Когенераційна установка. Facebook/ KTS Engineering Аудіоверсія Аудіоверсія матеріалу x1 0:00 / 0:00
Згенеровано з допомогою ШІ x1 0:00 / 0:00
Київ готує резервні джерела тепла та електроенергії на випадок нових російських атак і перебоїв у роботі централізованих систем. Йдеться про розподілену генерацію — окремі котельні та когенераційні установки, які можуть забезпечувати енергією критично важливі об’єкти, якщо основна система не працюватиме.
Про це 10 серпня під час брифінгу повідомив виконувач обов’язків першого заступника голови КМДА Петро Пантелеєв.
Резервна генерація — це додаткові джерела тепла або електроенергії, розташовані в різних частинах міста. Їхнє завдання — не повністю замінити централізовану систему, а дати місту можливість продовжувати роботу критичної інфраструктури у разі аварій чи пошкоджень через обстріли.
Для Києва це особливо важливо, оскільки місто має одну з найбільших у Європі централізованих систем теплопостачання.
1600 МВт резервного тепла
За словами Пантелеєва, Київ зараз будує близько 1600 МВт розподіленої теплової генерації.
Це, зокрема, модульні та блочно-модульні котельні, окремі котельні, а також модернізація вже наявних джерел тепла.
Ця система має стати резервом для централізованого теплопостачання у разі пошкоджень або аварій.
Когенерація: вже побудували 60-65 МВт
Окремий напрям — когенераційні установки. Вони одночасно виробляють електроенергію та тепло, тому дозволяють ефективніше використовувати паливо.
Наразі в Києві вже побудували когенераційні установки загальною потужністю близько 60-65 МВт. До кінця року місто планує довести цей показник до 200 МВт.
Пантелеєв зазначив, що на всіх об’єктах, де передбачене встановлення таких установок, обладнання вже завезли. Наразі там тривають монтажні та пусконалагоджувальні роботи.
Куди спрямують електроенергію
Когенераційні установки та дизельні електростанції передусім мають забезпечувати резервне живлення критичної інфраструктури.
За словами Пантелеєва, зимове споживання Києва може сягати близько 1950 МВт, тому повністю замінити централізовану енергосистему такою генерацією неможливо.
«Перше наше завдання — збудувати систему резервного живлення для критичної інфраструктури», — сказав він.
Тобто у разі масштабних пошкоджень міська влада розраховує насамперед зберегти роботу об’єктів, від яких залежить життєдіяльність міста.
Що відомо про план енергостійкості Києва
3 березня 2026 року РНБО затвердила плани стійкості для всіх областей та обласних центрів, крім Києва. Столиці дали додатковий час на доопрацювання, а 10 березня Київрада з другої спроби ухвалила план енергостійкості.
20 березня Київ представив комплексний план енергостійкості на засіданні Координаційного центру РНБО. У серпні місто переглянуло його, вилучивши частину проєктів, запланованих на 2027–2028 роки, та визначивши пріоритетні заходи на 2026 рік. Через це загальну вартість плану зменшили з 67 до 37 млрд грн.
Концептуально план не змінився. Основні напрямки — інженерно-технічний захист критичної інфраструктури, резервне живлення систем водо- і теплопостачання, розвиток когенерації та створення резервних систем теплопостачання. Також передбачені відновлення пошкодженої російськими обстрілами інфраструктури та підготовка закладів соціальної сфери й охорони здоров’я до роботи в надзвичайних ситуаціях.
План передбачає три категорії заходів: критично важливі, які місто може реалізувати власними силами; додаткові, для яких потрібно визначити фінансування; та проєкти, що потребують змін до законодавства й залучення ресурсів центральної влади.
Для реалізації плану Київ акумулював понад 10 млрд грн, ще приблизно стільки ж, за словами Пантелеєва, виділила держава. Близько 5 млрд грн місто залучило як кредитні кошти, зокрема 2,5 млрд грн кредитної лінії Ощадбанку.
За даними КМДА, готовність заходів із захисту критичної інфраструктури перевищує 60%, відновлення пошкодженої інфраструктури — 65%. У Києві вже побудували близько 65 МВт когенераційних потужностей і понад 16 МВт дизельних електростанцій. До кінця 2026 року місто планує довести потужність когенерації до 200 МВт.
Також Київ планує створити близько 1600 МВт розподіленої теплової генерації — за рахунок модульних та окремих котелень і модернізації наявних джерел тепла. Резервні джерела електроенергії та когенерація мають передусім забезпечувати критичну інфраструктуру. Повністю замістити ними зимове споживання столиці, яке може сягати близько 1950 МВт, наразі неможливо.
