За інформацією: Суспільне Вінниця.
Школярі заходять до ліцею. Суспільне Вінниця
У Вінниці з 1 вересня 2026 року стартує реформа профільної старшої школи. Учні десятих класів продовжуватимуть навчання у дев’яти багатопрофільних ліцеях, частина закладів стане початковими школами, а решта працюватиме як гімназії з початковою школою. Про зміни для школярів, батьків і педагогів в ефірі Українського радіо Вінниці розповіла директорка департаменту освіти Вінницької міської ради Оксана Яценко.
«З 2018 року в Україні реалізується концепція Нової української школи. Мета, яка прописана у всіх документах, — це проведення докорінної та системної реформи загальної середньої освіти. Зрозуміло, з врахуванням досвіду провідних країн світу, тому що була дуже велика підготовча робота тодішнім міністерством. І найкращі практики були якраз в центрі цієї реформи. І також, відповідно, зміна змісту, педагогіки, структури, системи державного фінансування і нормативно-правового забезпечення середньої освіти», — сказала Оксана Яценко.
За її словами, у Вінницькій громаді до змін готувалися заздалегідь. План формування мережі закладів освіти затвердили у квітні 2024 року. Одна зі змін стосується набору першокласників у заклади, які надалі працюватимуть як ліцеї.
«У цьому плані формування мережі передбачено, що учні десятих класів продовжуватимуть навчання у дев’яти закладах загальної середньої освіти, які з 1 вересня 2027 року залишаться у статусі ліцеїв. І з цього року є такі ліцеї, в яких до цього часу була початкова школа. Я нагадаю, це №7, №17, №23, №30, №35. З 1 вересня 2026 року вони не матимуть перших класів. Діти, які пішли у перші класи, обрали інші заклади для навчання», — сказала Оксана Яценко.
Під час визначення майбутньої мережі враховували не лише розташування шкіл, а й можливості закладів забезпечити якісне профільне навчання.
«До цього була здійснена велика робота аналітична. Враховувалось дуже багато складових. Ми почали цю роботу ще до війни, тому враховували мікрорайон, враховували матеріально-технічне забезпечення закладу і кадрове. Тому що профільна школа — це не профанація, вона має дійсно давати якісну освіту, яка дасть змогу нашим дітям-старшокласникам обрати омріяну професію і мати відповідну підготовку», — сказала Оксана Яценко.
Оксана Яценко (праворуч) у студії Суспільне Вінниця. Суспільне Вінниця
Після початку повномасштабної війни, за словами директорки департаменту, до цих критеріїв додалися й інші обставини.
«Це відтік контингенту учнівського за кордон і не тільки учнівського, а й педагогічного. Ну і відповідно бюджет не може вже, на жаль, місцевий давати стільки коштів на інші галузі, тому що пріоритет — безпека і оборона. І це підтримка сил оборони, тому що залежить від цього наше майбутнє. І сьогодення теж».
У Вінниці працюватимуть дев’ять багатопрофільних ліцеїв. У них залишиться гімназійний структурний підрозділ, тобто навчатимуться учні з 5 класу і старшокласники.
«Тобто ліцей може пропонувати декілька профілів, а батьки і учні можуть обирати той профіль, куди вони хочуть. В цьому рішенні наша мережа буде складатися з дев’яти ліцеїв. В ліцеях ми залишаємо структурним підрозділом гімназії. Тобто в цих закладах будуть навчатися діти 5, 11, а згодом 12 класів. Їх дев’ять: це перший ліцей гуманітарний, сьомий імені Олександра Сухомовського, 13-й, фізико-математичний ліцей №17, 23-й, 30-й імені Тараса Шевченка, 31-й, 35-й і технічний ліцей», — сказала Оксана Яценко.
Частина закладів після реорганізації працюватиме як початкові школи.
«Буде шість початкових шкіл, до цього часу їх було тільки дві — 25 і 5. Тепер 33 стане початковою школою, 28 — це частина 13 школи, яка відокремлена від основного корпусу. Вона знаходилась на території садочку №43, вона стане початковою школою, отримає новий №28, а також у двох селах — Великі Крушлинці і Щітки», — сказала Оксана Яценко.
Решта закладів громади працюватиме у форматі гімназій із початковою школою. Там навчатимуть дітей з 1 по 9 клас.
«Решта, я їх не буду називати, 29 — це будуть гімназії зі структурним підрозділом початкова школа, тобто з першого по дев’ятий клас. Саме ці заклади цього року не приймають учнів десятих класів вже з 1 вересня 2026 року», — сказала Оксана Яценко.
Перед запуском профільного навчання двічі опитували батьків дев’ятикласників. Це допомогло зрозуміти, які напрями навчання є найбільш затребуваними.
«За законом у кожному закладі має бути не менше трьох профілів навчання на паралелях, тобто заклад не може бути ліцеєм, якщо він не запропонує три профілі. Було проведено двічі опитування батьків учнів дев’ятого класу, ми мали визначити, які профілі будуть популярні, які не будуть популярні. І, як виявилось, їх дуже багато. Коли дивишся на них, це й мистецтво, це й фізкультурний, це й мовний — англійська, німецька, українська, філологія, це й фізико-математичний», — сказала Оксана Яценко.
Найбільше заяв подали на мовні, природничі та математичні профілі.
«Зараз ми проводили двічі опитування, але за результатами подачі заяв ми вже реально бачимо, які профілі є запитувані, а які профілі не є цікавими для наших дітей, колишніх дев’ятикласників і їх батьків. Серед найпопулярніших, найбільших класів і найбільших дітей набрали такі профілі: українська мова і література, англійська і німецька мова, фізика, математика, інформатика, хімія та біологія і географія», — сказала Оксана Яценко.
Деякі профілі можуть відкривати не в одному, а у кількох класах — залежно від кількості заяв. Найбільший попит цьогоріч має ліцей №23.
«Буде найбільше класів з цього профілю, тому що є класи історія, правознавство, є мистецтво, ще є інтегровані курси, є різні класи. Але в цих класах найбільше дітей і відповідно до запитів батьків їх відкриють не один у ліцеї, а може бути два або три. Найпопулярнішим цього року виявився Вінницький ліцей №23. Там уже більше десяти десятих класів», — сказала Оксана Яценко.
Зарахування до 10 класів у 2026 році відбувається без прив’язки до території обслуговування школи. Учні можуть обирати заклад за профілем, а не за місцем проживання.
У частині закладів, де попит традиційно високий, можливий конкурсний відбір.
«Це, наприклад, гуманітарний ліцей №1 імені Пирогова. Зрозуміло, це англійська мова. Технічний ліцей, ми знаємо, він входить в 100 найкращих закладів України і там завжди дуже великий конкурс. І фізико-математичний ліцей №17, але лише на фізико-математичний профіль, тому що вони відкрили і гуманітарні профілі, але там немає такої популярності, як на фізико-математику в ліцеї №17», — сказала Оксана Яценко.
Якщо заяв більше, ніж місць, враховуватимуть результати з профільного предмета.
«Без конкурсного відбору у ліцеї №7, №13, №17, №23, №30, №31, №35, але є умова. Якщо місць уже немає, як у №23 школі, проводиться конкурсний відбір. Яким чином? За рейтингом балу в атестації профільного предмету, на який дитина хоче поступити. І якщо є кількість заяв, які не перевищують кількість місць, це проходить без конкурсного відбору. Якщо є, то, зрозуміло, треба проводити рейтинговий відбір, тому що в ліцеї діти мають йти ті, які дійсно хочуть продовжити навчання в 10, 11, 12 класах», — сказала Оксана Яценко.
Десятикласники, які підуть до ліцеїв у 2026-2027 навчальному році, ще навчатимуться за чинним державним стандартом. Повний перехід старшої школи на новий стандарт відбудеться з 2027 року.
«Це той державний стандарт освіти, який був затверджений ще в 2011 році, тому що ці діти є останнім потоком перед повним переходом старшої школи на стандарти Нової української школи. У них залишається обов’язковим для вивчення 14 базових предметів і два вибірково обов’язкові, які обирає школа, і діти відповідають профілю цих предметів, і діти навчаються», — сказала Оксана Яценко.
З 2027 року структура навчання у 10 класах зміниться: обов’язкових предметів стане менше, а частину дисциплін об’єднають в інтегровані курси.
«Обов’язкових предметів зменшилось у вивченні, їх вісім. Це українська мова, іноземна мова, математика, захист України, інформатика, технології, мистецтво, фізична культура. І є чотири інтегрованих курси. Що нового є в Новій українській школі — це інтегровані курси, інтеграція предметів. Наприклад, буде вивчатися такий предмет, як література — інтегрована зарубіжна плюс українська, історія і громадянська освіта, природнича освітня галузь, зрозуміло, там природничі науки інтегровані, соціальні і здоров’язбережувальні галузі», — сказала Оксана Яценко.
Реформа змінить і роботу педагогів. У профільних ліцеях вчителі працюватимуть не лише з класами, а й із міжкласними групами учнів, які обрали певний предмет або профіль.
«Якщо говорити щодо профільних, багатопрофільних ліцеїв, то учні самостійно обирають профілі і вибіркові предмети. Це вже не школа робить, а учень. Вчителі будуть викладати не для класів, а для гнучких міжкласних груп. Тобто діти формуються в групи з різних класів з потоку, обирають предмет і вчителі йдуть туди на урок», — сказала Оксана Яценко.
Для гімназій роль учителів також зміниться: вони мають допомогти учням до 9 класу усвідомлено обрати майбутній профіль.
«Якщо говорити за базові заклади, то тут посилюється роль вчителя як профорієнтатора. Вчителі базових шкіл-гімназій мають підготувати учнів 9 класу до усвідомленого вибору профіля. Щоб не так, що сіли, батьки обрали, а дитина, навчаючись в гімназії, розуміла, що є такий профіль, і от я його хочу, бо дійсно він буде пов’язаний з моєю майбутньою професією», — сказала Оксана Яценко.
Також, за словами директорки департаменту, педагоги отримають більше професійної автономії.
«Це закріплено і зараз законом про повну загальну середню освіту, але педагоги отримують повну свободу вибору, наприклад, підручників, авторських методик і можуть укладати свої робочі програми», — сказала Оксана Яценко.
За словами Оксани Яценко, реформа профільної старшої школи має дати старшокласникам більше можливостей для вибору майбутнього фаху, а школам — перейти від універсального навчання для всіх до профільної підготовки відповідно до інтересів і планів учнів.
