За інформацією: Суспільне Вінниця.
Вінниця. Суспільне Вінниця
У години пік вулиця Соборна стає одним із найбільш завантажених місць Вінниці — затори одночасно сповільнюють приватні автомобілі та громадський транспорт. Водночас місто працює над тим, щоб трамваї та тролейбуси отримали більший пріоритет на центральних вулицях, а до 2035 року основні міські маршрути стали безбар’єрними.
Про це та інші зміни в ефірі Українського радіо Вінниці розповів виконувач обов’язків керівника комунального підприємства «Агенція просторового розвитку» Вінницької міської ради Максим Кравчук.
Пріоритет для громадського транспорту на Соборній
У Вінниці за підтримки німецьких партнерів, зокрема міста-побратима Карлсруе, реалізують проєкт «Підвищення якості та ефективності громадського транспорту в центрі міста Вінниця». Його завдання — зробити рух громадського транспорту більш передбачуваним та ефективним, насамперед у центральній частині міста.
За словами Максима Кравчука, значну частину запланованих заходів уже реалізували.
«Це і аналітика, дослідження, це і розробка передпроєктних рішень, і впровадження схеми організації дорожнього руху в тестовому режимі для того, щоб відокремити трамваї на всій протяжності вулиці Соборної і центрального мосту», — сказав Максим Кравчук. — Паралельно з цим ведуться роботи для того, щоб надати пріоритет трамваям на перехрестях, тобто на Калічанській вже встановлено тестовий комплект датчиків, який дозволить адаптивно керувати дорожнім рухом, надаючи пріоритет трамваям».
Також у межах проєкту планують покращити управління громадським транспортом — зокрема, створити умови для формування графіків руху та диспетчеризації.
«Тобто це такий проект комплексний, який направлений на те, щоб покращити можливості для керування роботою громадського транспорту, і, власне кажучи, рухом громадського транспорту», — сказав Максим Кравчук.
Офіційно проєкт мають завершити на початку 2027 року. Водночас основну частину робіт планують виконати вже цьогоріч.
Що зміниться для автомобілістів
За словами Максима Кравчука, саме зміна організації руху на Соборній стане однією з найбільш помітних частин проєкту, адже через спільний рух приватного і громадського транспорту вона є однією з найбільш проблемних вулиць міста за затримками.
«Як не парадоксально, вулиця Соборна є вулицею з найбільшими затримками серед як приватного, так і громадського транспорту, який знаходиться з ними в одному потоці. Тому цей проєкт спрямований на те, щоб саме вивезти громадський транспорт, трамваї на всій протяжності Соборної, а тролейбуси на тій частині Соборної, яка є ширшою, вивезти із загального потоку, тобто, щоб трамваї і тролейбуси рухались по відокремлених смугах для громадського транспорту», — сказав Максим Кравчук.
Такі зміни, за його словами, будуть відчутними для водіїв приватних автомобілів.
«Потрібно орієнтуватися саме на громадський транспорт, як найбільш сталий спосіб переміщення і найбільш доступний для великої кількості місцям. Тому, звичайно, певні незручності для водіїв, особливо тих, які раніше з порушенням правил дорожнього руху рухались по Соборній, вони будуть помітними», — сказав Максим Кравчук.
Коли у Вінниці найбільше заторів
Максимальне навантаження на міську транспортну систему припадає на ранкові та вечірні години.
«Ранковий пік — це десь з 8 до 10 години ранку. Вечірній пік трошки більш розмазаний, він може тривати трохи більше, ніж 2 години, але це десь так само 16.30, 18.30. Тобто десь в таких межах це найбільша інтенсивність, коли люди їдуть на роботу або на навчання і, відповідно, коли повертаються з роботи», — сказав Максим Кравчук.
У цей час проблеми виникають не лише у громадського транспорту. Велика кількість приватних автомобілів створює затори, у яких опиняються всі учасники руху.
«І ось тут якраз і виникають ці конфлікти, коли величезна кількість приватного транспорту перешкоджає руху, тобто утворюються затори, в яких зупиняється так само і громадський транспорт. Хоча громадський транспорт, наприклад, на вулиці Соборній, він перевозить в рази більше пасажирів, ніж переводить приватний транспорт, але страждають усі одночасно», — сказав Максим Кравчук.
«Звичайно, що коли відкриваються школи, зростає інтенсивність користування громадським транспортом і приватним також, тому що батьки часто підвозять дітей до школи на приватних автомобілях. І в таких умовах, тобто оці якраз осінні місяці, вони будуть помітно більш завантаженими, ніж, наприклад, літній період відпусток», — сказав Максим Кравчук.
Чи вплине подорожчання проїзду на пасажиропотік
В ефірі також обговорили підвищення вартості проїзду у громадському транспорті з 1 серпня. За словами Кравчука, воно може вплинути на кількість людей, які користуватимуться громадським транспортом.
Водночас зменшення пасажиропотоку може мати інший наслідок — частина людей може перейти на приватні автомобілі, що додатково навантажить дороги.
«Але, знову ж таки, ми знаходимося в ситуації, коли не існує ідеального рішення, тобто завжди потрібно намагатися знаходити баланс між самою можливістю функціонування системи громадського транспорту і, відповідно, підвищенням тарифів», — сказав Максим Кравчук.
Він додав, що можливі негативні наслідки можна компенсувати, зокрема, збільшенням частоти руху громадського транспорту та адаптацією його роботи до пасажиропотоків.
Як у Вінниці розвивають велоінфраструктуру
«Крім того, є інші форми мобільності, наприклад, якщо говорити про сталу мобільність, це також і пересування на велосипедах, або пересування пішки, тому місто, звичайно, повинно думати і про таких користувачів вуличному простору і створювати, покращувати умови для пішого переміщення, безбар’єрності міського простору і для стимулювання використання велосипедів як альтернативи», — сказав Максим Кравчук.
Водночас, за його словами, повномасштабне вторгенння вплинуло на темпи розвитку велосипедної інфраструктури.
«Що стосується велосипедних доріжок, то це питання доволі складне, тому що розбудовувати велоінфраструктуру в умовах, коли її не існувало, набагато складніше, ніж підтримувати вже якусь наявну інфраструктуру, яка була, наприклад, для руху приватного транспорту. І особливо складно це стало після повномасштабного вторгнення, тому що, звичайно, що пріоритетом є безпека і оборона», — сказав Максим Кравчук.
За його словами, зараз йдеться переважно про невеликі втручання — нанесення розмітки, облаштування велопереїздів та інші рішення, які можна реалізувати швидко.
Чи вистачить Вінниці паркувальних місць
Ще одна проблема міської мобільності — зростання кількості автомобілів. За словами Кравчука, місто фізично не може безмежно розширювати автомобільну інфраструктуру.
«Потрібно створювати паркові місця там, де це можливо, але тут принцип такий, що кількість паркувальних місць і кількість інфраструктури вона визначається не попитом автомобілістів, а спроможністю міського простору забезпечити. Тобто, у нас є певний обмежений простір, і він визначає те, скільки ми можемо створити інфраструктури. Ну, і, звичайно, наші фінансові можливості», — сказав Максим Кравчук.
За його словами, кількість автомобілів у Вінниці за кілька років суттєво зросла.
«Місто не може адаптуватися під кратне зростання протягом останніх років кількості автомобілів. Тобто, з 2018 по 2024 рік, за даними опитувань, кількість автомобілів зросла понад в 2,5 рази. Звичайно, що неможливо адаптувати інфраструктуру під такий ріст», — сказав Максим Кравчук.
До 2035 року у Вінниці хочуть створити мережу безбар’єрних вулиць
Окремий напрям роботи «Агенції просторового розвитку» — проєкт «Вулиці без бар’єрів».
«Для нас, мабуть, найбільш важливо було б відзначити проект, яким займається наше комунальне підприємство — це «Вулиці без бар’єрів». Ми активно працюємо над тим, щоб стандартизувати і допомагати нашим колегам з Вінницької міської ради, зокрема з департаменту комунального господарства і благоустрою, створювати безбар’єрний простір на вулицях», — сказав Максим Кравчук.
За словами Кравчука, у планах — до 2035 року зробити безбар’єрними основні вулиці міста, на яких проживає понад половина населення та розташована значна частина комерційних і громадських об’єктів.
«В першу чергу, це пониження бордюрів перед пішохідними переходами, влаштування тактильної плитки, усунення якихось перешкод, як відкриті водовідвідні лодки чи вибоїни. Тобто мінімальними втручаннями створити мережу вулиць, яка охопить більшу частину міста, для того, щоб на цих вулицях було повністю безбар’єрне середовище», — сказав Максим Кравчук.
Безбар’єрність передбачає також адаптацію зупинок громадського транспорту.
«Це зупинки з касельським бордюром для автобусів і тролейбусів і підвищені трамвайні платформи для трамваїв, які мають низьку підлогу. Цей проєкт є довгостроковим», — сказав Максим Кравчук.
Роботи з облаштування безбар’єрного простору вже проводили на Соборній, Театральній, Артинова, Грушевського та Пирогова.
«В цьому році роботи проводяться на вулиці Хмельницьке шосе. І також планується, що в цьому році будуть роботи проводитись і на вулиці Келецькій», — сказав Максим Кравчук.
