Один з магазинів у центрі Васильківки, знищений ударами КАБів у липні 2026 року. Суспільне Дніпро
«Всі боїмося. Але варіантів теж немає»
До моменту, коли росіяни стали застосовувати по селищу КАБи, у центрі Васильківки вирувало життя. А у десятках магазинів місцеві могли придбати все необхідне. Буквально за декілька тижнів прицільних атак весь центр було зруйновано. Зараз у населеному пункті не працює жоден магазин, а людей на вулицях — не зустріти.
Житель селища Віктор розповів: кілька разів виїжджали з дружиною з Васильківки, але чоловік постійно навідується до рідного дому.
Віктор. Суспільне Дніпро
«Почалося воно все із жовтня минулого року. Ну, «шахеди» прилітали, їх густенько було. Ну, це не таке страшне. А КАБи — із 12 червня. Ми приїжджали — переночуємо і поїдемо. Ну, коротше кажучи, як лупонуло десь — дружина дві доби заїкалася. Страхіття. А хто не боїться? Ви ж боїтесь? Так само і ми. Всі боїмося. Але варіантів теж немає», — зазначив Віктор.
Багатоквартирний будинок у Васильківці, знищений ударами КАБів, серпень 2026 року. Суспільне Дніпро
Він додав: у своїй багатоповерхівці проживає близько 50 років. Нині в будинку забиті майже всі вікна, мешканців у ньому не залишилося. Цього разу чоловік приїхав разом із сусідкою за речами.
«Вона одна залишилася. Я її забрав у Синельникове, допоміг розмістити її там у ветеранську організацію — вона задоволена. Зараз привіз взяти теплий одяг», — сказав Віктор.
Один із магазинів у центрі Васильківки, який у липні 2026 року атакували КАБами. Суспільне Дніпро
Його сусідка Валентина розповіла: виїхала з Васильківки близько місяця тому.
«Оце ж як вискакувала, так і поїхала. А зараз проскочили на 15 хвилин: за речами — і назад, бо боїмося. 48 років я тут жила. Всі померли, зосталася я одна. Родичів ніяких. Коли я виїжджала, потурбувалася за мене «Проліска». О пів на сьому ранку вже хлопчина був біля під’їзду. І ми поїхали. А ввечері цього дня КАБи були кинуті на паралельну вулицю. Ой, нема мені куди голову прихилити. Взагалі я не знаю, що мені робити», — пригадала жінка.
Валентина. Суспільне Дніпро
Вона зазначила: у будинку налічується 15 квартир — серед мешканців Валентина залишалася одна, від російських атак по кілька діб переховувала у підвалі.
«З будинку виїхали всі. А я взагалі планувала, що переживу війну у підвалі. Але якби я ще на ніч залишилася — не знаю, що було б. Бомбардування. Вирвало двері вхідні, повиривало тут усе. І залетіло в підвал, зламало сходи, винесло двері. Якби я там була, мене би на шматки рознесло», — сказала Валентина.
Вона додала: від вибухів у квартирі вирвало балконні двері, повилітали й вікна.
Будинок, у якому мешкали Валентина та Віктор. Суспільне Дніпро
«Люди підтримують одне одного. Все одно це згуртовує»
За словами місцевих жителів, російські війська наприкінці червня за тиждень скинули на Васильківку 60 авіабомб, 12 з них поцілили по центру, де розташований ринок. Унаслідок атак там вигоріло все: приміщення, прилавки, місця, де торгували люди. На цей ринок з’їжджалися мешканці з усієї громади, однак нині навкруги на декілька кварталів — повністю пусті вулиці.
