За інформацією: Суспільне Вінниця.
Консультантка з грудного вигодовування Лілія Шапаренко. Суспільне Вінниця
З 1 по 8 серпня в Україні триватиме Всесвітній тиждень підтримки грудного вигодовування. Цьогоріч його тема — «Грудне вигодовування під час війни». У Вінниці до цієї дати запланували тематичні лекції, консультації та майстер-класи про важливість грудного вигодовування.
Про те, як налагодити лактацію, що робити під час стресу, паніки чи обстрілу, як харчуватися мамі та яку роль у цьому процесі має батько дитини, в ефірі Українського радіо Вінниці розповіла консультантка з грудного вигодовування Лілія Шапаренко.
«Я би ще додала, що я не просто консультант з грудного вигодовування, але і мама чотирьох дітей. І все, що я розповідаю на своїх власних консультаціях, це те, що я сама пережила, з усіма проблемами стикнулася. Я дуже рада бути тут і говорити про наших неймовірних мам, які народжують сьогодні в час війни. Це непросто», — сказала Лілія Шапаренко.
Під час війни, каже консультантка, грудне вигодовування — це не лише про комфорт мами й дитини. У ситуаціях тривог, укриттів і блекаутів воно може стати питанням безпеки.
«Сьогодні грудне вигодовування в Україні — це взагалі не про естетику декрету. Це питання більше біологічної безпеки. Я думаю, що останні події, тривога, бомбардування, шахедів і так далі, сирени, підвали, блекаути показали нам, що для мами, яка годує свою дитину сумішшю, це колосальний стрес», — сказала Лілія Шапаренко.
За її словами, що під час повітряних тривог або перебування в укритті мами, які годують сумішшю, стикаються з додатковими труднощами: потрібно знайти окріп, помити пляшечку, забезпечити стерильність.
«І, з другої сторони, мама з дитиною на грудному вигодовуванні просто пригортає свою дитину: їжа завжди з собою, вона стерильна, має ідеальну температуру 37 градусів. Тому це просто неймовірно і я вважаю, що крайньо необхідно саме цим займатися під час війни», — сказала Лілія Шапаренко.
Грудне вигодовування, за словами консультантки, важливе і для здоров’я жінки.
«Для самої мами це грандіозний щит. Окситоцин, який виділяється під час годування, по-перше, він зупиняє післяпологові кровотечі. Кожен рік сумарно грудного вигодовування зменшує ризик раку грудної залози більше, ніж на 4%. Зменшує рак яєчників, зменшує ризик цукрового діабету другого типу, зменшує ризики серцево-судинних захворювань», — сказала Лілія Шапаренко.
Окремо фахівчиня звернула увагу на імунний захист дитини.
«Але головне в укритті чи там, де є велике скупчення людей, це, перш за все, мама через подих, вдихаючи різні бактерії, віруси, що є навколо неї, вже через дві години може передати малюку з молоком готовий імунний бронежилет. Тобто всі ці імунні фактори, антитіла, які будуть вироблятися на ці віруси, відразу ж передає своїй дитині. Це неймовірно», — сказала Лілія Шапаренко.
Налагодження лактації, пояснила консультантка, починається одразу після народження дитини. Важливим є контакт «шкіра до шкіри».
«Не важити, не міряти дитину, а саме контакт шкіра до шкіри. І в першу годину вартує відразу ж прикласти, правильно прикласти дитину до грудей. І запускається весь механізм процесу лактації», — сказала Лілія Шапаренко.
Після пологів молоко з’являється не одразу у звичному вигляді.
«Молочко з’являється спочатку у вигляді молозива. І його кількість завжди невеличка. Це може бути лише 5-7 мл. Але це і нормально. Тому що розмір шлунку маленької новонародженої дитинки — це буде як початок фаланги мізинчика. Настільки він маленький. Але з кожним днем він все збільшується і збільшується, — сказала Лілія Шапаренко. — Часто я чую: не було молока, ми догодовували. Насправді молоко є, але воно у вигляді молозива. Потім вже на третій-п’ятий день у нас перехідне молоко. І потім вже нормальне зріле молоко з’являється у мами через тиждень».
Ще одна тема, з якою часто стикаються мами, — харчування під час грудного вигодовування.
«Давайте прямо зараз розвіймо ті радянські міфи, з якими стикалася мама. І особливо про прісну їжу, таку як курка, гречка і печиво «Марія». Насправді мама на грудному вигодовуванні може їсти все, що вона їла під час вагітності. Грудне молоко утворюється не з борщу, а тільки з плазми крові і лімфи», — сказала Лілія Шапаренко.
Консультантка з грудного вигодовування Лілія Шапаренко під час ефіру (праворуч). Суспільне Вінниця
За її словами, жорстка дієта може лише погіршити стан жінки після пологів.
«Борщ, чи це полуниця, чи це свіжий огірок, чи навіть шматок шоколаду — це зовсім не отрута. Жорстка дієта для мами навпаки заганяє маму в післяпологову депресію. Тому я вважаю, що їсти потрібно мамі, що годує свою дитинку грудним молочком, різноманітно, кольорово і з задоволенням», — сказала Лілія Шапаренко.
Основою раціону, каже консультантка, може бути «тарілка здорового харчування»: овочі, фрукти, білки та вуглеводи.
«Просто уявіть цю тарілку, поділіть навпіл. Це будуть овочі, фрукти, овочів більше, фруктів трішки менше, бо вони солодші. Одна четверта тарілки — у нас буде якесь м’ясо, риба, яйця, м’ясо, будь-що, має бути термічно оброблене. І одна четверта — вуглеводи. Все. Пити по потребі, не треба пити занадто багато, тому що від цього точно молока не стане більше, навпаки набряк на ноги вам забезпечений», — сказала Лілія Шапаренко.
Під час стресу або обстрілу, пояснила фахівчиня, молоко не зникає. Але через адреналін може тимчасово блокуватися його відтік.
«Найголовніше, щоб кожна мама пам’ятала, що молоко від стресу не пропадає. Але є оце але: під час того, коли мама стресує, нервується, відбуваються обстріли, виділяється адреналін. По суті, він ніби закриває двері і молоко не може виходити із протоків. Таким чином, гормон окситоцин, що розслабляє груди і молочко просувається протоками, буде заблокований в груді», — сказала Лілія Шапаренко.
Щоб відновити відтік молока, потрібно допомогти тілу заспокоїтися. Найперше — сповільнити дихання.
«Молоко є, воно всередині, але йому, щоб вийти, двері зачинені. Тому для того, щоб відновити, розблокувати це все, нам треба приборкати наш адреналін. Це такий гормон, який дуже швидко розпадається, за 15 хвилин його вже не стає. Найкраще — це техніка розслаблення. Зробити три повільних видихи, так, щоб видих був довший за вдих», — сказала Лілія Шапаренко.
Після цього, радить консультантка, можна випити кілька ковтків теплої води, взяти дитину до себе, вдихнути її запах і прикласти до грудей.
«Випити декілька ковтків гарячої води, це допомагає розслабитися ще більше, і просто почекати. Далі вмикаємо наш окситоцин. Найкраще для цього — взяти роздягнути дитинку, якщо це дозволяють умови. Мама теж прикладає на свої груди дитину і вдихає запах дитини. Просимо чоловіка, щоб, наприклад, зробив якийсь масаж, просто беремо дитину і потім вже починаємо прикладати», — сказала Лілія Шапаренко.
Смоктання, за її словами, запускає сигнал до мозку і допомагає молоку виходити.
«Сигнали від соска, від ареоли будуть прямувати в головний мозок, де в нас є гіпофіз, і починає виробляти, відповідно, у нас буде зворотний процес, що каже: о, мамі треба молочко, для дитини треба молочко, і починає його продукувати. І молочко починає виходити», — сказала Лілія Шапаренко.
Один із поширених міфів — що дитина може просто «відмовитися» від грудей. Консультантка пояснює: така поведінка зазвичай має причину.
«Це теж один із міфів серед мам. Насправді жодна дитина у світі не відмовляється від маминих грудей, тому що вона так вирішила, чи тому що, можливо, молоко несмачне. Відмова — це завжди крик про дискомфорт», — сказала Лілія Шапаренко.
Найчастіше, за її словами, причиною можуть бути пляшечка або пустушка, бо механізм смоктання грудей і силікону різний.
«Бо смоктати силікон, гуму і смоктати груди — це зовсім різні речі. І зовсім різні механізми смоктання. Наприклад, якщо з пляшки молоко саме, дитина таки прижала і молочко потекло, то біля грудей треба гарно попрацювати», — сказала Лілія Шапаренко.
Також дитина може відмовлятися від грудей через фізичний дискомфорт або біль.
«Дитина обирає легший шлях. Ага, з пляшки легше, я там не напрягаюся, молоко потекло, я собі наївся. А біля грудей вона починає капризувати. І друга причина — це теж у більшості випадків якийсь певний фізичний біль. Наприклад, ріжуться зуби, болить животик, закладений носик під час ОРЗ або болить вушко, коли дитина ковтає. Якщо ми знаходимо причину, значить ми можемо знайти правильне вирішення даної ситуації», — сказала Лілія Шапаренко.
Важливою у грудному вигодовуванні є роль батька. Він не може годувати дитину грудьми, але може створити умови, у яких мамі буде легше.
«Я б назвала, що батько — це такий зовнішній бронежилет оцієї лактації. Чоловік, так, він не може дати молоко дитині, але він створює теплі, затишні умови, щоб це молоко вироблялося, — сказала Лілія Шапаренко. — Задача тата вдома чи навіть в укритті — принести мамі теплий чай, запланувати якийсь легкий перекусик, подати дитину, потримати, покупати, змінити підгузок, відганяти непрошених порадників з фразами: а чи вистачає цій дитині молока, а може в тебе синє, чим ти його годуєш, а чому це в тебе дитина постійно плаче і так далі».
Емоційна підтримка також впливає на стан мами.
«Чоловік, який обіймає таку маму і каже: ти найкраща мама у світі, у нас все вийде, таким чином збільшує рівень окситоцину. І це краще за будь-які ліки. Насправді Всесвітня організація охорони здоров’я рекомендує годувати виключно грудним молочком від народження до 6 місяців і продовжити грудне вигодовування до 2 років за згодою мами та дитини», — сказала Лілія Шапаренко.
Водночас завершення грудного вигодовування має бути комфортним і для мами, і для дитини.
«Звичайно, що якщо мама втомилася, або мама мусить вийти на роботу, є часті ці причини, або інші якісь ситуації, то, звичайно, мама може завершити. Завжди має бути такий симбіоз мами та дитини, і процес як налагодження, так і завершення має бути комфортним для обох, і для мами, і для дитини», — сказала Лілія Шапаренко.
Фахівчиня також спростувала міф про те, що після року грудне молоко нібито не має користі.
«Найголовніше — можна би розвіяти той міф, що після року грудне молочко — це порожня вода. Це повністю абсолютно нісенітниця. Так, після року об’єм молока зменшується, тому що дитина вже їсть прикорм, їсть їжу, як і дорослі, але концентрація імуноглобулінів, лізоциму, антитіл у такому молоці зростає. Воно готує дитину, такого тоддлера, до того, щоб піти в садочок, розвиває далі нервову систему дитини. Цього ніхто не замінить», — сказала Лілія Шапаренко.
Завершувати грудне вигодовування, каже консультантка, потрібно поступово.
«Головне правило — це плавність. Завершення має бути комфортним для обох. Чого б я точно не радила робити — це ніколи не перев’язувати груди, тому що це шлях до маститу і лікарняного ліжка, це 100%. Ніколи не мастити груди гірчицею, зеленкою, тому що це психологічна травма для дитини. І тікати з дому до бабусі, кудись там і так далі. І останнє — ніколи не пити таблеток», — сказала Лілія Шапаренко.
Правильний спосіб, за її словами, — поступово прибирати годування і замінювати частину прикладань обіймами, читанням, іграми чи іншими ритуалами близькості.
«Починати з денних так званих хаотичних прикладань, коли дитині не треба їсти, але вона для того, щоб заспокоїтися, щоб просто бачити маму на горизонті, треба всістися на руки і посмоктати трохи. Їх треба заміняти на обійми, книжку, колисанку, ігри, просто сказати: який ти в мене молодець. І вже останніми забирають годування на ніч і на сон. Якщо це робити поступово, то молоко згасне м’яко, без болю, без сліз, для обох», — сказала Лілія Шапаренко.
