Фото: Макс Требухов Ксенія Семенова
Призначення в.о. ректора було очікуваним?
Очікуваним. Тому що боротьба нашої команди за те, щоб НАУ міг розвиватися як технічний університет, а не як ресурс для будівництва житлових комплексів, почалася ще 2015 року. Тоді це були спроби робити якісь реформи знизу, але глобально нічого не змінилося.
Тому коли міністром освіти і науки призначили Оксена Лісового, ми відразу пішли говорити з ним про зміни в управлінні.
Тобто ви самі звернулися до міністерства?
Так. Паралельно уряд звернув увагу на НАУ, коли міністр Федоров призначив своїм радником з питань освіти Петра Чернишова. Через кілька місяців його призначили головою наглядової ради і згодом змінили весь її склад, коли зрозуміли, що потрібно підсилювати університет уже, не чекати реорганізації. Бо наглядова рада, склад якої подавав попередній ректор, уже не працювала.
Довідково: крім Чернишова, до ради увійшли Роман Грищук, нардеп з комітету освіти й науки, Ганна Гвоздяр, заступниця міністра стратегічної промисловості, Наталія Кушнерська, керівниця оборонного кластеру Brave1, Володимир Цой, підприємець, президент групи компаній MTI.
З листопада запрацювали, вдалося почати чимало інженерних проєктів, партнерств з технічними, інноваційними компаніями.
Фото: facebook/Ксенія Семенова Ксенія Семенова
Можете більше розповісти про ці проєкти?
Нині ремонтують дві лабораторії для студентів інженерних спеціальностей. Але користуватися зможуть й інші студенти.
Один простір буде для авіоніки, інший — оборонного спрямування, загальноінженерний. Ідея в тому, щоб студенти могли створювати свої вироби з другого курсу. НАУ має багато класних студентів і викладачів, але дуже погану матеріальну базу. І якщо є якісь паяльні станції чи 3D-принтери, то часто це куплено за рахунок самих викладачів.
У грудні ми почали проєкт «Fab-академія». Є проєкт лабораторій FabLab, його придумали в Массачусетському технологічному інституті, він загальносвітовий. Це така майстерня-лабораторія прототипування. Ідея в тому, що ти можеш там зробити прототип будь-якого винаходу.
Так от, Fab-академія — це навчання керівників цих лабораторій. І ми заскочили в цей проєкт, знайшли партнерства. І вже в кінці квітня сертифіковані керівники лабораторій випускаються з Fab-академії. Ми закінчуємо ремонт лабораторії — і в нас відразу є навчені люди.
З кінця квітня також починаємо працювати з проєктом від Brave1, де один з напрямків — продумування підтримки студентських стартапів в університетах. Тобто студент приходить в інженерну лабораторію, починає щось робити, обростає командою викладачів, які супроводжують його в цьому процесі, далі сюди додається бізнес-підхід. І потім усю команду або хтось забере на роботу в профільну компанію, або вона заснує власний бізнес.
Буде багато взаємодії із системою Brave1, бо це державне фінансування проєктів. Але важливо розуміти, що це не держзамовлення. В університеті все рівно не буде виробництва зброї, мені здається, це важливо знати батькам студентів, щоб вони не думали, що університет — це військова ціль. Тут немає виробництва зброї ні в якому вигляді, ми готуємо тут людей.
Фото: facebook/Національний авіаційний університет -НАУ Національний авіаційний університет
Зараз у НАУ працює близько 20 студентсько-викладацьких команд — це і дрони, і різні системи електроніки, і зв’язок, і робота зі штучним інтелектом, і з системами навігації.
Ви якось підтримували їх ці пів року?
Так. У співпраці з ГО «Ініціативи молоді» встановили 3D-принтери. Вони розробили тижневий курс друку. Додаються студенти, які цим цікавляться, і ми будемо запускати курс. У лабораторії, крім ремонту, закуповують нове обладнання.
Раніше все було на такому рівні, що треба було щось тихенько робити, аби ніхто не побачив. Є непогані декани, наприклад, з кібербезпеки, там подавалися на гранти через ГО, бо, не дай бог, щось на університет подати, 100 % украдуть усе по дорозі. Так на факультетах з’являлися комп’ютери.
Раніше бізнеси боялися ситуації з керівництвом, а зараз є довіра. Удасться декілька проєктів — почнуться нові.
Як я розумію, голосування за ректора буде в травні, правильно?
Виборів, я сподіваюся, не буде. Буде конкурс, який проведе наглядова рада. Бо вибори — це коли голосують усі науково-педагогічні працівники, а ця історія давно вичерпала себе.
Зараз Кабмін готує постанову про експеримент, відповідно до якої призначати ректора буде наглядова рада. Але паралельно тривають дискусії, як саме наглядову раду призначати, бо тут теж є ризики: якщо ти хакнеш раду, то фактично зможеш призначити, кого схочеш.
НАУ буде першим у цьому експерименті. А на конкурс зможе прийти хто завгодно.
Фото: Макс Требухов Ксенія Семенова
Які будуть вимоги до ректора?
Це також питання. Чи треба ректору стаж викладацької роботи, чи потрібна кандидатська, докторська? Чому, наприклад, людина, яка була керівником інноваційної компанії, не може бути ректором університету? Мені здається, що в такої людини розуміння того, як працюють інновації та як керувати підприємством, більше, ніж у науковця.
У нас досі є культ наукового ступеня. Правда, не всі готові фултайм займатися наукою. На цьому непогано крутиться багато університетів, а ми не будемо. Це ж зараз основна претензія до мене, що не маю кандидатського ступеня. Але не маю й бажання продати всім ступінь кандидата наук.
У Луцького он усі титули є, які можуть бути. Кандидатська в нього про те, скільки треба комп’ютерів для ефективного навчання в університеті. У чому тут наукова новизна?
Ще в постанові про експеримент обговорюють повноваження керівництва. Зараз університет — бюджетна установа. Це означає, що в нас є тарифна сітка, і все, що ми можемо платити зверху до зарплати, — це премії. Тому перше, що ми будемо вводити, це грейдингова система праці.
Як це працює?
Є критерії, за що дають надбавки і хто скільки отримує. У НАУ була вже колись ця штука з надбавками — викладачі, які викладали англійською мовою, отримували подвійну зарплатню. І це була класна мотивація. Згодом англомовний проєкт зник узагалі, а надбавку ввели лише 10 % від зарплати.
Тож десь через тиждень у нас починає працювати HR-директор. Це теж дещо нове, бо відділ кадрів у держінституції та HR-директор у компанії — це дві різні історії. Її функціоналом буде добір персоналу, розробка системи праці та запуск кар’єрного офісу для студентів. Це теж те, чого тут ніколи не було систематично. А треба відстежувати подальший шлях студента й результат, збирати фідбек від компаній, чи задоволені ним, чого не вистачило, скільки пропрацював.
НАУ — 90 років, у нас дуже багато випускників по всьому світу. Але з ними ніколи ніхто активно не комунікував.
Фото: nau.edu.ua Студенти НАУ
Щодо бюджетів — того, що є, на ці всі проєкти вистачатиме?
Ні. І ми працюємо в мінус з опалення, бо держава не покрила витрат за минулі роки.
Бюджет університету — 500 мільйонів, і більша частина йде на оплату праці й комунальних послуг. Але це великі гроші, тому все одно потрібно оптимізувати витрати.
У нас завеликий адміністративний штат. Оці останні три дні з нами не працювали вже кілька проректорів, і я, якщо чесно, навіть не помітила, що щось змінилося.
Вони самі пішли?
Вони пішли з попереднім в.о. в інший університет (у жовтні міністр освіти і науки призначив в.о. ректора Володимира Шульгу, термін призначення минав 25 квітня, але Шульга ще раніше перейшов до Державного університету інформаційно-комунікаційних технологій. — LB.ua).
Не маю претензій до їхньої роботи. Але сама система так влаштована, що є середній рівень менеджменту і купа дивних надбудов з незрозумілою доданою вартістю. Ось є відділ кадрів, над ним — управління кадрів, а над ним — проректор з гуманітарної політики.
Тобто значною мірою оптимізацію проведете за рахунок скорочення посад?
Так. Треба подивитися також господарські доходи й витрати. Ми дуже багато чого втрачаємо. От зараз вихідний, і в Центрі культури та мистецтва (що на території НАУ. — LB.ua) якась подія. Безкоштовний паркінг забитий. Питання: чому на ВДНГ не можна паркуватися безкоштовно, а в нас можна? Ми просто дуже щедрі люди?
Треба дивитися, наскільки справедливі ціни за оренду приміщень. Маю зауважити, що ми не збираємося зараз розривати стосунки з усіма нашими партнерами, замовниками, орендарями. Такого не буде. Але варто здорово оцінити, що тут відбувається, де і які гроші йдуть повз бюджет університету. Бо є відчуття, що це багато грошей.
Фото: Макс Требухов Ксенія Семенова
Що вам узагалі попередник залишив?
Борги, договір на будівництво 15 житлових комплексів просто тут, на території. Тільки заїжджай і будуй.
Дуже багато викладачів пішли або в КПІ, або в Шевченка. І це теж несправедливо, бо держава встановила в цих університетах подвійні оклади праці. Чому? Вони кращі за нас? Як і хто це поміряв? Я вважаю, що це суто корпоративне лобіювання.
А борги перед ким?
Із зарплати в Льотній академії в Кропивницькому. Борги за опалення.
Грошей зараз, по суті, немає. Доходи від іноземних студентів упали після повномасштабного вторгнення, контрактників теж менше, науково-інноваційну діяльність університет не веде, грантів немає. І тепер треба думати, де їх брати.
Немає такого, що Кабмін сказав: «Реформуйте університет, ось вам два мільярди». Ні, грошей немає, бо війна.
І цього року скорочення фінансування буде для всіх університетів. І ми знали, що ми в цій ситуації, усі університети знають. Тільки ми визнаємо, що це проблема і що треба щось робити, а всі інші думають: «Ну, щось воно буде, не може ж такого буть, що університети закриють, завжди ж були гроші для нас».
Фото: Макс Требухов Ксенія Семенова
До речі, що ви думаєте про зміни у фінансуванні здобуття вищої освіти — про запровадження грантів для студентів?
Мені подобається ця система тим, що більше людей мають можливість отримати підтримку держави. Бо зараз відчувається певна несправедливість у тому, що в тебе бал може відрізнятися на соту частку, але той, хто вищий від тебе в балах — на бюджеті, а ти вже на контракті. І не факт, що в тебе є гроші на це.
А коли система більш градієнтна, це відчувається справедливіше. Краще склав ЗНО — держава тобі більше покриває. Тим паче, що це ніяк не скасовує пільгових категорій.
Як це може вплинути на університети?
Не думаю, що в нас через це буде менша кількість студентів. Звучить цинічно, але студентів не призивають, і люди йдуть в університети, щоб відтягнути цей момент. Тому чи хтось відмовиться навчатися, бо йому доведеться платити 20 тис. на рік?
А от що навчання в університетах коштує дешевше, ніж навчання в приватних садочках, — окрема проблема.
На горизонті видно якийсь шлях її вирішення?
Команда МОН, що діяла перед Шкарлетом, намагалася впроваджувати зміни. Тоді Єгор Стадний був профільним заступником, і вони перші висвітлили цю проблему, мовляв, у нас держава платить за навчання студента вдвічі більше, ніж студент на контракті. То кого ми намагаємось намахати?
Усі університети демпінгують, знають, що їхнє виживання не залежить від контрактників, а держава і так заплатить, тому давайте за три копійки продавати освіту. І в тебе тоді велика ліцензія, бо більше студентів прийде, не треба змагатися за гроші. Тому зараз доведеться конкурувати більше за студентів.
Фото: nau.edu.ua/ Студенти НАУ
Як з Луцьким врешті розпрощалися?
З ним ніхто не прощався. Йому влітку дали одну догану, мали дати другу, після якої звільнити, але він призвався і пішов служити в ППО. Тобто його формально не звільнили, і він зберігає за собою посаду.
Якщо він зараз демобілізується, буде ректором. А я буду головою комісії з реорганізації. Ось так поряд сидітимемо в кабінеті.
Тобто дійсно існує ризик, що він повернеться?
Так. Тому потрібна постанова про експеримент, де ректора призначає наглядова рада.
Він вам тут не залишав послань?
Він тримає зв’язок з частиною колективу, кожного разу обіцяє їм, що Лісового звільнять як не з 1 січня, то з 1 березня, що він повернеться, ви тільки чекайте. Мені здається, що він просто дурить людей і частина колективу на це ведеться.
Це якось позначається на роботі?
На щастя, не дуже. Бо люди все одно роблять свою роботу. Ну що, не підеш на пари, бо Луцький сказав, що вернеться з 1 січня?
Я так розумію, будете звертатися в суди?
Будемо. І в правоохоронні органи, і в суди. І по квартирах приватизованих, дозволу на що Міністерство освіти і науки не давало.
Фото: stopcor.org Колишній очільник НАУ Максим Луцький
Це та історія, коли Луцький телефонував і погрожував вашому чоловікові? (Рік тому журналісти Бігус.інфо оприлюднили записи розмови ректора Луцького з головою ОСББ, який відмовився підписувати документи на приватизацію квартир «потрібним» людям. У розмові ректор погрожував знести ОСББ, приїхати трактором і повалити шлагбаум на території.)
Так. Ми живемо неподалік, і мій чоловік зробив ОСББ, також через те, що директором ЖЕКу від забудовника була людина з команди Луцького.
У цьому будинку багато комерційних площ, які належать колишній дружині Луцького, також є махінації з верхніми поверхами. Ну і 32 квартири, що належали НАУ, приватизували. ОСББ за ці всі площі бореться, пішло в суди. Тому й почалися ці погрози.
Чим це закінчилося?
Нічим. Сюжетом Бігус.інфо, а далі ніяких кримінальних справ. На цей момент квартири в реєстрі закріплені за фізичними особами. Ми будемо це оскаржувати.
Уже відомий весь об’єм історії з нерухомістю, зав’язаній на Луцькому?
Ну ось, наприклад, тільки зараз виникла історія з 2004 року. Щодо території у Вишневому. Там комерційна діяльність повним ходом іде, але якихось договорів про оренду я поки що не знайшла.
Фото: Макс Требухов Ксенія Семенова
І яка ваша задача максимум?
Це три паралельні процеси. Перший — реорганізація, треба все привести в порядок просто для того, щоб закрити стару юрособу і відкрити нову. Другий — усюди, де були порушені інтереси держави, заявити про це й подати або судові позови, або заяви в правоохоронні органи. У нас є команда юристів, вони візьмуться за це.
Третій — максимально затягнути сюди партнерські проєкти з приватними компаніями, з виробниками електроніки, з найбільшими авіаційними компаніями: Прогрестех, «Boeing Україна». Вони останніми роками чомусь більше працювали з КПІ.
Нам треба боротися й конкурувати. Немає такого, що ми просто назвемося авіаційним і держава нам даватиме гроші. Радянський Союз розвалився 30 років тому, але багато людей досі не зрозуміли цього.
Про які терміни йдеться?
У нас чітко прописана задача — до сторіччя університету бути в десятці технічних університетів Східної Європи. Це план на 10 років. Для адміністративних змін горизонт планування — два роки. Реорганізація — орієнтуємося на липень.
З’явиться нова юридична особа — Державний університет «Київський авіаційний інститут». Там ще не будуть сильно відчутні зміни в навчальних програмах, але вже буде інша система управління, ректорат, відділи і т.д. До цього моменту хочемо мати електронну систему документообігу.
Тож Льотна академія в Кропивницькому від нас відокремиться, у неї будуть свої завдання, пов’язані з військовими викликами, а ми цивільний університет — готуємо інженерів.
Як реорганізація вплине на тих студентів, які зараз навчаються?
Їх переведуть у новий інститут, їм не треба буде заново вступати. Проо майбутніх вступників ще йдуть дискусії.
У будь-якому разі для студентів і науково-педагогічних працівників реорганізація не буде якимось помітним процесом.
Фото: nau.edu.ua Національний авіаційний університет
Як налагоджуватимете міжнародну співпрацю?
Над цим працюємо — встановлюємо міжнародні зв’язки. Хочемо ініціювати програму подвійних дипломів: коли частину дисциплін викладають у цьому університеті, а частину — в іноземному університеті-партнері, у результаті студент отримує два дипломи. Це ж класно.
Які заклади в пріоритеті?
Дивимося університети, які мають близьку до нас спеціальність: Університет Деусто, Німецький авіаційний, Аеронавігаційний університет Ембрі — Ріддла. Це найкращий авіаційний університет у світі. У них є центр кібербезпеки, і в нас є. І нам не соромно казати світу, що ми щось знаємо про кібербезпеку, тому що через Росію маємо багато практичного досвіду. Тому їм це теж цікаво.
Тут важливо, щоб це не виглядало як допомога третім країнам. Це має бути рівноцінне партнерство, коли ми можемо сказати, що нам потрібна підтримка тут, але отут ми можемо допомогти вам. Це буде чесно й не меншовартісно.
Фото: Макс Требухов
Катерина Амеліна, кореспондентка LB.ua
