Прощання з Олексієм Юковим в Києві, 8 серпня 2026 р. Суспільне Новини/Олександр Магула
У Володимирському соборі в Києві попрощалися з Олексієм Юковим — засновником пошукового загону «Плацдарм», який понад 25 років займався пошуком і поверненням тіл загиблих на війні.
Про це 8 серпня повідомляє кореспондентка Суспільного.
Панахиду за Олексієм Юковим у Володимирському соборі очолив митрополит Епіфаній. Після богослужіння люди попрощалися з ним на Майдані Незалежності.
Прощання з Олексієм Юковим у Володимирському соборі в Києві, 8 серпня 2026 р. Суспільне Новини/Олександр Магула
Для родини та друзів Юков був не лише пошуковцем. Донька його дружини розповіла, що Олексій був громадським активістом і людиною, яка для багатьох стала справжнім батьком.
Олексій вважав своїм обов’язком займатися пошуком загиблих та повертати людей додому.
«Казав, що він повинен просто це робити, що він їх відчуває. Він завжди казав усім, що він поверне», — розповіла донька.
Прощання з Олексієм Юковим у Володимирському соборі в Києві, 8 серпня 2026 р. Суспільне Новини/Олександр Магула
Прощання з Олексієм Юковим у Володимирському соборі в Києві, 8 серпня 2026 р. Суспільне Новини/Олександр Магула
Прощання з Олексієм Юковим в Києві, 8 серпня 2026 р. Суспільне Новини/Олександр Магула
Прощання з Олексієм Юковим в Києві, 8 серпня 2026 р. Суспільне Новини/Олександр Магула
Прощання з Олексієм Юковим в Києві, 8 серпня 2026 р. Суспільне Новини/Олександр Магула
Вона також згадала, що у 2022 році Юков підірвався під час пошукової роботи та втратив око. Попри поранення, він згодом повернувся до роботи.
«Він ще не став нормально ходити, а вже туди повернувся і все одно забрав», — додала вона.
Олексій Юков загинув 5 серпня на Донеччині. Автомобіль, у якому він їхав, підірвався на міні в Лиманській громаді.
Після початку повномасштабного вторгнення Юков майже постійно перебував на роботі Через це з родиною бачився рідко.
Прощання з Олексієм Юковим у Володимирському соборі в Києві, 8 серпня 2026 р. Суспільне Новини/Олександр Магула
Дружина Олексія під час прощання говорила про його роботу, небезпеку, з якою він щодня стикався, та про повагу до загиблих.
«Я пишаюсь тим, що я твоя дружина, що я народила тобі доньку. Я хочу, щоб була повага до мертвих», — сказала вона.
Панахида за Олексієм Юковим відбулася у Володимирському соборі, де богослужіння очолив митрополит Епіфаній. Після цього люди попрощалися з ним на Майдані Незалежності.
Що відомо про Олексія Юкова
Олексій Юков народився 9 вересня 1985 року у Слов’янську на Донеччині. Там він жив і навчався, займався спортом та громадською діяльністю. Був тренером із таїландського боксу, цікавився історією.
Пошуком останків загиблих Юков почав займатися ще у 13 років. Спочатку працював із рештками військових, які загинули під час Другої світової війни. В інтерв’ю Суспільне Донбас розповідав, що понад 25 років займався пошуком загиблих у війні.
Після початку російсько-української війни у 2014 році Юков почав шукати загиблих уже на сучасних полях бою. Він заснував пошукову групу «Плацдарм», яка працювала безпосередньо в районах бойових дій — на місцях боїв, поблизу лінії фронту та після обстрілів.
У 2014 році Юков брав участь у пошуку та поверненні тіл українських військових, загиблих під час боїв за Іловайськ. Пошуковці також забирали з поля бою тіла загиблих російських військових, які згодом передавали для обміну.
Після початку повномасштабного вторгнення робота групи продовжилася. За словами Юкова, за цей час «Плацдарм» знайшов близько двох тисяч загиблих українських військових і цивільних. Сам він називав пошук загиблих справою свого життя.
У 2024 році президент нагородив Юкова відзнакою «Золоте серце».
5 серпня 2026 року Олексій Юков загинув у Лиманській громаді на Донеччині. Автомобіль, у якому він їхав, підірвався на міні. Йому було 40 років.
8 серпня петиція про присвоєння Юкову звання Героя України посмертно набрала необхідні для розгляду підписи. Наразі вона має статус «очікує на розгляд».
Читати ще
Читати ще
Мріяв повернути всіх воїнів. Яким був Олексій Юков, який загинув на Донеччині | ВІДЕНОВИНИ
Читати ще
«Віддав життя за свою місію». Останні миті життя Олексія Юкова та спогади про керівника «Плацдарму»
