Військовий 128 ОВМБр Юрій на позивний Трамп. Суспільне Дніпро
Військовий зазначив: 4 січня вирушили з побратимами на позицію.
«Був дуже сильний туман, тому командир дав накази їхати на саму позицію машиною і якраз і провізію завезти, щоб хороший генератор теж… Ми не доїхали десь приблизно кілометр, наїхали на міну, підірвалися. Я легке поранення дістав у ногу. Далі ми пішли пішки, взяли свої рюкзаки, все, що змогли. Прийшли на позицію, скинули речі, з іншим побратимом пішли, ще забрали генератор. Ну і в принципі все, зайшли… А далі сидиш на позиції і найголовніше не думати, коли тебе будуть міняти, коли скажуть те чарівне слово «готуйся». Просто живеш. Тяжко, що не виходиш. Просто на вулиці посидіти хочеш. А не можна», — говорить Трамп.
Військові 128 ОВМБр Юрій на позивний Трамп (ліворуч) і Ярослав. Особистий архів Ярослава
На позиції Юрій перебував разом з Ярославом. Той, каже, пішов служити у червні 2022 року, у цивільному житті працював на шахті.
«По нас на позиції прилітало приблизно 15 FPV, пару «Молній». Артилерія, міномет. Суміжники до нас заходили, четверо чоловіків. Їх побачили. Ух, тиждень такий був, крепкий. Мста-БРадянська 152-мм причіпна гаубиця, 152-м калібром працювали. Метр від бліндажа — отака дирка. І від виходу метра два теж влучило. Добре, що не по нас», — розповів Ярослав.
Військовий 128 ОВМБр Ярослав. Суспільне Дніпро
Бійці зазначають: дуже раділи, коли йшов дощ, адже це була можливість набрати воду.
«Дощ, коли йде, — це справжнє свято. Знали, де калюжка у нас. Вискакуємо, начерпуємо мисочку. І так кілька ходок, літрів 40-50 набираємо у пляшки. То жируємо якийсь час. І каву можемо попити. Відстоювали ту воду, таблетки антибактеріальні кидали. Для пиття старалися брати ту воду, яку нам скидають. А цю, зібрану, для їжі, для кави, перекип’ячували. Не хворіли», — сказав Юрій.
Дощова вода, зібрана у пляшки. Особистий архів Ярослава
Він додав: найважче було у березні, коли росіяни підбили Старлінк. Місяць бійці чекали на новий. Були проблеми зі зв’язком, водою та їжею.
«Воно ж хочеш розуміти, що у світі відбувається, в країні. Може вже кінець, може ми вже далі продвинулися… Трошки менше їли, щось ділили. «Бабуся» ( ударний дрон-бомбардувальник Vampire, який українські військові прозвали Бабою Ягою — ред.) літала. До восьми кілограмів вона може на собі носити. Тобто наша посилка — це вісім кілограмів. Водичка, мівіна, тушкованка, рис, гречка… Вона як над нами зависала, то самому страшно, якщо чесно», — говорить Трамп.
Ярослав додав: у посилці була «передачка» й від рідних. Вона могла не доїхати, адже вдарили по машині, яка її везла.
«Хлопці пішли, позбирали то все. І все-таки вона до нас доїхала. Рідні зробили альбом, там навіть лапа кота нашого, теж мені привіт передав. Класно зробили, батончиків напхали», — сказав військовий.
Ярослав у бліндажу. Особистий архів військового
З позицій виходили дві доби, розповіли бійці.
«Хлопці до нас заходили два тижні. Потім вони все-таки добралися до нашої позиції. Два дні ми посиділи з ними. І провідник ухвалив рішення — виходити. Вийшли ми за ві доби. Досить вдало. П’ятнадцять кілометрів за два дні. За перший день — десять, і за інший — п’ять», — додав Трамп.
«Важко було йти, бо ми ж довго перебували у невеликому приміщенні, майже не виходили. М’язи атрофувалися, то прийшли. а ноги опухші. Але нічого, відійшли», — говорить Ярослав.
Він зазначив: головна його підтримка — дружина, з якою вже 15 років. Має 11-річного сина.
Військовий також висловив свою думку про те, що бійців на позиціях мають змінювати.
«Цих, що ловлять, що не хочуть воювати, не потрібні вони нам. Вони нам ще гірше зроблять… Зараз не та війна… Треба мінятися. Ті, що були тут , хай йдуть Україну захищають десь туди трошки далі. А ті, що не були тут – хай йдуть. Пробують те, що ми робимо. Живий, здоровий сижу перед вами. Вже чотири роки такого пекла. Я думаю, варто міняти», — сказав він.
