За інформацією: Суспільне Вінниця.
Мирна акція на підтримку українських військовополонених та зниклих безвісти захисників у Вороновиці на Вінничччині. Суспільне Вінниця
У селищі Вороновиця на Вінниччині 26 липня відбулася мирна акція на підтримку військовополонених та зниклих безвісти захисників. До неї долучилися представники родин військовослужбовців — загалом близько ста людей.
Про це Суспільному розповіла учасниця акції Ірина Маляренко.
За її словами, рідні військових виходять із плакатами, прапорами та фотографіями захисників, аби нагадати суспільству про тих, хто перебуває в полоні або вважається зниклим безвісти. Такі акції у Вороновиці проводять з березня.
«Ми виходимо, щоб суспільство не забувало про хлопців. Ми на них чекаємо завжди, — сказала Ірина Маляренко. — Сьогодні було приблизно 25–27 сімей. Зазвичай від однієї родини приходять по двоє людей, хтось бере із собою дітей. Сьогодні, наприклад, від однієї сім’ї прийшли бабуся та четверо дітей. Загалом було до ста людей», — розповіла Ірина Маляренко.
Жінка розшукує свого чоловіка Тараса Маляренка, який зник безвісти у травні 2025 року поблизу села Стара Миколаївка Краматорського району Донецької області.
До повномасштабного вторгнення чоловік ремонтував бензокоси та бензопили. 15 травня 2022 року він отримав повістку на роботі та став до лав війська.
«Раніше чоловік проходив службу в Одесі та мав звання старшого сержанта. Він сказав: «Я піду служити, бо як не я, то хто?». У нас двоє синів, і він не хотів, щоб вони колись брали зброю до рук. Зараз старшому синові Богдану 16 років, молодшому Павлу — 12» , — сказала Ірина.
За її словами, чоловік служив на Вінниччині та Одещині, виконував бойові завдання на Херсонщині. Після проходження навчання отримав звання головного сержанта. 10 квітня 2025 року його підрозділ зайшов на позиції поблизу Старої Миколаївки.
Ірина Маляренко під час акції. Суспільне Вінниця
Востаннє Ірина розмовляла із чоловіком 9 травня близько 17:30. Наступного дня зв’язку з ним уже не було.
«У них і раніше довго не було зв’язку. Якось вони не виходили на зв’язок 22 дні, бо був пошкоджений Starlink. Тоді побратими писали мені від його імені, що все добре і щоб я не хвилювалася. Тарас узагалі мало розповідав про те, що там відбувалося», — розповіла жінка.
За її словами, останню фотографію чоловік надіслав із позиції поблизу Старої Миколаївки.
«Коли він скинув фотографію з окопу, я запитала, чи є в них їжа та вода. Він відповів: «Іро, дякуємо за те, що йде дощ, бо ми хоч п’ємо й оживаємо». Вони спали по годині-дві. А потім він зник. Відтоді немає абсолютно жодної інформації», — сказала Ірина.
Родині повернули частину особистих речей військового, однак телефону серед них не було. Дружина Тараса зверталася до слідчих та передала зразки ДНК дітей. Підтвердженої інформації про місцеперебування чоловіка нині немає.
«Я телефонувала на його номер, але телефон вимкнений. Можливо, він залишився в окопі, але я цього не знаю. Речі нам повернули літні, а він заходив на позицію у квітні, коли ще було холодно, тому зимові речі залишилися з ним. Не знаємо, чого чекати, але надія є», — розповіла жінка.
На Тараса чекають дружина, сини Богдан і Павло, мати Віра, рідні та друзі.
Мирна акція на підтримку українських військовополонених та зниклих безвісти захисників у Вороновиці на Вінничччині. Суспільне Вінниця
«Ми всі чекаємо й сподіваємося, що він живий. Я відчуваю тепло на серці. У нього така вдача, що він має повернутися», — сказала Ірина Маляренко.
До того, як акції почали організовувати у Вороновиці, родина щосуботи їздила на подібні заходи у Вінницю. Нині Ірина виходить на акції у своїй громаді, а мати Тараса продовжує долучатися до заходів в обласному центрі.
«Ми зробили прапор і постійно їздили до Вінниці — на Урожай, до вежі та в інші місця. Тепер виходимо у Вороновиці. Ми на нього чекаємо і завжди будемо чекати», — сказала Ірина.
