Оператор БпЛА Дмитро. Суспільне Дніпро
38-річний оператор БпЛА 128 окремої важкої механізованої бригади "Дике поле" Дмитро на фронті з 2024 року. Воїн каже: у війську, адже хоче очистити українську землю від солдатів РФ, щоб жити у вільній країні.
Про перші вильоти й мотивацію — у матеріалі Суспільного.
Дмитро розповів: пішов боронити Україну добровільно, коли зрозумів, чим саме хоче займатися на службі і як може допомогти ЗСУ. До того, як долучився до Сил оборони, працював ІТ-спеціалістом та барменом.
"Думка була така, що просто героїчно піти і сказати: дайте мені автомати, я зараз тут все владнаю — я розумів, що це не дуже адекватно, не дуже свідомо. І деякий час я ходив і думав, чим саме я можу бути корисним. Я зрозумів, що хотів би саме займатися безпілотними системами, тому що в мене жага є до інженерії", — зазначив військовий.
Дмитро керує дроном. Суспільне Дніпро
Під час свого першого бойового вильоту, пригадав Дмитро, дуже переживав. Тоді, додав, безпекові умови були трохи кращими, ніж зараз, — можна було працювати не з бліндажа, а з посадки.
"Мене так адреналініло, що аж той "бронік" на мені трошки смикався. І, як зараз я пам'ятаю, ми стояли під акацією, а на ній було дуже-дуже багато якихось комах. А їм байдуже, деревом ти чи ні. Ті комахи почали в якийсь момент перелітати на нас. Я пам'ятаю, я стою, в мене вся голова в цих комахах, вони залазять під окуляри… Я і так ледве тримаю того борта, бо це перший бойовий виліт", — розповів чоловік.
Він додав: через дію російського РЕБ виконати ту місію не вдалося.
Оператор БпЛА Дмитро. Суспільне Дніпро
Дмитро зазначив, коли бригада приїхала працювати на теперішній напрямок, було дуже важко через активний наступ росіян. Обладнання не було підготовлене для таких умов роботи.
"У більшості випадків ми уражали саме ворожу піхоту. Були такі виходи, що взагалі у нас не було часу для того, щоб поспати. Мені доводилося переналаштовувати дрони, тому що з нашого екіпажу більше в інженерній частині розумівся я. Коли нам приїжджали борти, вони не були призначені саме для цих бойових умов, і нам доводилось їх одразу переналаштовувати прямо в момент бойових задач", — пояснив боєць.
Дмитро каже: у кожного пілота дрона має бути своя майстерність для того, щоб вдало виконувати місії й знищувати армію РФ.
"Ворога теж не можна недооцінювати. У них є так само дуже сильні і продуктивні фахівці, яким треба приділити час", — зазначив військовий.
Дмитро в окулярах для керування FPV-дроном. Суспільне Дніпро
Воїн пригадав випадок, який стався під час одного із завдань, коли він допомагав бійцям з іншого напрямку зупинити наступ російських солдатів.
"Якусь частину ворога хлопці там зупинили, уразили їх. І один із них ще лишився живим, але був "трьохсотий" (поранений, — ред.) і сховався. Я пролітав повз, побачив, що у посадці, саме всередині посадки, лежить той ворог під кущем. Я розвертаю борт, починаю рухатись у його напрямку. І, насправді, швидкість мого дрона була настільки повільна, можна було просто, на його місці, розвернути ту рушницю та спробувати мене уразити. Тому що FPV-волоконний борт — це достатньо така велика мішень. Але я не знаю, що у нього було в голові: коли побачив, що дрон наближається до нього, то він просто вистрілив собі в голову", — розповів Дмитро.
Військовий додав, що тоді одразу подумав: а нащо він взагалі сюди прийшов, на українську землю? Нащо було це робити?
"Тоді краще б ти взяв ту рушницю і зробив би так із собою, коли у тебе тільки думка з'явилася йти сюди. Ну, тобто я вважаю, що це якось безглуздо. Якщо ти вже прийшов воювати, ну, хоча ідея в них не зрозуміла мені і досі, то борись за своє життя, до кінця", — сказав воїн.
Дмитро обладнує дрон для бойового вильоту. Особистий архів військового
За словами Дмитра, найбільше його злить те, що велика кількість людей потерпає через збройну агресію РФ. Сил боротися, зазначив чоловік, дає відчуття єдності й спільної справи: треба бути сильним і йти до кінця.
"Це наша земля. Ми можемо жити нормальне життя. Я розумію, що мені як українцю треба допомагати. Мене дуже мотивує те, що є багато крутих хлопців і дівчат, які кладуть своє здоров'я, інколи, на жаль, і життя заради того, щоб ми могли жити у вільній і чистій від ворога країні. Допомагати і бути єдиними, і робити цю справу для того, щоб вони не могли пролізти далі. Щоб наші діти, наші батьки, браття, сестри жили у вільній країні. Тримати максимально ворога, бути всім разом і дати їм під сраку", — сказав військовий.
