За інформацією: Суспільне Вінниця.
Південний Буг. Суспільне Вінниця
Південний Буг залишається основним джерелом централізованого водопостачання Вінниці, однак річка зазнає антропогенногоАнтропогенний (від грец. anthropos — людина та genesis — походження) — це все, що породжене, викликане або створене діяльністю людини. навантаження. Серед проблем — літнє цвітіння води, потрапляння органіки та фосфатів, а також порушення біля малих водойм: станом на 1 липня у громаді провели 116 перевірок, видали 63 приписи та склали 232 адміністративні протоколи.
Про те, що впливає на якість води, які порушення фіксують біля водойм і які екопроєкти реалізують у громаді, в ефірі Українського радіо Вінниці розповіла начальниця відділу екологічної політики департаменту відновлення та розвитку Вінницької міської ради Світлана Юзвак.
Вона зазначила, що однією з проблем Південного Бугу в літній період є цвітіння води.
«Цвітіння води є наслідком надмірного розвитку мікроводоростей, який виникає під впливом високої температури, уповільнення течії та надходження до водойми сполук азоту і фосфору. Саме цвітіння не завжди свідчить про аварійне забруднення, однак воно погіршує екологічний стан водойми. У період масового розвитку водоростей зменшується вміст розчиненого кисню, особливо в нічний час, що може призводити до загибелі риби. Крім того, окремі види ціанобактерій здатні виділяти токсини, які негативно впливають на водні екосистеми», — сказала Світлана Юзвак.
За її словами, щоб зменшити ризики, потрібні не окремі дії, а системна робота в межах усього басейну річки.
«Це, зокрема, модернізація очисних споруд, контроль за несанкціонованими скидами, постійний моніторинг якості поверхневих вод, відновлення прибережно-захисних смуг, ну і реалізація заходів з адаптації до змін клімату. Жоден окремий захід не може вирішити цю проблему. Ефект дає лише системна робота по всій території басейну Південного Бугу, включаючи і верхню течію, і нижню течію», — сказала Світлана Юзвак.
Південний Буг. Суспільне Вінниця
Найбільше водорості розвиваються там, де вода рухається повільніше.
«Цвітіння не охоплює всю річку одночасно. Найбільш інтенсивно воно розвивається у місцях із слабкою течією, в затоках, біля водосховищ, на мілководді, ну і у місцях накопичення поживних речовин. У межах Вінниці найбільш сприятливі умови для розвитку водоростей формуються саме на зарегульованих ділянках русла, де є перепони, де немає швидкоплинності течії води», — сказала Світлана Юзвак.
Річка також потерпає від забруднення органікою та фосфатами. За словами посадовиці, причини не обмежуються лише роботою агропідприємств.
«Це лише один із факторів. До забруднення біогенними речовинами призводять поверхневий стік із сільськогосподарських угідь, міські зливові стоки, недостатньо очищені господарсько-побутові стоки, звичайно, приватний сектор без централізованої каналізації і використання фосфатних мийних засобів», — сказала Світлана Юзвак.
Річка. Суспільне Вінниця
У разі незаконних скидів, за її словами, винні можуть нести різні види відповідальності: адміністративну, цивільно-правову, господарську і в випадку значної шкоди кримінальну відповідальність.
«онтроль у нас здійснює Державна екологічна інспекція, Держводагентство, правоохоронні органи і інші уповноважені служби. Аварійних скидів у поточному році по головній артерії міста не зафіксовано, але є ряд порушень на малих річках. З останніх досліджень Державної екологічної інспекції — це річка Перемиля та Тяжилів. Ці питання зараз знаходяться на контролі інспекції», — сказала Світлана Юзвак.
Ще один чинник, який впливає на стан водойм, — забудова у прибережних захисних смугах.
«Так, прибережні захисні смуги виконують у нас природоохоронну функцію. Їх забудова призводить, в першу чергу, до руйнування природної фільтрації поверхневого стоку, збільшення ерозії берегів, замулення русла, погіршення якості води і зменшення доступності до берегів громади. Саме тому Водний кодекс України встановлює особливий режим використання прибережних захисних смуг», — сказала Світлана Юзвак.
Річка. Суспільне Вінниця
У 2026 році, за словами посадовиці, уряд і народні депутати зареєстрували законопроєкти, які мають посилити адміністративну відповідальність за порушення водного законодавства.
«Що тут пропонується? Збільшити штрафи за забруднення, засмічення водних об’єктів десятки разів, встановити відповідальність за порушення режиму господарської діяльності у водоохоронних зонах, запровадити відповідальність за руйнування русел, річок і струмків, посилити відповідальність за незаконне будівництво, розміщення автомийок, складів та інших об’єктів у прибережно-захисних смугах, встановити відповідальність за подання недостовірної інформації щодо використання водних ресурсів», — сказала Світлана Юзвак.
Йдеться, зокрема, про штрафи для громадян і посадових осіб.
«Урядовий законопроєкт пропонує встановити штрафи для громадян від 1700 гривень до 3400 гривень, а для посадових осіб — від 3400 до 5100 гривень за окремі порушення водного законодавства», — сказала Світлана Юзвак.
Південний Буг залишається основним джерелом централізованого водопостачання Вінниці. Перед подачею споживачам вода проходить повний цикл очищення та знезараження, відповідно до державних санітарних норм
«Якість питної води контролюється лабораторією «Вінницяоблводоканалу», тому слід чітко розмежувати поняття екологічний стан річки і якість питної води після очищення. І навіть якщо в річці спостерігається сезонне цвітіння, це не означає, що вода з крана є небезпечною», — сказала Світлана Юзвак.
Річка. Суспільне Вінниця
Окрім Південного Бугу, у Вінницькій громаді є малі річки, ставки та інші водойми. Їхній стан перевіряють планово і за зверненнями жителів.
«Моніторинг малих річок ділиться на декілька складових. В громаді здійснюється плановий моніторинг, позапланові обстеження за зверненням громадян і виїзні міжвідомчі комісії, що дозволяє оперативно виявляти проблеми та визначати пріоритетні природоохоронні заходи. Так, відповідно до розпорядження вінницького міського голови, на території Вінницької міської територіальної громади проводяться регулярні обстеження прибережних захисних смуг», — сказала Світлана Юзвак.
Станом на 1 липня 2026 року у громаді провели понад сотню перевірок.
«Станом на 1 липня 2026 року працівниками КП «Муніципальна варта» проведено 116 перевірок, видано 63 приписи щодо усунення порушень і складено 232 адміністративні протоколи, — сказала Світлана Юзвак. — Найчастіше виявляються засмічення русел, самовільне складання відходів, порушення режиму прибережно-захисних смуг і незаконні випуски стічних вод. Одним із найпоширеніших негативних впливів є порушення облаштування вигрібних ям, а в гіршому випадку — їхня відсутність».
На стан малих водойм впливають і кліматичні зміни. Найвразливішими є неглибокі ставки.
«Підвищення температури призводить до швидшого прогрівання води, зниження вмісту кисню, інтенсивного цвітіння, обміління і масової загибелі риби. Особливо є вразливими невеликі ставки, які є з незначною глибиною. Саме тому адаптація до змін клімату стає одним із ключових напрямків сучасної екологічної політики департаменту відновлення і розвитку», — сказала Світлана Юзвак.
За останні роки у Вінницькій громаді реалізували низку природоохоронних заходів. Частину з них — за грантові кошти.
«За останні роки у Вінницькій громаді реалізовано низку природоохоронних заходів, які дозволили, по-перше, отримати актуальну інформацію про стан водних об’єктів, визначити найбільші проблемні ділянки, сформувати перелік чергових природоохоронних заходів, підвищити ефективність управління водними ресурсами громади. До прикладу, хочу зазначити, що в межах програми «Горизонт Європа» — це не використання міських коштів, це залучення грантових коштів», — сказала Світлана Юзвак.
Серед напрямів роботи — відновлення малих річок Тяжилів, Вишня та Скельна.
«В рамках проєкту «Юкен» природно-екологічне відновлення малої річки Тяжилів було повністю фіналізовано з соціально-просторовою концепцією розвитку частини річки та її прибережних територій, зокрема, вулиці Київська до мікрорайону Можайка. Далі у межах проєкту є відновлення річки Вишня, розпочато активну роботу природоорієнтованих рішень для фільтрації води, що проходить із малих безіменних річок №30-32. Проєкт «Джигура» спільно з німецьким товариством GIZ — напрацьовано першу версію дорожньої карти з графіком реалізації демонстраційного проєкту щодо перетворення долини малої річки Скельна на спільний безпечний простір», — сказала Світлана Юзвак.
За словами Світлани Юзвак, покращення стану Південного Бугу та малих водойм можливе лише за умови комплексної роботи: контролю за скидами, відновлення прибережних смуг, модернізації очисних споруд, моніторингу води та адаптації до кліматичних змін.
