За інформацією: Суспільне Вінниця.
Фото: Бершадська міськрада
Через відсутність кворуму не відбулися кілька сесій міської ради у Бершаді. Провести засідання вдалося вчора, 30 червня. Про те, чому частина народних обранців бойкотують скликання, чим це може зашкодити життю громади та чи вдалося вирішити нагальні питання під час останньої сесії, дізнавалося Суспільне.
Що каже міський голова?
За словами міського голови Віталія Драгана, спочатку не відбулися три засідання поспіль. На 34 сесії міськради, яка мала відбутися 19 червня, кворуму знову не було. Тоді із 33 депутатів на засідання прийшли вісім.
"Приходять від 10 до 14 людей. Взагалі ж рада складається із 34 депутатів, не рахуючи голови. Складна ситуація, бо в раді 5 колишніх кандидатів на посаду міського голови. Відповідно вони усі очолюють кожен свою партійну фракцію. Один із них, зі "Слуги народу" – це колишній міський голова. Він був три скликання, тобто 15 років. Інший був головою адміністрації, головою районної ради ще до реформи децентралізації. Вони об'єднали свої зусилля та не хочуть конструктиву. Думаю, хочуть зробити так, щоб мені оголосили недовіру", – говорить Віталій Драган.
За його словами, не збираються депутати із партій "Слуга Народу", "Наш Край", "Європейська солідарність", "Голос", "Народний Контроль", "ОПЗЖ".
"Багатьох із них не було по півтора року на сесії і жодного разу на постійних комісіях. Спочатку на сесії висунули ультиматум: внести в порядок денний по скасування преміювання міського голови й відповідно це підтримали, потім проєкт рішення про недовіру секретареві міськради, яку теж підтримали. Мала б бути на чергових сесіях і недовіра міському голові. Але у них не вистачає голосів. Тому блокують, не ходять. Не зважаючи на усі мої заклики: індивідуальні, телефонні запрошення, оголошення в ЗМІ. На пропозицію влаштувати зустріч із головами фракцій, сісти за круглий стіл, не реагують".
Фото: Бершадська міськрада
Чому бойкотують: позиція депутатів
За словами голови партії "Голос" Євгенія Трохименка, депутати шістьох фракцій вирішили бойкотувати сесії, бо це єдиний інструмент впливу на міського голову. Далі дослівно:
"Уже майже три роки просимо нашого міського голову, щоб він зібрав голів фракції для спілкування. Але це ніяк не складалося буквально до сьогодні – коли ми офіційно заявили, що не з'являємося на сесію, бо не маємо інших інструментів впливу. До цього зверталися до прокуратури, судді, але жодної реакції не бачимо. Зараз ми кілька разів поспіль не відвідали сесію, щоб спонукати голову до переговорів", – каже Євгеній Трохименко.
Вимога номер один. Наш голова будує місцевий автократичний режим. Він вимагає, щоб ми виконували свої обов'язки і при тому позбулися власних прав. Два роки ми не втручалися у його справи та не заважали. Але наприкінці сталося так, що більша половина фракцій просто перестали ходити на засідання. Це пов'язано із низкою порушень, зокрема земельних питань.
Був випадок, коли онкохвора людина, інвалід, подала документи на отримання 2 гектарів землі. Усі депутати порадилися, що вона на це заслуговує і у нас є така можливість. Члени сім'ї подали ці документи у ЦНАП. Земельні питання зазвичай розглядаються по одному. Але, що зробив міський голова із земельним відділом. Ті, за які потрібно не проголосувати, об'єднали в загальну кількість. Загалом було об'єднано 60 таких людей в одне питання. Вся фракція Гройсмана не проголосувала. Пояснити свою позицію відмовилися. Це стало першим прецедентом.
Після цього ми вирішили не брати участь у засіданнях сесії, та почалася війна, інші проблеми. Моє повернення в сесійну залу було , коли одна із депутатських груп подала проєкт рішення про те, щоб школу №1 перетворити в ліцей і назвати іменем Анатолія Матвієнка. У залі почалися наступні речі: депутатський проєкт-рішення був тричі повернений з різних причин. Згодом на пленарному засідання з'явився проєкт рішення від "райвно" (ред. – районний відділ освіти). Можна було б їх об'єднати. Але справа в іншому: це мав бути суто провладний проєкт і крапка. Такі речі нас, як депутатів, обурюють.
Шість фракцій об'єдналися у групу. Цю фракцію секретар досі не зареєстрував. Хоча у нас є підписи, протокол зборів, фото та відео. Не зареєстрували. Закон говорить про те, що пакет документів подається, потім зачитується в раді секретарем чи головою інформація про те, що утворилася група. Але її просто заблокували. Після цього ми подали депутатський проєкт рішення про дострокове припинення повноважень секретаря. У зв'язку із тим, що він гальмує такі процеси. 19 людей висловилися за його відсторонення. Він давав присягу служити громаді і виконувати законодавство. На нашу думку, секретар її порушив. Ми його звільнили, але голова наклав вето. Це була перша сесія, на яку не з'явилися усі депутати".
Позицію Євгенія Трохименка підтверджує голова партії "Слуга Народу" Михайло Кольченко.
"Ми майже два роки спостерігали за роботою міського голови і, коли побачили, що усе йде не так, що він працює не на громаду, а на себе, почали вивчати ситуацію. На нашу думку, громада розкрадається. Ми висловили недовіру секретареві міської ради, але міський голова наклав вето. У нас не вистачає голосів. Тому почали боротися із цією ситуацією таким методом, – каже Михайло Іванович. Коли були виділені кілька мільйонів на статутні фонди, вони не розрахувалися за теплопостачання, борги, сміттєві контейнери. Вони придбали машину-пилососа, яка, на нашу думку, нічого не зробила у місті. Сьогодні бюджет громади у кільканадцять разів більший, ніж коли місто було окремо. Але у селах нічого не робиться. Наші рішення та проєкти не проходять, лише від міського голови. Хоча вони за законом повинні усі проєкти рішень виносити на сесію".
Чим ця ситуація загрожує громаді?
За словами голови Віталія Драгана, 30 червня сесія все ж відбулася. Але не всі нагальні питання із життя міста вдалося вирішити. Серед тих, за які не проголосували – компенсація в тарифах та закупівля котлів.
Не зможемо фізично подавати воду і виводити відходи
"Є постанова Президента не підвищувати тарифи на комунальні послуги. Тому всім комунальним підприємствам, зокрема "Бершадьводоканалу" , маємо допомагати розраховуватися за такі видатки, як електроенергія. Сьогодні "Бершадьводоканал" винен близько 340 тисяч за електрику.
Якщо відключають електроенергію, водоканал не зможе подавати воду і забезпечувати водовідведення. Це каналізація. У нас є підстанція, куди стікають стоки з усього міста. Звідти уже вони викачуються. Ми не зможемо фізично подавати воду і виводити відходи. Це буде екологічний хаос. Бо навіть якщо не буде води, люди все одно зливатимуть у каналізацію відходи. Вони набиратимуться у резервуари, якщо не буде електроенергії це все відкачати, підуть на зовні.
Також серед нагальних питань підготовка до опалювального сезону. Ми успадкували котельню: приміщення у власності міськради, але котли належать приватній структурі, яка надавала послуги. Виробник, фірма прислала листи, внесла свою ділову пропозицію: викупити котли. Ми відповідно, маючи ціну, виносимо проєкт рішення на сесію, щоб збільшити статутний капітал комунального підприємства до розміру, необхідного для купівлі котлів. За нього депутати не проголосували".
