За інформацією: Суспільне Вінниця.
Загиблі герої Вінниччини. Суспільне Вінниця
Протягом тижня, з 20 по 26 квітня 2026 року, Суспільному стало відомо про загибель 31 військовослужбовця з Вінницької області, який віддав життя, захищаючи Україну від російської агресії.
Інформацію про загибель оборонців повідомляли органи місцевого самоврядування, територіальні громади, військові частини та родини полеглих.
Суспільне висловлює співчуття родинам, близьким та побратимам загиблих. Редакція продовжує збирати інформацію про полеглих захисників, щоб зберегти пам’ять про кожного з них.
Сергій Софіч
Сергій Софіч. Фото з відкритих джерел
Сергій Софіч (1998 року народження) був жителем села Сьомаки Хмільницької громади. Певний час військовий вважався зниклим безвісти. Згодом стало відомо, що він загинув 23 березня 2026 року в результаті російського вогневого ураження з БпЛА в населеному пункті Фізія Синельниківського району Дніпропетровської області.
Роман Заїка
Роман Заїка. Фото з відкритих джерел
Роман Заїка (1976 року народження) на псевдо "Канонь" був жителем Жмеринки. Вивчився на столяра у Вінницькому профтехучилищі.
У 2014 році добровільно пішов захищати Україну. Служив мінометником на Донецькому та Луганському напрямках. Мав поранення. 23 лютого 2022 року знову став до лав захисників. Був командиром 2 мінометної батареї 2 мінометного батальйону 120 ТрО ЗСУ.
Головний сержант Роман Заїка загинув 8 квітня 2026 року в Лимані Донецької області. У бійця залишилися дружина, доньки та сестри.
Костянтин Добрянський
Костянтин Добрянський . Фото з відкритих джерел
Костянтин Добрянський народився 4 жовтня 2002 року в селі Курилівці Жмеринського району, але змалку проживав у Вінниці. Тут закінчив ліцей №2 та Вінницький кооперативний інститут за спеціальністю "Готельно-ресторанна справа". Згодом своє життя вирішив пов’язати з військовою службою.
Захисник добровільно уклав контракт на військову службу ще до повномасштабного російського вторгнення, тож із перших його днів уже був на передовій. Воював у роті вогневої підтримки 131 окремого розвідувального батальйону імені полковника Євгена Коновальця та зовнішнім пілотом БпЛА — у 59 окремій штурмовій бригаді безпілотних систем імені Якова Гандзюка.
Від побратимів отримав псевдо "Білий". За виявлені мужність і героїзм був відзначений низкою нагород, серед яких "Хрест розвідника".
Загинув військовий 14 квітня 2026 поблизу селища Межова Синельниківського району Дніпропетровської області.
У цивільному шлюбі Костянтин Добрянський ростив сина, якому наразі 5 місяців. Із війни на нього чекали також мати і сестра.
Володимир Ткач
Володимир Ткач. Фото з відкритих джерел
56-річний Володимир Ткач був жителем села Олександрівка Тростянецької громади. Старший солдат був бійцем військової частини А5242. Помер 19 квітня в Тростянецькій лікарні.
Андрій Гаєвик
Андрій Гаєвик. Фото з відкритих джерел
Андрій Гаєвик був жителем Оленівки Вороновицької громади. Військовий проходив службу водієм-електриком польового вузла матеріального забезпечення самохідного артилерійського дивізіону військової частини А4977.
Руслан Максименко
Руслан Максименко. Фото з відкритих джерел
Руслан Максименко (1981 року народження) був жителем села Гопчиця Погребищенської громади. Гранатометник 4 штурмового відділення 4 штурмового взводу 2 штурмової роти з 12 квітня 2024 вважався зниклим безвісти. Нещодавно стало відомо, що захисника загинув поблизу населеного пункту Очеретине Покровського району Донецької області.
Олег Самборик
Олег Самборик. Фото з відкритих джерел
Олег Самборик народився 13 вересня 1988 року у Десні. Після закінчення загальноосвітньої школи №5 вивчився на механіка у Вінницькому коледжі Національного університету харчових технологій. Деякий час працював водієм, оператором газового обладнання на хлібозаводі, а останніми роками перед мобілізацією — у сфері поштових переказів.
Чоловік мобілізувався до Збройних Сил України восени 2022 року. Воював у лавах 38 окремої бригади морської піхоти імені гетьмана Петра Сагайдачного. Був старшим матросом, водієм гранатометного взводу вогневої підтримки. Загинув 18 грудня 2023 року в бою поблизу села Кринки Херсонської області.
Василь Кулик
Василь Кулик. Фото з відкритих джерел
Василь Кулик (1997 року народження) був жителем села Токарівка Северинівської громади. Солдат був майстром відділення ударних безпілотних авіаційних комплексів.
Олександр Шевчук
Олександр Шевчук. Фото з відкритих джерел
Олександр Шевчук народився у 1982 році в Якушинцях. У 2000 році закінчив місцеву школу, вступив до аграрного університету, де здобув спеціальність інженера-технолога.
11 травня 2024 року Олександр став на захист України. 20 липня 2024 року під час виконання бойового завдання військовий зник безвісти в районі Іванівського в Бахмутському районі. Протягом 18 місяців він вважався зниклим безвісти. У квітні 2026 підтвердився факт загибелі бійця.
У захисника залишилися дружина, син, батьки, сестра та племінниця.
Олександр Головатюк
Олександр Головатюк. Фото з відкритих джерел
Олександр Головатюк (1968 року народження) був жителем села Іванівка Лука-Мелешківської громади. Загинув військовий 18 квітня 2026 року.
Василь Коробка
Василь Коробка. Фото з відкритих джерел
Василь Коробка (1987 року народження) був жителем села Курилівка Хмільницького району. Помер у лікарні 21 квітня 2026 року.
Олександр Кирилюк
Олександр Кирилюк. Фото з відкритих джерел
Олександр Кирилюк (1969 року народження) був жителем Вінниці. Навчався у загальноосвітній школі № 6 та Вищому професійному училищі № 11, де опанував спеціальність слюсаря. Після строкового армійського вишколу працював правоохоронцем, звідки згодом перейшов до служби інкасації одного з банків, яку пізніше кілька років очолював. А останнім цивільним місцем роботи Олександра стало підприємство "Вінницятрансприлад".
Чоловік пішов захищати Україну торік восени. Був головним сержантом, виконував бойові завдання у складі 120 окремої бригади Сил територіальної оборони ЗСУ на Донецькому напрямку.
Загинув воїн 8 квітня 2026 поблизу міста Лиман Краматорського району на Донеччині.
Артем Кіпко
Артем Кіпко. Фото з відкритих джерел
Артем Кіпко (2000 року народження) був жителем Носиківка Шаргородської громади. Після закінчення місцевої школи навчався у Вінницькому професійному училищі.
У 2019 році він підписав контракт на службу. У перший день повномасштабного вторгнення Артем обороняв столицю. Далі — виконував обов’язки головного сержанта взводу оперативного призначення Національної Гвардії України.
23 листопада 2023 року захисник загинув під час виконання бойового завдання в районі населеного пункту Вербове Пологівського району Запорізької області. Тривалий час оборонець вважався зниклим безвісти. В Артема Кіпка залишилися мати, батько та брат.
Андрій Новроцький
Андрій Новроцький. Фото з відкритих джерел
Андрій Новроцький (2002 року народження) був жителем Тульчина. Навчався у Тульчинському ліцеї №1. Вищу освіту здобував у Вінницькому торговельно-економічному інституті Державного торговельно-економічного університету.
Захисник проходив військову службу за контрактом з квітня 2023 на посаді молодшого сержанта.
Військовий вважався зниклим безвісти за особливих обставин з 5 березня 2024 року поблизу населеного пункту Тоненьке Покровського району Донецької області.
У результаті передачі та репатріації тіл, за результатами проведеної експертизи, підтверджено загибель Андрія Новроцького.
Василь Бевзюк
Василь Бевзюк. Фото з відкритих джерел
Василь Бевзюк (1988 року народження) був жителем села Гонорівка Студенянської громади. Він був призваний на військову службу за мобілізацією Гайсинським РТЦК та СП. Чоловік служив стрільцем 1 стрілецького відділення 2 стрілецького взводу 3 стрілецької роти.
Загинув солдат під час виконання бойового завдання в районі населеного пункту Новоіванівка Курської області РФ.
Микола Матвійчук
Микола Матвійчук. Фото з відкритих джерел
Микола Матвійчук (1971 року народження) був жителем села Приборівка Турбівської громади. Військовий загинув 21 квітня 2026, захищаючи Україну.
Олександр Катрінеско
Олександр Катрінеско. Фото з відкритих джерел
Олександр Катрінеско (1990 року народження) був жителем Війтівецької громади. Військовий загинув 22 листопада 2024 року поблизу населеного пункту Пустинка Покровського району Донецької області.
Василь Журжа
Василь Журжа . Фото з відкритих джерел
Василь Журжа (1976 року народження) був жителем села Андріївка Шаргородської громади. На військову службу чоловік був призваний 25 грудня 2025 року.
7 квітня 2026 року в районі міста Куп’янськ Харківської області він помер під час виконання обов’язків військової служби.
Олександр Подякон
Олександр Подякон. Фото з відкритих джерел
Олександр Подякон (1982 року народження) був уродженцем села Корделівка Калинівської громади. Коли йому виповнилося три роки, родина переїхала до Нетішина Хмельницької області.
Спочатку Олександр навчався у Хмельницькому національному технологічному університеті, де здобув фах технолога шкіряних виробів. А згодом закінчив Кам’янець-Подільський сільськогосподарський інститут за фахом "Облік та аудит".
Після проходження строкової служби захисник поступив на навчання до Національної академії Служби безпеки України. Був учасником ООС. До повномасштабної війни Олександр працював курсовим офіцером у Харківському національному університеті Повітряних Сил. Потім — у Генеральному штабі в Києві.
З початку повномасштабної війни чоловік став на захист країни. Він воював на Донецькому та Курському напрямках. В одному із боїв на Курському напрямку отримав важку контузію, після лікування продовжив службу у Київському штабі округу. Під час військової служби старший лейтенант Олександр Подякон помер. У померлого залишилися мати, син, брат та дідусь.
Дмитро Фуківський
Дмитро Фуківський. Фото з відкритих джерел
Солдат Дмитро Фуківський (2000 року народження) був жителем села Бабин Іллінецької громади. Військовий загинув поблизу Богуславки Ізюмського району Харківської області 11 жовтня 2025 року. Певний час захисник вважався зниклим безвісти. ДНК-експертиза підтвердила його загибель.
Олександр Гріщенко
Олександр Гріщенко. Фото з відкритих джерел
Олександр Гріщенко був жителем села Велика Киріївка Бершадської громади. Чоловік проходив військову службу у складі морської піхоти Збройних Сил України, був старшим водієм відділення взводу морської піхоти.
19 квітня 2026 року після важкого захворювання, перебуваючи на лікуванні у Запоріжжі, захисник помер.
Артем Буряков
Артем Буряков . Фото з відкритих джерел
39-річний Артем Буряков загинув 6 листопада 2024 року, виконуючи бойове завдання, поблизу населеного пункту Ольгівка Курської області РФ.
У захисника залишилися дружина та син.
Юрій Петрущак
Юрій Петрущак. Фото з відкритих джерел
Юрій Петрущак (1990 року народження) був жителем села Кисляк Гайсинської громади. Солдат служив стрільцем 1 кулеметного відділення кулеметного взводу 44 окремого стрілецького батальйону.
Майже два роки військовий вважався зниклим безвісти. За результатами ДНК-експертизи підтвердилося, що Юрій Петрущак загинув 27 квітня 2024 року під час виконання бойового завдання поблизу населеного пункту Терни Краматорського району Донецької області.
Михайло Зімовський
Михайло Зімовський. Фото з відкритих джерел
Михайло Зімовський (1971 року народження) був жителем Томашполя. Він був призваний на військову службу 12 березня 2022 року. Старший сержант служив техніком-начальником групи підвозу відділення автомобільного та бронетанкового забезпечення четвертої прикордонної комендатури швидкого реагування.
22 квітня 2026 року в районі населеного пункту Рудня Шостинського району Сумської області військовий загинув.
Олександр Іванов
Олександр Іванов. Фото з відкритих джерел
Олександр Іванов (1977 року народження) був жителем міста Бар. Чоловік служив стрільцем-снайпером 3-го механізованого відділення військової частини А5006. Тривалий час він вважався зниклим безвісти. Нещодавно ДНК-експертиза підтвердила загибель бійця 20 листопада 2024 року поблизу населеного пункту Курахове на Донеччині.
Олег Рибак
Олег Рибак. Фото з відкритих джерел
Олег Рибак на псевдо "Професор" народився 21 грудня 1972 року у Вінниці. Навчався у загальноосвітній середній школі №29, а згодом закінчив Вінницький державний педагогічний інститут імені Михайла Коцюбинського (нині університет). Спочатку працював учителем праці, пізніше перейшов на роботу в будівельну сферу. Виростив двох синів.
Чоловік долучився до Збройних Сил України у 2023 році. На посаді стрільця служив у складі 41 окремої механізованої бригади. Захисник брав участь у запеклих сутичках з російськими військами на Куп’янському та Бахмутському напрямках.
Загинув 52-річний Олег Рибак 17 квітня 2024 року поблизу міста Часів Яр на Донеччині.
Денис Полніков
Денис Полніков. Вінницька міська рада
Денис Полніков народився 12 квітня 1996 року у Вінниці. Після закінчення загальноосвітньої середньої школи №26 опанував будівельну справу у Вінницькому фаховому коледжі будівництва, архітектури та дизайну КНУБА.
Працював за спеціальністю, виховував сина, якому зараз 11 років. У мирному житті захоплювався футболом, любив відпочивати на природі, ходити на риболовлю.
Денис Полніков двічі йшов добровольцем на фронт. З початком повномасштабного російського вторгнення приєднався до бригади спеціального призначення "Азов". Служив на передовій, отримав важку контузію і був списаний зі служби. Але у 2025 році повернувся на фрон у лавах 3 окремої штурмової бригади.
Життя воїна обірвалося 20 квітня внаслідок поранень, отриманих у бою поблизу села Новоєгорівка Луганської області. Йому було 30 років.
Володимир Загорський
Володимир Загорський. Фото з відкритих джерел
Володимир Загорський (1969 року народження) був жителем села Ометинці Гайсинського району. Військовий загинув 15 квітня 2026 року в районі населеного пункту Мала Рибиця на Сумщині.
У героя залишилися дружина, син, донька, мати, онук.
Олександр Школьний
Олександр Школьний. Фото з відкритих джерел
Олександр Школьний (2000 року народження) був жителем Липовецької громади. Військовий служив маскувальником інженерно-позиційної роти роти батальйону підтримки легендарного полку "Азов".
Загинув 17 квітня 2026 року під час виконання бойового завдання в районі населеного пункту Новогригорівка на Донеччині.
Віталій Івацко
Віталій Івацко. Фото з відкритих джерел
Віталій Івацко (1973 року народження) був жителем Мізяківських Хуторів Стрижавської громади. Після школи здобув спеціальність радіомеханіка. З 1991 до 1993 року проходив строкову військову службу. Після служби, до 1997 року, працював пожежником МНС.
У 2000 році чоловік розпочав службу у Стрижавській виправній колонії №81 на посаді прапорщика.
У 2017–2018 роках добровольцем пройшов гарячі точки у зоні антитерористичної операції на території Донецької області. Обіймав посаду оператора-лінійного наглядача (в/ч А1445).
2018-го року під час бойових дій Віталій Івацко отримав інвалідність. Попри стан здоров’я, з початком повномасштабного вторгнення добровільно став на захист Батьківщини з перших днів війни.
У 2023 році на Донецькому напрямку чоловік отримав серйозні поранення та був звільнений з лав Збройних Сил України. 23 квітня 2026 року внаслідок отриманих під час АТО та повномасштабної війни травм, Віталій Івацко помер.
Павло Шибінський
Павло Шибінський. Фото з відкритих джерел
Павло Шибінський (1999 року народження) був жителем села Лука-Мелешківська. Військовий загинув 22 квітня 2026 року під час виконання бойового завдання поблизу населеного пункту Шилівка Донецької області.
