За інформацією: Суспільне Вінниця.
Практикуючі психологині центру Вероніка Швець (праворуч) та Марія Побережна (у центрі). Суспільне Вінниця
Перші заняття починають зі знайомства. Діти поступово розповідають про себе, свою втрату та про те, як горе впливає на їхнє життя. Психологині пояснюють учасникам, що злість, сум, розгубленість чи інші складні емоції після втрати — це нормальні реакції на ненормальні обставини.
Під час занять говорять також про школу, сім’ю, стосунки з близькими та про те, як горе може торкатися різних сфер життя. Окрема увага — ритуалам пам’яті. На кожній зустрічі діти запалюють свічки на початку заняття і гасять їх наприкінці. Це спільний ритуал вшанування пам’яті.
“Ми говоримо про те, як горе на них впливає, що іноді ми злимося. Злитись — це нормально, це нормальні реакції на ненормальні обставини, які ви проживаєте. Також розповідаємо і говоримо про ритуали, чому це важливо, як це проживаємо”, — сказала Вероніка Швець.
За словами психологинь, спочатку підліткам може бути складно відкриватися. Перші зустрічі більше присвячують поясненню, що таке горювання і як воно може проявлятися.
"Звісно, на початку було складно говорити. Ми робили більше психоосвіти, коли пояснювали, як може відбуватись горе. І вони, слухаючи про це, розуміли, що щось, можливо, їм відгукується. Вони починали маленькими кроками ділитися, щоб зрозуміти, що тут їх хочуть почути, і це безпечний простір, де це можна розповісти”, — сказала Швець.
Зустрічі відбуваються щотижня. Психологині називають це літнім інтенсивом. Надалі розглядають можливість проводити заняття раз на два тижні, щоб діти мали більше часу для осмислення та проживання досвіду між зустрічами.
До цього у VinSmart ЦЕНТРІ вже проводили групи підтримки для дорослих. За словами фахівчинь, різниця між дорослими і дитячими групами полягає в тому, що дорослі зазвичай свідомо приходять по допомогу і швидше відкриваються. Дітей частіше записують батьки, тому їм потрібен час, аби зрозуміти, куди вони прийшли і що відбуватиметься.
“Тут важливість спільного, не однакового, а схожого досвіду. І в тому, що інші можуть показати, що те чи інше переживання є нормальним, і що вони готові підтримати. Тут велика цінність не самого тренера, який проводить групу, а учасників, які сидять поруч”, — розповіла Вероніка Швець.
Фахівчині наголошують: звертатися по допомогу варто тоді, коли людина відчуває, що не справляється самостійно. Психолог може побачити ознаки ускладненого горювання, депресії або посттравматичного стресового розладу. У таких випадках людину можуть скерувати до лікаря-психіатра, і далі фахівці працюватимуть разом.
“Коли ви відчули, що ви потребуєте щось, самі не справляєтесь. Фахівець має профільну освіту і може побачити те, що виходить за межі норми. Тому що є нормальне проживання горювання, а є ускладнене, там може ховатися ПТСР, депресія”, — сказала Марія Побережна.
Психологині радять дорослим більше дізнаватися про процес горювання, аби краще розуміти, що відбувається з дитиною. Також важливо не тиснути на підлітків і не змушувати їх говорити, якщо вони не готові. Натомість варто дати зрозуміти, що дорослий поруч і готовий підтримати.
“Можна запитати дитину, яку підтримку би ти хотів, що я можу для тебе зробити. Або підлітки часто кажуть: все добре, залиш мене. Тоді ми рекомендуємо сказати, що я поруч, коли ти будеш готовий, я завжди готова тебе вислухати, обійняти, можеш до мене звертатися”, — сказала психологиня.
Якщо дитина не хоче йти до психолога, змушувати її не варто. За словами фахівчинь, можна запропонувати літературу, розповісти про можливість консультації або допомогти підібрати спеціаліста, коли підліток буде готовий.
Психологині кажуть, що нині дедалі більше підлітків самі цікавляться психологією та звертаються до батьків із проханням знайти фахівця.
Групи підтримки залишаються актуальними, бо війна триває, а втрати продовжують супроводжувати життя українців. Водночас така робота допомагає дітям не залишатися наодинці з горем, прожити складні емоції та знайти ресурс.
“Вони актуальні, тому що війна триває, втрати супроводжують наше життя. І коли працює група, є велика можливість навіть отримати тут ресурс. Ти говориш про такі жахливі події, але ти можеш прожити це, взяти цей досвід, бути вдячним, рухатись до цінності того попереднього досвіду і можливо навіть зменшити свої страждання”, — сказала Вероніка Швець.
Інформацію про наступні набори до груп психологічної підтримки публікуватимуть у соцмережах відділу психологічної підтримки VinSmart центру, на Facebook-сторінці центру та на сайті Вінницької міської ради.
