За інформацією: Суспільне Чернівці.
Рішення суду. Суспільне Чернівці
З січня по квітень 2026 року в апеляції скасували 216 таких рішень із 217. В одному випадку були процедурні порушення щодо подання до суду, тому справу залишили без розгляду, розповів Суспільному суддя-спікер Чернівецького апеляційного суду Ігор Лисак.
Апеляційні скарги подає ТЦК, адже самостійне виховання дитини дає право на відстрочку від служби, йдеться у текстовій відповіді центру комплектування Суспільному.
Відповідь на запит від ТЦК та СП. Скріншот відповіді на запит
У Чернівецькому апеляційному суді почали отримувати скарги від ТЦК на рішення районного суду наприкінці 2025 року. А вже у 2026-му були перші ухвали апеляції, розповідає Лисак. Апеляційний суд діє як друга інстанція після суду першої. ТЦК не були залучені як учасники справи у суді першої інстанції .
"Вони наводили обставини, з яких довідались про існування судових рішень, у звʼязку з цим подавали апеляційні скарги як не учасники справи, вважаючи, що це рішення впливає на їхні права та обовʼязки. Вони [судові справи — ред.] десь нестандартні, тому що ми розуміємо, що така тенденція цих справ повʼязана з війною, до 2022 року не було такого. Ініціаторами у всіх зверненнях до суду є чоловіки", – каже суддя-спікер Чернівецького апеляційного сусду Ігор Лисак.
Лисак говорить, що чинний Сімейний кодекс передбачає те, що батьки не можуть відмовитися від виховання дитини. На це мають бути відповідні підстави.
"Наприклад, якщо мати фізично відсутня – померла або за станом свого здоровʼя умовно паралізована і не може здійснювати обовʼязки. Якщо мати позбавлена батьківських прав, то фактично залишається один із батьків, який зобовʼязаний утримувати дитину", – розповідає Лисак.
Суддя-спікер Чернівецького апеляційного суду Ігор Лисак. Суспільне Чернівці
За його словами, Сімейний кодекс вказує на невідчужуваність прав і обовʼязків батьків щодо виховання дитини. Однак у таких випадках, як розірвання шлюбу, люди почали звертатися до суду, мотивуючи тим, що вони самостійно виховують дитину. Здебільшого звертаються військовозобовʼязані чоловіки.
"У більшості справ ми відмічаємо, що перед зверненням до суду люди надають письмовий нотаріально засвідчений договір між батьками про те, що вони визначилися, що дитина буде проживати з батьком, проте мати за згодою з батьком може в будь-який час бачитися з дитиною", – каже Лисак.
Усі понад 200 скасованих рішень були прийняті у Чернівецькому районному суді. Лисак каже: це не означає, що лише цей суд приймав такі рішення. Він фігурує, бо щодо його рішень є судові скарги з боку ТЦК. У центрі комплектування нам відповіли, що загалом подали понад 360 апеляційних скарг на рішення Чернівецького районного суду.
Відповідь на запит від ТЦК та СП. Скріншот відповіді на запит
Водночас рішення апеляційного суду батьки, з якими залишали дітей, ще можуть оскаржити у Верховному Суді.
Суспільне звернулося по коментар до Чернівецького районного суду, який приймав рішення після розлучення залишати дітей з батьком. Суддя-спікер Чернівецького районного суду Євген Нестеренко каже, що керувалися постановою Верховного Суду від січня 2020 року.
За його словами, у ній зазначається, що якщо немає спору, з ким з батьків залишиться дитина, суд може вирішити питання про залишення дитини з батьком або з матірʼю одночасно з вимогою про розірвання шлюбу.
"Чому ухвалювали рішення про залишення з батьком? Тому що у більшості матеріалів справи наявні заяви матері, або нотаріально посвідчені, або прості письмові заяви, що вона не заперечує позовні вимоги і не заперечує щодо розгляду справи за її відсутності", – каже Нестеренко.
Спікер-суддя Чернівецького районного суду Євген Нестеренко. Суспільне Чернівці
Також Суспільне запитало Нестеренка про те, чи може збільшення кількості розлучень, після яких дитина залишається з батьком, бути повʼязаним з відстрочкою від мобілізації, яку чоловіки отримують за таких умов.
"Ми не можемо наперед знати, наскільки позов був штучним. Ми не уповноважені перевіряти, чи військовозобовʼязаний чоловік, чи ні. Ми тільки перевіряємо анкетні дані, місце проживання, де він зареєстрований, але фактично проживає, чи він військовослужбовець, чи має відстрочку, бронювання – на суд такі обовʼязки не покладені", – відповів Нестеренко.
Адвокат Андрій Ювченко каже, попри те, що постанова Верховного Суду, на яку опирались судді Чернівецького районного суду, датується 2020 роком, — свою актуальність не втрачала.
"Те, що минуло шість років – не впливає на свіжість судової практики: це фундаментальне рішення Верховного Суду, яке закріплює право не лише мамі залишати дитину, а й те, що в інтересах дитини можна її залишати і з батьком. Кожна справа є індивідуальною. Є рішення суду, де відмовляли у встановленні зазначеного факту. Є рішення, яким задовольняли", – каже Ювченко.
Андрій Ювченко – адвокат. Суспільне Чернівці
Ювченко розповідає, що у його практиці були випадки, коли апеляційний суд скасовував рішення суду першої інстанції щодо розлучення подружжя, після якого дитина залишалась з батьком. Тоді подавали касаційну скаргу до Верховного Суду, який погоджувався з рішенням апеляції.
У лютому 2025 року Верховний Суд змінив практику, яка працювала раніше – тепер, аби залишити дитину на вихованні батька після розлучення, матір мають позбавити батьківських прав, каже Ювченко.
"Спочатку подається на розлучення, розлучаються, а вже у подальшому подається щодо позбавлення батьківських прав саме матері. Це досить довготривалий процес: не один, не два, не три місяці розглядається. У нас були схожі справи – ми більше пів року розлядали, і там дійсно потрібно зібрати багато доказів, свідчення свідків, інформацію, доказову базу, щоб це зробити", – розповідає Ювченко.
За його словами, з лютого 2025 року таких рішень суду, коли при розлученні встановлювали самостійне виховання дитини саме батьком, у його практиці не було.
У працівників суду проводили обшуки
Наприкінці 2025 року сталась ще одна подія, повʼязана із цією темою. У голови суду Чернівецького районного суду, а також чотирьох працівників апарату та ще шістьох суддів проводили обшуки на робочому місці та вдома. Про це йдеться у висновку Вищої ради правосуддя, до якої зверталися працівники суду, посилаючись на "втручання у професійну діяльність".
Обшуки проводили нібито "люди у балаклавах", які представлялися працівниками ДБР, йдеться у зверненні суддів. Тоді вилучили особисті речі та окремі рішення суду. На думку працівників суду, ці обшуки були незаконні.
Обшуки відбулися в межах кримінального провадження і їх проводили за ухвалами слідчих суддів. Таку інформацію отримала Вища рада правосуддя від керівника ДБР та Офісу генпрокурора. Також Вища рада правосуддя дійшла до висновку, що немає підстав для вжиття заходів щодо заяви суддів районного суду, адже наявні обставини не створюють ризиків для їхньої роботи.
Суспільне запитало Нестеренка, чи стосувалися обшуки ДБР і його.
"Людина, стосовно якої проводяться слідчі дії, не може їх коментувати. Не можу дати оцінку — я не розглядаю цю справу. Оцінку діям Державного бюро розслідувань я не уповноважений коментувати", – каже Нестеренко.
Це кримінальне провадження відкрили у Державному бюро розслідувань через ухвалені рішення про розлучення, де дітей залишали з батьком, йдеться у висновку Вищої ради правосуддя. У межах цього провадження досліджують, за яких обставин судді районного суду ухвалювали рішення у справах про розірвання шлюбу та самостійного виховання дітей батьком.
Встановили, що за 2022-2025 роки Чернівецький районний суд виніс понад 1800 таких рішень. У межах обшуків вилучили понад 1760 таких цивільних справ. Загалом досліджують ймовірні порушення щодо перешкоджання роботі Збройних сил, незаконного втручання в автоматизовану роботу систем правосуддя та незаконного переправлення через кордон. Про це йдеться у висновку Вищої ради правосуддя.
Крім цього, працівники районного суду переконані, що обшуки були для цілеспрямованого тиску на них, бо паралельно з обшуками до Вищої ради правосуддя на них надходили скарги від людей, які не були учасниками судових процесів.
Висновок ради правосуддя. Скріншот з висновку
Щодо скарг на роботу суддів з боку громадян – у Вищій раді правосуддя повідомили, що кінцеву оцінку цьому надають Дисциплінарні палати Вищої ради правосуддя. Саме на їх розгляді чотири такі скарги станом на кінець 2025 року.
Крім того, самі судді звертались із заявами до поліції через обшуки ДБР. Про це йдеться у тому ж висновку Вищої ради правосуддя. У поліції у відповідь на звернення Вищої ради правосуддя повідомили, що передали матеріали ДБР, бо це їхня підслідність.
