Антон та його дружина Любов. Суспільне Дніпро/Даниїл Ніколаєнко
"Їсти намагалися раз в день, фільтрували воду із затопленого бліндажа"
До повномасштабного вторгнення, розповів чоловік, був підприємцем: займався виготовленням металоконструкцій, тримав СТО. Також працював у музичній сфері.
До повномасштабного вторгнення Антон займався ремонтом авто, а також музикою. Особистий архів родини
"Війна розпочалася — всі на фронт. Рішення ухвалив, тому що це громадянський обов'язок кожного. В червні 2022 року ми зайшли в Донецьку область біля Великої Новосілки. По посадках тримали оборону, виконували свої обов'язки. І вже в грудні 2022 року ми зайшли на Запорізький напрямок", — пригадав Антон.
За словами військовослужбовця, востаннє на позиціях разом із побратимами вони провели 109 днів. Прибули на місце 18 лютого 2026 року.
Позиція на якій бійці провели 109 днів. Особистий архів Антона
"Була служба, свої обов'язки виконували, і почалася масова робота ворожих FPV, їхня розвідка, артобстріли, міномети. І ми покинули цю позицію, залишили кулемети, зброю, тому що вибігали дуже швидко. Прийшли на саме третю позицію, там де ми і були до останнього моменту", — зазначив Антон.
Він пояснив: ротацію не могли провести, оскільки було ускладнено логістику через мінування — автівки не мали змоги проїхати. Одного разу, додав Антон, побратим, коли вийшов з машини, наступив на міну.
Дощова вода, яку збирали бійці на позиції. Особистий архів Антона
"У нас був уже дефіцит води, але у нас був на позиції маленький бліндаж, там колись стояв генератор. І його за зиму, коли відлига пішла, затопило водою. Ми звідти черпали воду, фільтрували її, готували їсти, пили цю воду. Припаси намагалися скидати (з дронів, — ред.), але потім все складніше і складніше ставало, тому що їх теж в тилу відпрацьовували. Ми економили, їсти намагалися раз в день, щоб не більше, тому що якось треба було розтягувати все це. Найбільша проблема була саме з водою, тому що без їжі ти можеш просидіти довше", — пояснив військовий.
Він розповів: іноді виручали так звані трофейні припаси, які бійці діставали з рюкзаків російських солдатів.
«Трофейні припаси». Особистий архів Антона
Антон додав: війська РФ труїли їх газом. Евакуація була неможлива, медичну допомогу на позиції не надавали.
"Єдине, що нам казали: намагайтеся дихати свіжим повітрям побільше. Але все одно свист, хрип в легенях, спазми всі ці. Дуже довго відходили від газових атак. Ти перебуваєш у приміщенні, в якому постійна волога. Ця волога потім переростає в грибок, який всюди пліснявою йде по дереву, по всьому, що можливо. Вентиляції немає, повітря не вистачає свіжого. Постійно хочеться на вулицю вийти, але немає можливості, тому що розвідка ворожа літає. Дуже атрофувалися м'язи, рухливості майже не було. І дуже боліли суглоби, спини, тому що в сирості це дуже дає про себе знати.", — розповів боєць.
Антон після газової атаки РФ і контузії. Особистий архів родини
Також, за його словами, були проблеми з особистою гігієною через відсутність води.
"Ті душі, серветки ще були вологі. Все одно воно закінчується, і вже потім ти без можливості привести себе до ладу. Коли починалися проблеми з зубами, ще щось неприємне — у нас були ліки, порошки. Його ж теж запивати треба, то хлопці просто засипали в рот і пережовували", — додав Антон.
Дружина воїна Любов розповіла кореспондентам: 26 квітня чоловік надіслав їй свої фото й попросив про розголос їхньої ситуації. Антон дуже схуднув, додала вона. Загалом усі були виснажені: без їжі, без води, майже без сну.
Фото, яке кинув Антон дружині, щоб вона зробила розголос . Особистий архів родини
"До цього я намагалася виставляти, що в них проблеми з водою, але це теж привертало менше уваги. Коли було вже фото від нього, я зібрала всю цю інформацію в пост, де описала складнощі, з якими вони на той момент стикалися, з закликом вивезти людей. Ми розсилали звернення на всі можливі гарячі лінії: Міноборони, військова прокуратура, безпосередньо до командування сил ТрО "Схід", до частини, військової омбудсменки. Купа номерів, купа емейлів. На більшість звернень мені давала відповідей саме 108 бригада. А це в різних формулюваннях стандартні відповіді про те, що ускладнена бойова обстановка, робиться все можливе, логістика ускладнена, але доставки є", — пояснила жінка.
Коли її публікації в Instagram та Threads стали вірусними, додала Любов, з нею на зв’язок вийшла військова омбудсменка Ольга Решетилова та командування сил ТрО "Схід".
Допис Любові у соцмережі. THREADS/liubov_lebedyk. Скриншот
"Син плакав, коли дізнався, що тато вийшов"
"Сказали, що буде вихід, буде дві групи рухатись. Ми пішли першими, нас троє було, а Ігорь з Антохою наступного дня вийшли. Саме вони виходили з боєм, у них біля бліндажа почався бій, тому що в тому бліндажі, де черпали воду, вже два ворога сиділи. Один побратим у нас загинув, коли нас ворожий "Мавік" помітив. Прилетіли FPV, почали прям по наc бити. Ми пролежали десь годину, починає скоро сутеніти, і нам по рації кажуть, що починайте рух", — пригадав Антон.
Антон під час виходу з позиції. Особистий архів родини
Дорогою, додав Антон, всюди, де вони заходили на інші позиції, військові їм давали воду і їжу — хай вона і була майже остання.
"Хлопці якраз нас вивезли, зупинилися на найближчому магазині в селі. Зайшли брудні всі, три місяці ти не маєш змоги нормально помитися. Чорні всі. І зайшли в магазин, дуже хотілося холодного морозива і якоїсь солодкої води. Я дружині фото скинув, що я з морозивом, брудний", — сказав чоловік.
Любов зазначила: та світлина дала зрозуміти, що Антон вийшов, живий і "десь в умовній цивілізації, де є морозиво".
Фото Антона з морозивом, яке він надіслав дружині. Особистий архів родини
"Син плакав, коли дізнався, що тато вийшов. Я старалася йому давати інформацію дозовано. Він не міг повірити. Чесно, ми не могли повірити", — додала жінка.
Антон каже: емоції, які він відчував, коли побачив дружину й сина, — не передати.
Аж як організм заклинило. Я довго чекав цього, мріяв про це. Я не можу пояснити це відчуття. Я, мабуть, не вірив, що це сталося", — сказав військовий.
Антон із сином після виведення з позиції. Особистий архів родини
Він розповів: після ротації почалися проблеми зі здоров’ям.
"Не знаю, на скільки кілограм схуднув, але я відчував, як ремінь на штанях затягується все дужче і дужче. Усі хлопці, мабуть, відсотків на 15 ваги втратили, тому що це ж зневоднення і їжі немає. Спина, коліна, лікті, суглоби — все, що можна, почало боліти максимально. Дуже багато контузій було, постійні головні болі. Були моменти, коли ти різко встаєш — і у тебе слабкість, концентрації немає", — зазначив Антон.
Антон з родиною до заходу на позиції. Особистий архів військового
Любов додала: також у чоловіка пошкоджено барабанну перетинку, через що погіршився слух. Поки невідомо, чи знадобиться йому операція.
Антон розповів: після відновлення повернеться до війська. Вже знайшов бригаду, до якої хоче перевестися.
Такий вигляд Антон мав до того, як провів 109 днів на позиції. Особистий архів військового
"Піхота піхотою, але хочеться приносити користь. Зараз все йде роботизовано: дрони, НРК — це евакуація, доставка їжі. Дронами на дальній відстані максимум шість кілограмів нам доносили, а шість кілограмів — це взагалі ні про що. А тут можна завозити максимально повноцінно, як машина: пару мішків їжі, води, боєкомплекти, проводити евакуацію", — пояснив військовий.
