Фото: U.S. Air Force
Міліційний спосіб комплектування – армія, що в мирний час має мінімальний командний склад і адміністративний апарат, необхідний для розгортання армії воєнного часу та комплектування її резервістами, котрими є практично все населення країни. Класичний приклад армії такого типу – ЗС Швейцарії. Формула призову – ти потрібен державі, твоя думка з цього приводу вторинна.
Добровільний спосіб комплектування – комплектування війська громадянами, які висловили добровільне бажання проходити військову службу. Сюди органічно вписалося вербування як складова процесу відбору добровольців. Військо, так укомплектоване, називають непризовним або професійним. Класичний приклад – ЗС США: вербувальне командування у складі 6 вербувальних бригад відбирає кандидатів для проходження військової служби в якості професійних військовослужбовців або резервістів. Перший батальйон морської піхоти в США почали вербувати у 1792-му, закінчили через 25 років. За підписання контракту тут же видавали премію – кухоль пива. З тих часів пиво – офіційний напій морпіхів, а штаб КМП у Новому Орлеані – місце вербування перших морпіхів країни.
Упіймай військкома, або Чому не варто змінювати вивіски?
Комплектування на основі військового обов’язку – комплектування війська громадянами, котрі після досягнення встановленого віку мають бути призвані державою пройти військову службу впродовж певного періоду та здобути військово-облікову спеціальність. У чистому вигляді таких армій вже не існує, хіба що ЗС Північної Кореї. Військовий обов’язок може бути загальним, як в Ізраїлі, де всі громадяни, незалежно від статі, віросповідання та практично без винятків щодо стану здоров’я, виконують військовий обов’язок, або незагальним, як в Україні.
Фото: EPA/UPG
Комплексний спосіб комплектування – коли в державі поєднано різні системи комплектування, як правило, на основі військового обов’язку та добровільного способу, як у нас, Швеції, Фінляндії, Литві, в Естонії, у ФРН. У Польщі і Франції – професійна армія, але є такий вид служби, як пробна або підготовча: послужив трохи, сподобалося – продовжуй, ні – вільний.
Сподіваюся, у читачів трохи розвиднілося, як комплектують армію в мирний час. Для цього 2007-го в кожному обласному військовому комісаріаті України створили… центр комплектування військовослужбовцями за контрактом. У них там навіть автоматизована система обміну інформацією була. І воно працювало. Десь у 2008-му, якщо не помиляюся, створили… територіальні центри комплектування. Шляхом зміни вивіски на вже чинних центрах комплектування контрактниками.
Тепер про те, як це працює у воєнний час.
Міліційна армія викликає резервістів (така собі мобілізація по-швейцарськи) і в надкороткий термін розгортає величезну армію. Швейцарці кажуть про своє військо так: як на нас нападе професійна армія в 100 000 бійців, то прийде мільйон резервістів, зробить по одному пострілу та піде на сніданок. Для цієї країни така армія прийнятна: достатньо протриматися, поки вкладники швейцарських банків перекинуть туди свої сили негайного реагування. Місцевим лишиться прибратися на полі бою, відновивши альпійську ідилію. Резервісти зброю (крім гранат), екіпіровку та форму зберігають вдома, військова підготовка є регулярною і триває все активне життя громадянина. Побічний ефект – один з найвищих рівнів самогубств із використанням зброї в Європі. Жодних шлюзів між нацією і армією; пролунав сигнал – і ти прибув у свій підрозділ, весь готовий до бою.
Фото: swissinfo.ch
Професійна армія запобігає конфлікту на ранніх стадіях. Якщо чисельності замало – викликають резервістів (такі самі добровольці, але військовою справою займаються по вихідних і два тижні влітку). Якщо і такої армії замало, то оголошують мобілізацію. Як це працює? Президент США має право застосовувати Корпус морської піхоти своїм рішенням де і як завгодно. Корпус має три дивізії, три авіакрила та три групи МТЗ. Ще одна дивізія, одне авіакрило та одна група МТЗ на 100% укомплектовані резервістами, навіть командир дивізії морської піхоти у ранзі двозіркового генерала – і той резервіст. І всі до одного пілоти авіакрила. І однозірковий генерал, командир групи МТЗ теж. Ось так нарощуються можливості стримування агресора. До оголошення мобілізації жодних шлюзів між нацією і армією, з оголошенням застосовуються цікаві механізми, про котрі трохи нижче.
Призовна армія отримує сигнал про початок мобілізації і розгортає структури, що приймати військовозобов’язаних – громадян країни, які виконують свій військовий обов’язок згідно з Конституцією. Структури, відповідальні за перекачування людського ресурсу з цивільної частини суспільства до військової, подають згадані ресурси в сектор безпеки і оборони. Шлюз між нацією і армією є і зветься по-різному – військкомат, ТЦК тощо.
Комбінована армія поєднує риси призовної та професійної, адже має і професійних військовослужбовців, і резервістів, і військовозобов’язаних. Шлюз – як у призовної армії. Але є випадки, коли без шлюзу. Кіпр – національна гвардія комплектується професійними військовослужбовцями та солдатами за призовом. Після служби всі колишні військові зараховуються в резерв. У разі лиха – як у Швейцарії, за кілька годин збираються 4 бригади.
Проміжний висновок: якщо армія вашої держави комплектується на підставі військового обов’язку чи комбінованим способом, то має бути шлюз між такою армією та суспільством. Без шлюзу ніяк. Тому позбутися військкоматів або ТЦК не вийде. Можна лише говорити про мінімізацію проблем, незручностей та корупціогенних ризиків. Зверніть увагу, як називається шлюз – байдуже. Ще раз, бо це важливо: не змінюючи системи комплектування війська, здихатися ТЦК неможливо.
Фото: EPA/UPG Мобілізація на Київщині, весна 2015
Маленький проміжний висновок: зворотний мобілізації процес – демобілізація. Українське законодавство нічого з цього приводу не повідомляє. Як повернути державу з воєнного стану в мирний – невідомо. У 2011-му в ГШ відбулися навчання, під час яких мали дослідити це питання. І ГШ зайшов у глухий кут.
Нас після Перемоги чекають важкі часи: кудись треба буде подіти більш як пів мільйона військовослужбовців, кудись поставити тисячі одиниць бойової техніки, заново створити систему дислокації військ, кудись впихнути все те, що парламент вирішить залишити від Збройних сил воєнного часу. А ще доведеться повернути власникам вилучені транспортні засоби або компенсувати вартість втрачених у боях. А транспортних засобів з 2014 року було вилучено десь близько 10 тисяч. Нам узагалі бюджету держави вистачить?!
Тепер зупинімося на механіці процесу, котрий Закон «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» описує як планомірне переведення Збройних сил України, інших військових формувань, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту на організацію і штати воєнного часу.
Що таке штат? Такий собі розклад внутрішнього устрою військової організаційної структури, котрий описує, з чого структура складається, ким має бути укомплектована, хто кому підпорядкований, чим озброєний, які в кого військові звання та яка в кого зарплата.
Сили оборони в мирний час живуть на штатах мирного часу – мінімально необхідній чисельності людей для виконання завдань мирного часу. З оголошенням мобілізації починається власне процес планомірного переведення. Хто взяв у переведенні особисту участь, точно знає, що воно взагалі не планомірне. Різниця між штатом миру і штатом війни заповнюється резервістами (якщо вони в цій військовій частині є) або військовозобов’язаними. Ось останніх і виловлюють ТЦК.
Фото: novyny.live
Тобто для виконання завдання з постачання мобілізаційних ресурсів ТЦК мають знати, які саме ресурси вони мають на території, яку вони обслуговують. На військовий облік, котрий щільно прив’язаний до обліку паспортного, люди мають ставати добровільно. А якщо вони туди не стають, то як ТЦК має дізнатися про їхнє існування? Тому потрібен доступ до баз даних, куди люди потрапляють примусово, а ще краще – автоматично: реєстр виборців – геть шикарна річ, власне те, що треба. Або бази даних податкової, де кожному присвоєно ІПН. Але тема з місцем проживання там не розкрита: хтось живе в Києві, а податки сплачує у Жмеринці, умовно кажучи. Тому трохи не те. Однак якщо ТЦК такий доступ отримають, то порядку з військовим обліком стане на порядок більше.
Як у союзників з обліком громадян?
Франція у 2007-му зупинила призов на строкову військову службу, і армія почала ставати професійною. До цього часу облік вели на паперових картках, як у нас. Зараз електронний реєстр. Наповнюється він взагалі в недемократичний спосіб. У травні в кожен населений пункт, що має статус міста, прибуває військовий і кілька годин розповідає в мерії про збройні сили Франції. На цю зустріч щорічно божевільні аншлаги громадян, котрі досягли після минулорічної зустрічі повноліття. Навіть мажорні мажори – і ті сидять аж дві години. Всі, як один. Наприкінці зустрічі військовий ставить у паспортах публіки печатку, що громадянин прослухав цю лекцію і зарахований на військовий облік. Після лекції печатку у присутності мера спалюють. І якщо ти з якихось причин не отримав цього штампа на вісімнадцятиріччя, то позбуваєшся права отримати паспорт закордонний, водійські права, вчитися коштом держбюджету і ще багато чого. Ось у цьому і секрет популярності цих зустрічей з армією. І наповнення бази даних про військовий облік.
Фото: Sergeant Tom Evans RLC/Вікіпедія Французькі десантники пiд час спільних британсько-французьких навчань Wessex Storm.
У США працює The Selective Service System (SSS). Люта штука. Незалежна агенція національного масштабу. Керівник – цивільна людина, але за статусом – рівень тризіркового генерала. На всі США – 124 штатних цивільних особи, 56 цивільних директорів за сумісництвом, 175 офіцерів резерву (у мирний час) і до 11 000 волонтерів. Головний офіс, три регіональні штаби і центр обробки даних. Система здійснює облік чоловіків віком 18–25 років (лише біологічних чоловіків, жінки стають на облік за бажанням) і носіїв спеціальних кваліфікацій на основі професійно-ліцензійних списків працівників певних професій охорони здоров’я. Відсвяткував повноліття – маєш місяць, щоб стати на облік у системі. Щось змінив у житті – 10 діб на внесення змін. Не як у нас – троє дітей, старший школу закінчує, але в ТЦК ніхто ні сном, ні духом, сидить, повісточку виписує. Потім вручає. Потім слухає в новинах, як «нелюди з ТЦК хотіли призвати багатодітного батька». Ще нормальна тема – мати послідовно три родини по дві дитини в кожній, не сплачувати аліментів у жодній, але волати: «Я багатодітний батько, відстрочку давай!» Було таке в Білій Церкві 2014-го, писали ми пояснення, як такого орла, батька п’яти дітей, призвали.
Якщо в США до 18 років + 30 днів ти не став на облік, то очікують санкції: громадянина позбавляють права на певні освітні та інші федеральні програми, як-от більшість державних вакансій, професійне навчання, студентські позики та гранти. Законодавчі органи кількох штатів і територій США ввели аналогічні покарання, наприклад, неможливість отримати водійські права чи закордонний паспорт. Пристойної роботи також не знайти. Тобто держава тебе геть за борт не викидає, але і нормальним твоє життя не буде. Уся ця історія повною мірою стосується негромадян США-іммігрантів. Нагадаємо, що США є гарантом державного суверенітету Коста-Рики, котра грає за тими самими правилами.
Бачимо, що навіть світочі демократії ставляться до військового обліку геть недемократично, змагаючись за якомога повніше охоплення населення обліком.
Фото: barrow.k12.ga.us
Три моменти, котрі ви могли пропустити і на котрі варто звернути увагу:
– військовий облік веде як армія (Франція), так і не армія (США);
– на етапі заведення обліку нікого не цікавить стан здоров’я ресурсів;
– військовий облік і комплектування військ – абсолютно різні історії.
Тут ми підходимо до вишеньки цього тортика – фізичного процесу призову до війська під час мобілізації:
– міліційна армія – сигнал (по ТВ, радіо, смс, інше) – і всі приходять самі. Хто має прийти, але не прийшов без поважної причини – відповідальність невідворотна;
– професійна армія – усі вже тут. Мало – викликають резервістів. Знову мало – телефонують у SSS і кажуть, скільки треба ще. Далі працює цікавий механізм, про котрий, як обіцяно, нижче;
– призовна армія – глава держави пише указ про мобілізацію (не сам, звісно, військові в ГШ пишуть і привозять на підпис), парламент схвалює, оголошується мобілізація, шлюзи (військкомати, ТЦК, що там ще в кого є) відкриваються і починають оповіщати, збирати та подавати до військ ресурси;
– комбінована армія – все, як у призовній армії, тільки більше бардаку.
Тут, мабуть, варто пояснити про військово-облікову спеціальність (ВОС). ВОС – індикатор, така собі комбінація цифр і літер, котра нічого не говорить людині, але все пояснює мобпрацівникам і кадровикам – кого куди й ким призначати. ВОС здобувають під час строкової (вона для цього і вигадана) або професійної військової служби. Є набір цивільних спеціальностей, котрі споріднені з військовими: матрос-рульовий, наприклад, водій, бухгалтер. І тут у ТЦК вирішують, хто Батьківщині потрібніший – оператор ПЗРК за обліком чи водій у цивільному житті. Можна, звісно горланити: «Я – програміст!» Але якщо за обліком ти механік-водій танка, то в танку ти і опинишся. До речі, Елвіс Преслі – командир танка на строковій, а Арнольд Шварценеггер – механік-водій. Арні навіть придбав собі танк того самого типу, на котрому строкову служив. У гаражі стоїть.
Фото: Image via eightieskids Арнольд Шварценеггер під час служби в танковому корпусі австрійської армії.
Апогею тема ВОС сягає в арміях призовних і комбінованих (у міліційних і так зрозуміло, хто є who, а в професійних у людини поза армією ВОС просто немає): війська потребують цілком конкретних спеціалістів, що ВОС і показує. Якщо підбір людей у команду здійснили якісно, проблем не виникає, якщо ні або військком хоче виконати план постачання за будь-яку ціну, то починається програма «Танцюють всі». З бубнами. І що довше триває мобілізація, то потужніший хаос, адже потреби – конкретні, а ресурси – лише ті, що залишилися. І не факт, що в цій місцевості є саме ті, хто потрібен армії. А куди поділися ті, хто наче мав бути, встановити нереально. Тут як з Невловимим Джо: ніхто не ловить, бо нікому він не треба.
І ось тут час розповісти про цікавий американський механізм. Або такий самий австралійський. Ні, мова не про кенгуру, які в сумках розносять повістки. Конгрес вирішує, що професійної армії не вистачить і треба її дещо збільшити, про що ухвалює закон і несе на підпис президенту. Після його візи SSS проводить національну лотерею: автоматизована система рандомно витягує облікові номери чоловіків, котрим у рік проведення лотереї є повні 20 років. Наступними обирають тих, кому є 21, 22, 23, 24, 25, 19 і 18 років. Обраних таким чином чоловіків оповіщають про необхідність прибути у визначений час до визначеного місця. Тим, хто не прибув, поліція або шериф допомагають ухвалити відповідальне рішення, гідне громадянина США. З доставкою, ясна річ.
Поки обрані пакують валізки, SSS викликає своїх резервістів і добровольців і розгортає систему відбору ресурсів. Далі проводиться фізичне, психічне та моральне оцінювання обраних лотереєю. Воно відбувається вже в армії, у підрозділах The United States Military Entrance Processing Command (відповідає за комплектування військ контрактниками в мирний час). МЕРС встановлює придатність кандидатів до військової служби. Усі, визнані придатними, мають 10 діб, щоб надати заявку на звільнення, відстрочку або повідомити про необхідність проходження альтернативної служби. З 11 доби починають роботу арбітражні комісії, котрі розглядають скарги призовників. Від моменту отримання наказу про призов до відправлення обраний має 10 діб. З’явитися треба в той самий МЕРС. Від дня початку кризи до постачання першого призваного за мобілізацією мінімально минає 193 доби. Весь цей час професійна армія і резервісти мають битися з ворогом самі.
Фото: EPA/UPG Навчання ізраїльської армії в долині Хула, поблизу ізраїльсько-ліванського кордону, 10 липня 2023 р.
Нації на війні. Американський досвід і українська реальність
Що ви могли пропустити тут:
– людину обирає бездушна автоматизована система. Хабар нести нікуди;
– облікова система SSS працює з документами, а не з людьми, системі SSS байдуже, тому хабар нічого не вирішує;
– придатність до військової служби визначає сама військова служба руками спеціалізованого підрозділу. Хабар є куди нести, але вручити вкрай складно – МЕРС отримав ресурс від цивільної контори і зацікавлений подати військам усе найякісніше й у повному обсязі. Та й мораль у військових – річ далеко не остання. Медична частина – цілком сучасна маленька військова клініка з усім потрібним діагностичним обладнанням в одному місці, обстежують військові медики, а не зібрані з райлікарні лікарі, у котрих ВЛК не головний вид діяльності, хоча подекуди джерело прибутку;
– ухилянтів шукає поліція, а не військові, котрі не мають права розшуку поза межами військових баз. Поліція має повноваження примусового приводу;
– відстрочку надає спеціалізована комісія, тема з хабарем тут дуже сумнівна;
– обрана людина має достатньо часу закрити всі поточні справи і спокійно зібратися з думками.
Ось так у США мінімізовано корупційні ризики під час призову за мобілізацією й одночасно забезпечено якісний відбір кандидатів на військову службу.
Про фантастичних звірів і те, де їх шукати, ми поговоримо в наступній частині тексту.
Фото: US Marine Corps photo Морська піхота армії США
Віктор Кевлюк, експерт Центру оборонних стратегій
