Сімейна програма «Кемп+» від благодійного фонду «Голоси дітей»
«Кемп+» — це 21-денний табір для родин загиблих військових. Під час нього відбуваються індивідуальні та групові заняття з психологами, тілесна терапія, арттерапія, комунікативні тренінги, психологічні ігри, розмови про виховання дітей, багато інших практик і технік зцілення. Сім’ї потрапляють у середовище підтримки: фахівці створюють умови, за яких можна безпечно проживати емоції, пов’язані з втратами, невизначеністю, страхом за своїх близьких тощо.
Фото: надано програмою
«Кемп+» запустив благодійний фонд «Голоси дітей», який з 2015 року допомагає сім’ям і дітям, постраждалим від війни. У травні 2022 року в партнерстві з Ваад України фонд розробив власну програму психоемоційного відновлення сімей: ця ідея переросла в окремий проєкт у вигляді таборів.
«Психоемоційне відновлення відбувається під час групових зустрічей для дітей і дорослих, майстер-класів, батьківських зустрічей, груп тілесної реабілітації. Ми бачимо, що відновленню ресурсів сприяють також екскурсії, медико-реабілітаційні процедури (масаж, гідромасаж, басейн, тренажерний зал, мінеральна вода тощо) та прогулянки надзвичайно красивими місцями в передгір’ї Карпат», — розповідає Руслана Мороз, експертка Центру психологічної експертизи фонду «Голоси дітей», співавторка програми “Кемп+”.
За рік програму пройшло більш ніж 100 сімей. Зараз триває вже сьомий заїзд, у якому беруть участь 20 родин.
До участі в програмі відбирають сім’ї, члени яких пережили важкий психотравмувальний досвід через війну: втрата одного чи обох батьків унаслідок воєнних дій, мама чи тато перебувають у полоні, зникли безвісти, дитина була в окупації, була вивезена насильно на територію Росії, стала учасником або свідком важких травм тощо.
Фото: надано БФ «Голоси дітей»
У проєкті задіяні вісім кваліфікованих психологів. Є також координатор, адміністратор, методичний супровід програми. Ця команда організовує чотири групи для дітей: дошкільного віку, молодшого шкільного віку, молодшого підліткового віку та юнацького. Для підлітків, які втратили батька або маму внаслідок військової агресії, є група психологічної підтримки: її мета — допомогти прожити та «нормально» реагувати на втрату.
«Своєчасне психологічне кризове втручання, психологічна реабілітація, формування психологічної стресостійкості знижує ризик того, що в майбутньому людина матиме психічні розлади. Ми працюємо задля збереження психічного здоров’я дітей та їхніх батьків», — говорить Руслана Мороз.
Окрім кемпу, фонд “Голоси дітей” також має гарячу лінію для психологічної допомоги дітям, що мають досвід війни. У тому числі сім’ям загиблих військових. Минулого року фонд охопив допомогою, зокрема гуманітарною, понад 42 000 дітей і батьків.
Фото: надано БФ «Голоси дітей» Кемп+ (програма Голосів дітей)
Як звернутися за допомогою та потрапити на кемп: заповнити реєстраційну анкету за посиланням https://docs.google.com/forms/d/e/1FAIpQLSf3aKAvENSPPE7f0MTyGhzgn1QLl8AV73Gcs6NnyN2ZACYaJA/viewform
Також є телефони гарячої лінії, куди можна звернутися за психологічною допомогою: 0800 210 106, +380 (95) 785 60 69 (тільки для месенджерів)
Благодійний фонд «Діти Героїв»
БФ «Діти Героїв» допомагає дітям, які втратили одного чи обох батьків унаслідок повномасштабного вторгнення РФ. Фонд надає фінансову та юридичну підтримку, сприяє освіті та розвитку дітей до їхнього повноліття. Також надає психологічну допомогу.
«Діти Героїв» були засновані на другий тиждень повномасштабного вторгнення. Станом на травень 2023 року через фонд пройшли понад 4400 дітей. Понад 100 працівників піклуються, щоб діти отримали підтримку та реалізовували особистий потенціал.
Російська армія поранила в Україні майже тисячу дітей
Фото: facebook/Благодійний Фонд ‘Діти Героїв’
«Більшість дітей і родин, якими опікується фонд, вимушено покинули свої домівки, узявши зі собою лише кілька найнеобхідніших речей, які вдалося помістити в невелику сумку чи рюкзак. Наша мета — бути міцною опорою для таких сімей», — каже Анна Хоменко, керівниця відділу роботи з постраждалими родинами.
Багато українських дітей не змогли отримати якісну освіту, втратили дім, не мали доступу до тепла та електрики, медичної чи психологічної допомоги. Тому основна увага фонду зосереджена на освітніх проєктах, соціалізації та розвитку дітей. Особливість діяльності організації — робота сімейних помічників, які працюють з підопічними. Це 68 працівників фонду, які постійно перебувають на зв’язку з постраждалими родинами, підтримують їх і виявляють потреби дітей.
Як звернутися за допомогою: на офіційному сайті за допомогою кнопки «знаю дитину, яка втратила батьків», написати в соціальні мережі (Facebook, Instagram) або зателефонувати за номером 044 247 57 88.
Благодійний фонд «Право на захист»
Служба турботи про психічне здоров’я «Право на захист» — це програма надання безоплатної психологічної та психосоціальної допомоги ВПО та постраждалим від воєнних дій. Проєкт працює з березня 2022-го.
Дитячий психолог, спеціаліст Служби турботи про психічне здоров’я БФ «Право на захист» Олександр Пушков розповідає: «У частині офісів маємо спеціальні ігрові кабінети, що дозволяють дитині безпечно виразити травматичний досвід і опрацювати його. Також дитячі психологи в складі мобільних бригад виїжджають у міста та громади, беруть зі собою матеріал для корекційних занять. Використовуємо групову взаємодію: цей формат дає гарні результати зцілення певних тем (горювання за загиблими батьками, адаптація до життя в новому місті, профілактика ПТСР) тощо».
Психологічну допомогу від команди «Право на захист» отримали вже 27 400+ людей. У проєкті кажуть, що потреба на психологічні послуги росте: усе більше людей наважуються звернутися до психолога.
Фото: facebook/Право на захист Відкриття дитячого простору в центрі, де проживають понад 200 переселенців (на базі гуртожитку Полтавського фахового коледжу нафти і газу Національного університету)
Наразі служба турботи про психічне здоров’я БФ «Право на захист» налічує 85 психологів. Команда гнучка у форматах роботи: навесні 2022-го фахівці працювали на вокзалах, у центрах видачі гуманітарних вантажів і шелтерах. Зараз психологи служби працюють онлайн та очно, проводять індивідуальні та групові консультації, ведуть тренінги. Також продовжують роботу в місцях тимчасового поселення та виїжджають мобільними бригадами у віддалені громади.
Фахівці проєкту ведуть телеграм-канал «Психолог на зв’язку». Там щодня розповідають про психологію війни, стресостійкість, самодопомогу тощо. Також на каналі можна записатися на консультацію, побачити анонси групових занять.
«Ми хочемо, щоб кожен, хто зараз проживає війну, був стійкішим і почував себе краще, наскільки це можливо. Наша мета — це безкоштовні, якісні та доступні психологічні послуги для тих, хто їх потребує. Українці мають стати обізнаними про стрес, травми та втрати, бо це вимога часу, в якому ми живемо», — говорить координаторка програми надання психологічної та психосоціальної допомоги БФ «Право на захист» Анна Шийчук.
Як звернутися за допомогою: записатися на консультацію за лінком https://forms.gle/UsEcAWHHWzegGTrq8 або зателефонувавши за номером: 093 700 22 20 (пн-пт, 9:00 – 18:00).
Гаряча лінія кризової допомоги Українського ветеранського фонду
Гарячу лінію кризової допомоги Українського ветеранського фонду запустили 27 червня 2022 року.
Це перша допомога для ветеранів, їхніх родин і всіх українців у складних ситуаціях. Консультації психологи надають телефоном. Дзвінки в межах України безкоштовні, а всі звернення конфіденційні. Наразі на лінію надійшло близько 12 000 дзвінків.
Фото: facebook/Український ветеранський фонд
Фахівці проєкту впевнені, що людині потрібна людина. Тому пропонують виговоритися і бути почутим кваліфікованим психологом, аби розібратися у власних емоціях і побудувати стратегію вирішення складної життєвої ситуації.
На лінії працюють 14 психологів-консультантів. У проєкті передбачені також фахівці-супервізори, до яких команда має можливість звернутися в будь-який час, щоб і самим отримати підтримку. Адже майже всі психологи живуть і працюють в умовах війни. Серед фахівців лінії є також ветеран-психолог, який допомагає за принципом «рівний рівному».
Гаряча лінія спеціалізується на роботі з дорослими. Водночас фахівці лінії мають відповідні підготовку і досвід, щоб надати підтримку та рекомендації батькам та опікунам, якщо допомога потрібна дітям.
«Наша мета — розвинути проєкт до єдиної гарячої лінії ветерана, де він може звернутися за одним номером телефону, який усі знають. І отримати не тільки психологічну підтримку в кризових ситуаціях, але й юридичну допомогу, соціальний супровід своєї сім’ї й абсолютно все, що потрібно за запитом ветерана. І ми вже рухаємося в цьому напрямку: починали з кризової підтримки, уже надаємо також юридичні консультації», — розповідає перша заступниця виконавчої директорки Українського ветеранського фонду Мінветеранів Руслана Величко.
Як звернутися за допомогою: зателефонувати за номером 0 800 33 20 29, лінія безоплатна та працює 24/7.
Фото: facebook/Український ветеранський фонд. Арттерапія для соціальної адаптації дітей воїнів на Сумщині.
Проєкт «Простір РаДіти»
«Простір РаДіти» — це просвітницький і реабілітаційний проєкт, який у 2015 році створила група психотерапевтів, митців, художників, філософів, музикантів у бойківському селі Недільня, що на Прикарпатті. Простір започатковано як волонтерський проєкт з метою психологічної, фізичної та емоційної роботи з дітьми, батьки яких творили Революцію гідності та боронять свободу України сьогодні. За вісім років його відвідало понад 700 дітей, було 46 заїздів.
Основні принципи, на яких базується проєкт: безпека, повага, довіра, що супроводжуються здоров’ям, корисністю та радістю.
«Наш кемп не має сталої програми. Програма формується командою кожного дня, виходячи з потреб дітей: як індивідуальних, так і групових. Тож кожен заїзд неповторний. Наш досвід інтегрувався в наукову концепцію роботи з дітьми (дитяча психотерапія розвитку і функціонування дитини в кризові періоди), яка була представлена на міжнародному психоаналітичному конгресі в Берліні та інших наукових конференціях», — розповідають у Просторі.
Фото: facebook/Простір РаДіти
Щороку «Простір РаДіти» відвідує близько 10 фахівців: психотерапевтів, психологів, художників, музикантів, тренерів. З кожною групою дітей працює окрема команда. За літо відбувається 4–5 заїздів по 11 днів, у кожному заїзді є дві групи по 15 дітей.
Діти в кемпі переживають багато мистецьких, дослідницьких, спортивних, туристичних взаємодій і випробування індивідуально підібраними квестами. Вони ходять босоніж, купаються в гірському водоспаді, збирають лікарські трави, сплять просто неба, мандрують горами та відвідують сакральні місця Прикарпаття. Опановують ази альпінізму та музичні інструменти, знайомляться з митцями під час арттерапевтичних взаємодій, переглядають документальні та художні фільми.
Два основні результати, зафіксовані командою проєкту: діти вчаться використовувати свої внутрішні ресурси, а травматичний досвід стає менш ізольованим. Дослідження відгуків від учасників проєкту показують, що діти досить добре можуть перенести отриманий у кемпі досвід на повсякденне життя.
Як звернутися за допомогою: написати в соціальні мережі (Facebook).
Фото: facebook/Простір РаДіти
Анастасія Коваленко
