льоушкін вважає, що стаціонарні АЗС у прифронтових регіонах стають передбачуваними цілями для російських ударів, адже їхні координати відомі.
"Можна зробити, щоб АЗС не були цікавими цілями. Так би мовити, просто їх зачинити. Зараз постає питання: хто їх зачинить, ми чи вони? Я розумію, що набагато краще зачинити їх самим. Це, по-перше, збереже життя, а по-друге, можливо, буде менше збитків. Якщо це вже буде не АЗС, а просто якісь споруди, вони не будуть цікаві для ворога, як я розумію", — сказав він.
Директор групи компаній PRIME Дмитро Льоушкін. Суспільне Дніпро
За його словами, одним із можливих рішень може бути перехід на пересувний формат продажу пального. Льоушкін пояснив: йдеться про мобільні АЗС або тимчасові пункти продажу пального, які можуть змінювати локацію і не матимуть постійних координат, як стаціонарні комплекси.
“Потрібно тільки дозволити виїзну в торгівлю пальним. Її можна пов'язати з торгівлею продуктами споживання, іншими речами. Тільки такий формат зараз має бути, іншого, в принципі, варіанту тут немає. Вони будуть торгувати не зі стаціонарних АЗК, а з пересувних, які неможливо побачити на Google-мапі. Ці АЗК можуть змінювати свою локацію плюс-мінус 500 метрів, і буде неможливо завдати удару, як це зараз робиться у стаціонарних АЗК. Таким чином, це має працювати у цей час. Нам потрібно йти в диверсифікацію, максимальне розголуджування саме реалізації", — зазначив експерт.
Атака по АЗС Дніпропетровщини. Суспільне Дніпро
Водночас за його словами, для цього потрібно змінити правила, адже нині торгівля пальним із пересувних пунктів потребує окремого врегулювання.
"Цим мають займатися ті компанії, котрі мають зараз ліцензію, котрі в принципі взаємодіють з податковою інспекцією, де є якесь у них розуміння, як це робити. Ми не маємо це дати всім, хто хоче займатися, тому що ми тоді зіткнемося із відсутністю податків, із якістю, із всіма іншими чинниками. Потрібно дати бізнесу цю можливість, потрібно відмінити або ввести додаткові ліцензії, тому що зараз торгівля пальним з таких передвижних пунктів – це кримінальна відповідальність", — наголосив він.
Авто заправляється на АЗС. Суспільне Дніпро
Директор зі стратегічного розвитку мережі “БРСМ-нафта” Олександр Мельничук вважає, що бізнес здатен швидко перебудувати модель роботи, якщо держава дозволить такий формат.
“Це буде буквально до тижня часу, щоб просто перебудувати цю модель, принаймні, для тих регіонів, де ситуація буде критичною. Щодо роботи стаціонарних автозаправних станцій. Головна стратегія зараз бізнесу – швидко реагувати на ці виклики. Щодо логістики, наприклад, так само за час повномасштабного вторгнення повністю весь ринок перебудував всю логістику. І всім вже відомо, що в Україні паливо не виробляється — все імпортується. І зараз налагоджена ця планка постачання, я би сказав так, що дуже важко буде нашому ворогу щось зробити, щоб в нас в країні був дефіцит”, — сказав він.
Директор зі стратегічного розвитку мережі “БРСМ-нафта” Олександр Мельничук. Суспільне Дніпро
Водночас директор консалтингової групи “А-95” Сергій Куюн ставиться до ідеї мобільних АЗС обережно. За його словами, це може бути лише проміжним рішенням, а не повноцінним виходом із ситуації.
“По пересувних станціях є дуже великі сумніви, починаючи з нормативної ситуації, тому що вони зараз заборонені. Так, щоб вони запрацювали, треба окремий порядок. Не знаю, наскільки це вдасться. Насправді, що вирішить ця станція? Все одно треба буде людей якось сповіщати. Буде скупчення транспорту — це знову нова небезпека. І це знову бензовоз, на який будуть полювати. Тому я думаю, що це якесь проміжкове рішення і навіть не рішення, а ідея", — зазначив експерт.
Директор консалтингової групи “А-95” Сергій Куюн. Суспільне Дніпро
Куюн вважає, що ключове рішення — не лише зміна формату роботи АЗС, а саме захист об’єктів від ударів.
“Всім зрозуміло, що вихід тут може бути один: це тільки захист на рівні військовому, перехват цих дронів. Бо як ти не закривайся — закрився від FPV, прилетить "Молнія", закрився від "Молнії", прилетить "Шахед". Якщо ти стаціонарний об'єкт, тебе рано чи пізно роздовбують. Тому тут, насправді, треба саме думати, що в цій ситуації можна робити. Поки що рішення немає”, — сказав він.
Антидронові сітки у Нікополі, травень 2026 року. Суспільне Дніпро
Яку тактику застосовує РФ для атак на АЗС та як можна захиститися
Директор з розвитку оборонного підприємства та офіцер Повітряних сил у резерві Анатолій Храпчинський зазначив: Росія використовує різні типи ударних дронів, зокрема ті, що можуть орієнтуватися за візуальними ознаками цілі.
“Шахед" на таку відстань керується, умовно, в режимі онлайн, і це дозволяє наводитися на певні об'єкти. Знов-таки, окрім "шахедів", використовуються додатково ще дрони зі штучним інтелектом на кшталт V2U, які переміщуються без навігації. В них є візуальна навігація та штучний інтелект, який дозволяє захоплювати ціль за образом, тому що біля будь-якої АЗС є велика цистерна з газом, наприклад. Тому, відповідно, вони по таких образах цілі можуть використовувати їх, наприклад, для наведення”, — пояснив він.
Директор з розвитку оборонного підприємства та офіцер повітряних сил в резерві Анатолій Храпчинський. Суспільне Дніпро
Храпчинський вважає, що для захисту потрібна розгалужена система, яка охоплюватиме не лише окремі заправки, а й сектори, де російські війська застосовують дрони по цивільному населенню. Серед можливих рішень він називає антидронові сітки, засоби радіоелектронної боротьби та мобільні групи протиповітряної оборони. Також, за його словами, бізнес може залучати приватні компанії ППО, якщо матиме для цього ресурси.
“Давайте порахуємо ризики від втрати пального, втрати заправочної станції. Відповідно, зрозуміємо, що, мабуть, дешевше все ж таки закупити необхідне обладнання, яке б допомогло протидіяти такій загрозі. Відповідно, казати про створення мобільних ППО. Тут потрібні бажання і фінансування, які дозволять правильно сформувати якісний захист будь-якої точки. Це залежить виключно від ініціативи і спроможності окремих громад або окремого бізнесу, який б шукав рішення, як протидіяти такій загрозі”, — сказав він.
Приватна ППО на Харківщині, квітень 2026 року. Суспільне Харків/Олександр Манченко
Яка відповідь влади на такі удари
Прем’єр-міністерка України Юлія Свириденко заявляла, що російські удари по АЗС стають системним викликом, а уряд готує рішення для безперебійного постачання пального у прифронтових регіонах. Якими саме будуть ці рішення, наразі не деталізували.
У Дніпропетровській ОВА Суспільному повідомили, що в області поки не бачать потреби у мобільних АЗС. За даними адміністрації, пальне постачають малими партіями, а провідні мережі закривають потреби поточною інфраструктурою.
"Через великі безпекові ризики нафтобази в регіоні не використовуються. Пальне постачається нафтовозами малими партіями. Це унеможливлює системний дефіцит. У прифронтових районах АЗС облаштовані бетонними укриттями. Оператори оптимізували поточні залишки пального в підземних резервуарах для мінімізації збитків від можливих влучань. Провідні мережі повністю закривають потреби поточною інфраструктурою і не планують використовувати мобільні автозаправні станції", — мовиться у відповіді на наш запит.
Заправні пістолети на одній з АЗС Дніпра. Суспільне Дніпро
Водночас експерти наголошують: якщо російські атаки по АЗС триватимуть і розширюватимуться, питання альтернативних форматів роботи та захисту заправок може стати критичним для прифронтових регіонів.
