За інформацією: Суспільне Вінниця.
Світлана з сином. Суспільне Вінниця
За словами його дружини Світлани, коли чоловік вирушив на фронт, вона була на сьомому місяці вагітності.
"Я кажу: мені народжувати через два місяці. А він відповів: "Це справа часу. Війна не на один рік, я мушу", — сказала жінка.
Сина Сергій бачив тричі: після народження, на хрестинах і під час останньої відпустки. Коли військовий загинув, хлопчику було шість місяців.
У будинку родина облаштувала куточок пам'яті — зі світлинами, нагородами та особистими речами Сергія.
"Я запитую: "Де твій татко?" Він показує на фотографію. Тут нагороди, щоб він бачив, ким був його батько", — розповідає Світлана.
Фото Сергія Кришталя. Суспільне Вінниця
За словами жінки, вона досі не може спокійно дивитися на автомобілі швидкої допомоги.
"Кожного разу, коли їде швидка, здається, що він буде за кермом. Ми з сином кажемо: "Дивись, татова машина поїхала". Він махає рукою, а хлопці зі швидкої часто сигналять нам у відповідь".
Завідувачка Жмеринського відділення екстреної медичної допомоги Людмила Крива розповіла, що Сергій був відповідальним працівником, який врятував не одне життя.
Віталій Якимишин: фельдшер, який рятував людей у мирному житті й на фронті
Разом із Сергієм Кришталем у Жмеринському відділенні працював фельдшер Віталій Якимишин. Із початком повномасштабної війни він також добровольцем став до війська.
Фото Віталія Якимишина на Алеї слави. Суспільне Вінниця
Його дружина Ірина Тесленко розповіла, що на фронті чоловік евакуйовував поранених.
"Він із лінії фронту вивозив поранених. Врятував понад 80 людей", — сказала Ірина.
За словами Людмили Кривої, обидва медики були професіоналами, на яких завжди можна було покластися.
"З ними було дуже надійно. Вони знали, що роблять", — сказала Людмила Крива.
Віктор Вітович: старший син пам'ятає тата, молодший — лише його футболку
Водій екстреної медичної допомоги Віктор Вітович після мобілізації також виконував евакуацію поранених військових.
"Він забирав поранених із "нуля" та вивозив їх", — розповіла дружина Ольга.
Євген Вітович. Суспільне Вінниця
Їхньому старшому синові Євгену нині 14 років. Хлопець показав нагороди батька і розповів, що навіть із фронту той допомагав йому розв'язувати задачі з математики.
"Він був добрий. Працював на швидкій допомозі водієм, а на фронті теж був водієм — возив солдатів", — сказав Євген.
Молодший син Сашко був зовсім маленьким, коли батько загинув, розповіла Ольга.
Віктор Вітович з синами. Суспільне Вінниця
За словами жінки, єдиною пам'яттю про тата для хлопчика залишилася його футболка.
"Йому був рік і шість місяців, коли тато загинув. Він завжди зустрічав батька саме в цій футболці".
Нагороди Віктора Вітовича. Суспільне Вінниця
Євген Гижа: син продовжив справу батька
Євген Гижа понад 30 років працював фельдшером у Козятинському пункті екстреної медичної допомоги. Із початком повномасштабної війни він добровольцем пішов на фронт.
Його син Богдан розповів, що навіть після загибелі батька жителі Козятина згадують його з вдячністю.
"Коли йдеш містом, дуже багато людей дякують і згадують батька. Це дуже важко", — сказав Богдан.
Богдан Гижа. Суспільне Вінниця
Сьогодні він служить бойовим медиком.
"Продовжую справу батька. Не залишив службу, бо хочу допомагати людям так само, як він", — сказав військовий.
За службу Богдан нагороджений орденом "За мужність" Орден «За мужність» — це державна нагорода України, якою відзначають військовослужбовців, правоохоронців та інших осіб за особисту відвагу, героїзм і самовіддані дії під час порятунку людей або виконання службового чи громадянського обов'язку в умовах, пов'язаних із ризиком для життя.та медаллю "За любов та жертовність до України".
День пам'яті загиблих медиків
Всеукраїнський день пам'яті загиблих медиків відзначають 10 липня. Його започаткували у 2025 році за ініціативи Ради Ордену Святого Пантелеймона.
Як повідомила заступниця голови регіональної ради Ордену Святого Пантелеймона Тетяна Бондаренко, цього дня загиблих медиків вшановують хвилиною мовчання у медичних закладах України.
Із закладів охорони здоров’я Вінниччини, за словами Бондаренко, загинуло 19 медичних працівників: лікарі, парамедики, медичні сестри та брати, фармацевти, водії автомобілів екстреної медичної допомоги.
