Робота однієї з київських ТЕЦ. УНІАН Аудіоверсія Аудіоверсія матеріалу x1 0:00 / 0:00
Згенеровано з допомогою ШІ x1 0:00 / 0:00
Київ оптимізував власний План стійкості, переглянувши перелік і пріоритетність заходів. У результаті його загальну вартість зменшили з 67 до 37 млрд грн.
Про це 10 серпня під час брифінгу повідомив виконувач обов’язків першого заступника голови КМДА Петро Пантелеєв.
За його словами, початковий план підготували у березні. Після його презентації на засіданні РНБО місто почало реалізовувати передбачені заходи, однак згодом переглянуло їх з огляду на реальні можливості фінансування з міського та державного бюджетів.
Частину проєктів, реалізація яких запланована на 2027-2028 роки, виключили з актуальної версії плану. Також місто визначило пріоритетність заходів, які необхідно виконати вже у 2026 році.
«План ніяким чином не змінився концептуально. Йде робота по чотирьох основних загальнодержавних напрямках», — сказав Пантелеєв.
Серед основних напрямків — інженерно-технічний захист критичної інфраструктури, резервне живлення систем водо- та теплопостачання, розвиток когенерації та створення резервних систем теплопостачання.
Окремо до плану внесли проєкти, пов’язані зі специфікою Києва. Зокрема, йдеться про відновлення об’єктів критичної інфраструктури, пошкоджених під час російських обстрілів, а також підготовку закладів соціальної сфери та охорони здоров’я до роботи в умовах надзвичайних ситуацій.
Скільки коштів уже є
Пантелеєв зазначив, що місто залучає для реалізації плану кошти міжнародних фінансових інституцій та державних банків. За його словами, вже залучено близько 5 млрд грн кредитних коштів.
Одним із джерел фінансування став кредит Ощадбанку на 2,5 млрд грн. Кошти вже спрямували до бюджету розвитку Києва на реалізацію Плану стійкості. Кредитний договір діятиме до 31 грудня 2028 року.
Загалом місто акумулювало понад 10 млрд грн на реалізацію заходів Плану стійкості. Приблизно стільки ж коштів, за словами Пантелеєва, виділила держава.
Що вже зробили
За словами Пантелеєва, готовність заходів з інженерно-технічного захисту критичної інфраструктури перевищує 60%, а відновлення пошкодженої інфраструктури — 65%.
Також у Києві вже побудували близько 65 МВт когенераційних потужностей та понад 16 МВт дизельних електростанцій.
До кінця 2026 року місто планує довести потужність когенерації до 200 МВт. Обладнання для всіх об’єктів, де передбачене встановлення когенераційних установок, уже завезли, тривають монтажні та пусконалагоджувальні роботи.
Окремий напрямок — створення резервної системи теплопостачання. Київ планує побудувати близько 1600 МВт розподіленої теплової генерації. Йдеться про модульні та окремі котельні, а також модернізацію наявних джерел тепла.
За словами Пантелеєва, резервні джерела електроенергії та когенерація передусім мають забезпечувати критичну інфраструктуру. Зимове споживання Києва може сягати близько 1950 МВт, тому повністю замістити міське споживання альтернативною генерацією наразі неможливо.
Що відомо про план енергостійкості Києва
3 березня 2026 року РНБО затвердила плани стійкості для всіх областей та обласних центрів, крім Києва. Столиці дали додатковий тиждень на доопрацювання плану. 10 березня Київрада з другої спроби ухвалила план енергостійкості столиці.
20 березня Київ представив комплексний план енергостійкості на засіданні Координаційного центру РНБО. Загальний бюджет плану становить 61,6 млрд грн.
План має три складові. Перша охоплює критично важливі заходи, які місто може реалізувати власними силами. Серед них — відновлення та захист пошкоджених обстрілами об’єктів генерації, резервне живлення систем тепло- і водопостачання, ремонт тепломереж, розвиток когенерації та сонячної генерації.
Друга передбачає додаткові заходи, які місто зможе реалізувати після визначення джерел фінансування. Третя охоплює проєкти, для яких потрібні зміни до законодавства та залучення ресурсів центральної влади. Зокрема, йдеться про резервне живлення теплопостачання, посилення стійкості електромережі, децентралізацію опалення, ремонт і фізичний захист ТЕЦ-5 та ТЕЦ-6.
Також план передбачає захист 57 об’єктів критичної інфраструктури та встановлення понад 200 МВт додаткової генерації до кінця 2026 року.
25 березня КМДА повідомила, що Київ розпочав підготовку до наступного опалювального сезону та вже реалізує заходи плану. Серед пріоритетів — відновлення енергетичних об’єктів після російських обстрілів, розвиток когенерації та збільшення кількості резервних джерел живлення.
