За інформацією: Суспільне Вінниця.
9 липня Вінниця прощається з полеглими Героями Олександром Вороновим (ліворуч) та Олександром Ширяєвим (праворуч). Вінницька міська рада
У Вінниці 9 липня прощаються з двома полеглими захисниками України — Олександром Вороновим та Олександром Ширяєвим. Обидва воїни через повномасштабне російське вторгнення втратили рідні домівки, а згодом стали на захист країни.
Про це повідомили на сайті Вінницької міської ради. Місцем вічного спочинку для обох захисників стане Алея Слави Сабарівського кладовища.
Олександр Воронов
Олександр Воронов народився 27 вересня 1984 року у місті Торецьк Бахмутського району Донецької області. Там минули його дитячі та шкільні роки. У рідному місті він здобув професію слюсаря, створив сім'ю та розпочав свій трудовий шлях.
Багато років чоловік працював на шахті імені Святої Матрони, а також займався ремонтом житла на замовлення. За словами дружини, створення комфорту в оселях було для нього не просто роботою, а найбільшим захопленням.
"Він був самоучкою із золотими руками та надзвичайно доброзичливим характером. Олександр жив так, що не залишив по собі жодного ворога чи поганого спогаду", — розповіла дружина полеглого воїна Юлія.
З початком повномасштабного російського вторгнення дружина Олександра разом із сином були змушені евакуюватися та згодом оселилися у Вінниці.
До лав Збройних Сил України Олександр Воронов долучився взимку 2024 року. Він служив стрільцем-санітаром у складі 157-ї окремої механізованої бригади та виконував бойові завдання на Донеччині.
"А у час війни його найбільшою мрією було зупинити загарбників та повернути рідній землі мир і спокій", — сказала дружина захисника.
Олександр Воронов загинув 22 березня 2025 року поблизу села Тарасівка Краматорського району Донецької області. Йому було 40 років.
Церемонія прощання захисником розпочнеться о 10:00 у Спасо-Преображенському кафедральному соборі. Поховають воїна об 11:00 на Алеї Слави Сабарівського кладовища.
Олександр Ширяєв
Олександр Ширяєв народився 4 лютого 1979 року в селі Старий Айдар на Луганщині. Після здобуття шкільної освіти відслужив в армії та закінчив Луганський національний університет імені Тараса Шевченка за фахом "Психологія".
Своє покликання Олександр спершу знайшов у роботі з молоддю. Він працював практичним психологом у місцевому училищі, а згодом перейшов до охоронної фірми.
До 2022 року Олександр Ширяєв разом із сім'єю — дружиною та сином — жив у місті Щастя. Через повномасштабне російське вторгнення родина була змушена залишити рідний дім і переїхала до Вінниці.
Після переїзду чоловік працевлаштувався у ТОВ "Барлінек Інвест", яке стало його останнім цивільним місцем роботи.
Близькі згадують Олександра як гарного сина та брата, люблячого чоловіка та батька.
"Він був добрим, щирим, чуйним і життєрадісним — людиною, яка вміла радіти простим речам: кожній рослинці на городі, дереву в саду, веселому гавкоту собаки. Його турботливі руки не знали спокою, а енергії та натхнення вистачало на все й на кожного", — розповіла дружина Героя Тетяна.
На захист України Олександр Ширяєв став взимку 2026 року. Він служив у лавах 117-ї окремої механізованої бригади, мав звання сержанта та був старшим бойовим медиком роти. Захисник рятував поранених і організовував їхню евакуацію.
"Олександр завжди поспішав на допомогу іншим, мав велике серце та незламний дух. Найбільше він цінував затишок родинного дому й робив усе, щоб його близькі були щасливими", — сказала дружина полеглого захисника.
26 червня 2026 року під час бою поблизу села Дружківка Донецької області Олександр Ширяєв отримав смертельні поранення. Йому було 47 років.
Церемонія прощання з Олександром Ширяєвим розпочнеться об 11:30 у Спасо-Преображенському кафедральному соборі. Поховають воїна о 13:00 на Алеї Слави Сабарівського кладовища.
