Мирні переговори між Україною та Росією можуть бути достовірними і рівноправними лише за умови попереднього припинення вогню, і саме відмова Путіна від цієї умови є однією з причин зриву переговорного процесу.
Таку думку висловив в інтерв'ю Укрінформу депутат бундестагу, речник фракції ХДС/ХСС із зовнішньополітичних питань Юрген Гардт.
"Вважаю, що Україна повинна й надалі наполягати на тому, що перед мирними переговорами має бути припинення вогню. Інакше мирні перемовини не можуть бути ані вірогідними, ані рівноправними. Путін відкидає це категорично, і це теж було однією з причин, чому переговори зірвалися", — сказав він.
Гардт зазначив, що справжній справедливий мир можливий лише з позиції сили України: "Якщо між Росією та Україною буде справжній, справедливий мир, а він можливий лише тоді, коли Україна веде переговори з позиції сили, тоді ми, звісно, підтримали б таку мирну угоду, якщо її підтримує Україна".
Він нагадав, що Україна та європейці вже сформулювали спільну позицію з 20 пунктів у відповідь на "абсолютно неприйнятний план із 28 пунктів, який очевидно потрапив на стіл переговорів із Флориди".
Щодо умов можливого відновлення економічної співпраці з Росією після миру, Гардт пов'язав це з фундаментальною зміною російської політики, "насамперед у сфері військової політики та масштабного переозброєння".
"На цьому тлі тоді були б можливими й інші процеси. Європейський Союз у разі повної зміни курсу Росії цілком міг би знову зробити певні пропозиції, наприклад, щодо тіснішої економічної співпраці, яку ми вже пропонували Росії 20 років тому. Але все це було б можливим лише за умови докорінної зміни російської політики. І вважаю таку зміну цілком вірогідною як результат справжнього мирного договору. Бо інакше я також не можу уявити, що Україна погодилася б на мир", — заявив німецький політик.
За його словами, "якщо Росія продовжуватиме масово переозброюватися, якщо на кордоні з Україною стоятимуть ракети, дрони, танки й літаки, або якщо значні частини російських військ і надалі залишатимуться на українській землі – це не та основа, на якій Україна могла б прийняти мир". "Але остаточне рішення має ухвалювати Київ", — додав зовнішньополітичний речник німецьких консерваторів.
"Також, на мою думку, НАТО було б сильнішим, якби Україна одного дня стала членом Альянсу. Такої сильної й загартованої в боях армії, як українська, у Європі тепер немає. Ця армія народилася з вимушеної необхідності – з оборонної війни", — сказав Гардт.
За його словами, питання безпеки насамперед залежатиме від того, "щоб сама Україна була досить сильною для захисту своїх кордонів – за підтримки партнерів".
Речник ХДС/ХСС наголосив, що прийнятний для України мир мав би "загальноєвропейське значення" та в ідеалі має бути "вбудований у міжнародні домовленості в рамках ОБСЄ або Організації Об’єднаних Націй".
За словами німецького депутата, якщо така мирна угода буде закріплена міжнародним правом і підтримана міжнародними інституціями, це може створити певні зобов’язання для держав-членів цих організацій. "І в такому разі я не можу уявити, щоб Німеччина ухилилася від своєї відповідальності", — заявив Гардт.
Водночас він зауважив, що це був би "третій крок – після мирної угоди та її міжнародно-правового оформлення".
"Гарантії безпеки для України є одним із ключових питань будь-якого прийнятного для неї миру", — наголосив депутат бундестагу.
Як повідомляв Укрінформ, держсекретар США Марко Рубіо заявив, що переговори за участю Вашингтона стосовно припинення російської війни проти України зупинені через відсутність прогресу, однак Штати готові знову долучитися до них, якщо з’являться шанси досягти результату.
Раніше РФ фактично вийшла з переговорного процесу під лідерством США, висунувши вимогу, щоб Україна повністю вивела свої війська з Донбасу.
